Реферат
з зарубіжної літератури
на тему:
"СПЕЦІФІКА АНГЛІЙСЬКОГО РЕАЛІЗМУ ТА ЙОГО ВТІЛЕННЯ В ТВОРЧОСТІ Ч. ДІККЕНСА "
ПЛАН
1. РЕТРОСПЕКТИВА особіст ДОСВІДУ В ТВОРЧОСТІ Ч.ДІККЕНСА.
1.1 Труднощі дитинства Ч.Діккенса та їхній Вплив на творчість письменника.
1.2 Загальна характеристика періодів та мотівів творчості Ч. Діккенса.
2. СПЕЦІФІКА АНГЛІЙСЬКОГО РЕАЛІЗМУ ТА ЙОГО ВТІЛЕННЯ В ТВОРЧОСТІ Ч. ДІККЕНСА.
2.1 Огляд загально особливая англійського реалізму в літературі XIX Століття.
2.2 Моралізм та повчальність Як методи реалізму в творах Ч. Діккенса.
1. РЕТРОСПЕКТИВА особіст ДОСВІДУ В ТВОРЧОСТІ Ч. ДІККЕНСА
1.1 Труднощі дитинства Ч. Діккенса та їхній Вплив на творчість письменника.
Чарльз Діккенс народився 7 лютого 1812 року у Лендпорті, Поблизу Портсмута, в родіні дрібного чиновника морського відомства. Його батько Джон Діккенс, добродушний и Дещо хвалькуватій прожектер, БУВ типів Невдаха; у молодості ВІН мріяв стати актором, альо так І не зумів здійсніті свою мрію. Мати майбутнього письменника - Елізабет Діккенс - Прищепа сінові любов до читання, а найголовніше - Навч Його любити людей, прагнуті добра, ненавідіті зло. Батьки Ч. Діккенса булі людьми добрими та чесну, альо Досить безладнімі та безпечності. Самі смороду жили легко и бездумно, через Що жіття їхніх чисельності ДІТЕЙ ускладнювалося бідністю та нестаткамі. Служба Вимагай від Джона Діккенса Часто переїздів. У 1814 году сім'я переїхала в Лондон, а через три роки осів у містечку Чатемі. Рокі, прожіті тут, - найщаслівіша пора в дітінстві Ч Діккенса. Його батько ОТРИМАНО Місце в Адміралтействі, и сім'я на Деяк годину Була ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ.
Ч. Діккенс БУВ вразливе дитиною и відзначався спостережлівістю, любив читати Вірші та співаті пісні. Під впливим бацька заохотівся до театральних постановок. Незабутнє враження справили на нього виступа знаменитого клоуна Ґрімальді.
Початкова освіту Ч. Діккенс здобув у школі Чатема. Проти на тієї годину, коли йому віповнілося дев'ять РОКІВ, відносне благополуччя сім'ї пішло на спад. Батько заплутався у Борго, в домі веліся постійні Розмови про Платежі. У 1822 году, коли, розпродавші Майже всі домашнє майно, щоб оплатіті хоча б Частину боргів, Джон Діккенс відправівся у Лондон, Куди Його перевели у справах служби. Десятілітнього Ч. Діккенса залиша в Чатемі закінчуваті Шкільний семестр, після Чого ВІН сам змушеній БУВ добіратіся в Лондон. Відтоді розпочалося Його нове життя. Про цею найважчій Період у Його долі Ч. Діккенс НЕ любив згадувати и розповідаті. Через кілька місяців батько майбутнього письменника опінівся у борговій в'язниці. Ч. Діккенс змушеній БУВ кинути школу и Почати працюваті за шість шілінгів у тиждень на Фабриці взуттєвої вакси. Робочий день чати від ранку до пізнього вечора. У похмурій занедбаній споруді, гучно йменованій фабрикою, від затхлого Повітря Важко Було діхаті. Інколи від перевтомі ти постійного недоїдання Чарльз втрачав свідомість, альо ВІН Ніколи НЕ скаржівся, терпів злігодні, самотність, а почасти й відчай.
Ч. Діккенс Працював на Фабриці НЕ Більше чотірьох місяців, альо цею годину відавілі йому болісною, безнадійною вічністю и розбудить рішучість вібітіся з бідності. Жахліві спогади про цею годину мучили Ч. Діккенса навіть у зрілі роки. "Я, - згадуватіме Ч. Діккенс у зеніті своєї слави, - так глибоко заховали у своєму серці Жахлива Спогад про ті, наскількі, Як здавать мені, я БУВ безсилля у боротьбі за своє утвердження Як людини, Що годиною мені спадало на мнение добровільно покінчіті з життям ... І такою ж жалюгідною ввіжалася мені моя частка, Що тепер щоразу, коли ненавісній привид посоромленого дитинства несподівано з'являється переді мною, я починаєм тремтіті, нібі в ліхоманці, и Мені здається, Що все пережити мною, - ції вічна дійсність. Я забувай, Що я відомій письменник, Що я маю почуватіся щасливим ... Я забувай про все и в безглуздому відчаї переношу, Як ввіжається мені, назавжди у найтяжчу пору мого життя - роботу на Фабриці ВАКС ... ".
Ці Трагічні роки залиша такий глибокий слід у пам'яті Ч. Діккенса, Що Майже в кожному Його творі можна почути їхнє далеке відлуння. У романі "Девід Копперфілд" Ч. Діккенс начебто Знову пережіває Своє дитинство, коли ВІН, зневаженій, безпомічній, усіма покинутий, гнув свою спину на Фабриці від ранку до вечора, а в "Кріхітці Дорріт ", в заключний розділах" найвеселішого "роману" Посмертні записки Піквікського клубу "зринають Сумні часи Побачення у тюрмі з батьком. І Завжди в ХУДОЖНЯ Тканини твору, Незалежності від мірі комізму в ньому, Ч. Діккенс вкраплював сцени жівотіння и страждання бідняків, Що опінію На дні суспільного життя. На всі жіття у свідомості письменника залішівся панічній страх перед убогістю, Що прийомів годиною фантастичні розмірі.
Невелика спадщина, отримавших після Смерті родічкі, врятувала сім'ю Ч. Діккенса. Батьки Сплат Борга, и ВІН Знову почав відвідуваті школу, розпрощавшісь з фабриці вакси. У "Класічній и комерційній академії", Як назівався цею учбовий заклад, научайтесь англійської мови, латіні, літератури, математики, танців и основ комерції. Чарльз БУВ щасливим, учівся з радістю, до нього повернув щастя перерваного дитинства. Його любили за прівітність, дотепність, Веселі вігадкі. ВІН БУВ душею любительського спектаклів, для якіх Особисто писав п'єси у віршах и прозі.
У 15 РОКІВ Ч. Діккенс БУВ змушеній остаточно кинути навчання, потрібно Було допомагаті сім'ї. Наступний етапом діккенськіх "УНІВЕРСИТЕТІВ" стали суддівські контори, світ англійського судочинства. У 1827 году ВІН ОТРИМАНО Місце розсільного, потім клерка. Розпочавші рознощіком и переписувача паперів и діловіх листів, Ч. Діккенс Вивчай стенографію І, опанувавші її досконало, почав отрімуваті замовлення на Складання репортажів про Судові Засідання. Три роки провів ВІН у Світі суддівськіх чіновніків, побачим Багато позівачів и відвідувачів, віслуховував слідчі зізнання, Допит підсудніх, спостерігав за характерами та долями людей.
Ч. Діккенса в Юності пріваблював театр. ВІН взявши уроки сценічної майстерності в актора Роберта Кілі та надіявся стати членом трупи Ковент-Гардені. Однак у день прослуховування через хвороби Ч. Діккенс НЕ зміг з'явитися в театр. Актором ВІН не ставши, альо любов до театру та сцени зберіг на всі жіття. У любительського спектаклях ВІН гравер у ВСІ періоді свого життя, в багатьох містах Англії та США виступать з читаня своїх творів.
У сімнадцять РОКІВ Ч. Діккенс переживши перше кохання - до Марії Біднелл, дочки директора банку. Марія відповідала взаємністю, альо дива дружиною звичайна стенографіста НЕ Хотіла. Ч. Діккенс Важко переживши Біль и гіркоту нерозділеного почуття; спогади про "жорстокосердну маленьку жінку" надіхнуть Його на Створення образів героїнь "Девіда Копперфілда" (Дора) і "Нашого Спільного друга "(Флора), у котрого краса та Чари молодості поєднуються з егоїзмом.
Наполегліво працюючих, Ч. Діккенс створі Свій Перший орігінальній добуток - серію знаменитих нарісів про Лондон и Його мешканців. Ці нариси ВІН підпісував псевдонімом "Боз", прізвіськом молодшого брата Мозеса. Смороду приваб читача Своєю дотепністю и влучністю характеристик; у них проявівся демократизм автора, притаманний йому гумор, тонка спостережлівість. "Нариси Боза" малі Успіх, Незабаром кніговідавець Хогарт опублікував їх окремого книгою. ВІН же порекомендував початківця-літератора власнікові одного великого журналу. Ч. Діккенс винен БУВ прідумуваті Короткі підпісі до малюнків и карикатур відомого в ті роки художника Р. Сеймура про клуб Невдалий спортсменів. Так з'явилися "Посмертні записки Піквікського клубу".
З "Намалюй Боза" Ч. Діккенс ввійшов в англійську літературу, а романом "Посмертні записки Піквікського клу...
