Зміст
Введення
1. Символ як літературне явище
1.1 Поняття символу
1.2 Становлення поняття В«символВ»
1.3 Концепції символу
1.4 Вивчення символу у творчості А.П. Чехова
2. Символи природи в драматургії А.П. Чехова
2.1 Образ-символ птиці в драмах Чехова
2.2 Образ-символ саду в п'єсах Чехова
2.3 Символіка образів озера і річки в драматургії Чехова
3. Речові символи в драмах
3.1 Символи, пов'язані з образом будинку
3.2 Символи, не пов'язані з образом будинку
4. Географічні символи у п'єсах Чехова
4.1 Символ Москви як центральний образ п'єси В«Три сестриВ».
4.2 Символіка Африки в п'єсі В«Дядя Ваня В».
5. Звукова символіка та цветообозначенія в драматургії А.П. Чехова
5.1 Звукові символи в драмах Чехова
5.2 Символіка кольору в п'єсах Чехова
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Чехов - одне з найдивовижніших явищ нашої культури. Явище Чехова-класика було несподіваним і якимось, на перший погляд, на перший погляд, незвичайним: у всякому разі, всі в ньому суперечило всьому досвіду російської класичної літератури.
Творчості Антона Павловича Чехова присвячено безліч робіт як вітчизняної, так і західної драматургії. Російське дореволюційне і радянський чеховеденіе накопичило великий досвід дослідницької, текстологічної і коментаторської роботи. Вже в дореволюційні роки з'являлися статті, в яких проза і драматургія Чехова отримували глибоке тлумачення (статті М. Горького, В.Г. Короленка, Н.К. Михайлівського, Ф.Д. Батюшкова).
У радянський час розгорнулася величезна робота по збиранню і публікації літературної спадщини О.П. Чехова, по вивченню його життя і творчості. Тут слід назвати роботи С.Д. Балухатий (Питання поетики. - Л., 1990) в яких дано обгрунтування теоретичних підходів до аналізу нової психолого-реалістичної драми. Книга Г.П. Бердникова В«А.П. Чехов: ідейних і етичних шукань В»із серіїВ« Життя Чудових людей В»на сьогоднішній день вважається однією з найавторитетніших біографій Чехова. Крім того, тут твори Чехова розкриваються в контексті суспільного життя 1880-1900 років. В іншій своїй книзі В«Чехов-драматург: традиції і новаторство в драматургії Чехова В»[1] Г.П. Бердников зосереджує свою увагу на історії становлення новаторської драматургії Чехова, а також на найважливіших особливостях новаторської драматургічної системи Чехова в цілому. При цьому в книзі робиться спроба усвідомити живий зв'язок драматургії Чехова з традиціями російського реалістичного театру. Тим самим, головним в роботі виявляється питання про традиції та новаторство в чеховському театрі і про його місце в історії російської реалістичної драматургії, ширше - в історії російського реалістичного театру. Дослідження ведеться послідовно хронологічно, причому кожна п'єса розглядається як новий етап у становленні новаторської драматургічної системи Чехова в цілому.
Статті А.П. Скафтимова В«Про єдність форми і змісту в "Вишневому саду" Чехова В»,В« До питання про принципи побудови п'єс Чехова В»[2] вже стали класичними. Тут, як і в інших своїх роботах, вчений відтворить особисту творчу правду і духовний, моральний ідеал художника допомогою цілісної інтерпретації художнього твору. У названих статтях представлений системний аналіз сюжетно-композиційних особливостей п'єс Чехова.
З.С. Паперний у своїй книзі В«" Всупереч всім правилам ... ": п'єси і водевілі Чехова В»[3] пише про неможливість сказати про творчість Чехова все. У роботі радянського літературознавця досліджена художня природа п'єс і водевілів Чехова в її зв'язках із сучасною письменникові дійсністю.
Монографії А.П. Чудакова В«Поетика ЧеховаВ» [4] і В«Світ Чехова: виникнення і затвердженняВ» [5] з'явилися новим словом в чеховеденіі. І хоча перша робота була опублікована ще в 1971 році, вже в ній намічається відрив від традиційних для радянського літературознавства формулювань. Розробка нових підходів до творчості письменника розвивається в наступній роботі дослідника, в якій системно-синхронічний аналіз творчості Чехова був продовжений аналізом історико-генетичним.
У книзі В.І. Камянова В«Час проти лихоліття: Чехов і сучасність В»[6] містить новий підхід до аналізу творчості російського письменника. Автор пропонує розглянути твори Чехова в нерозривній єдності і, в теж час, з різних точок зору: хід часу в оповіданнях, повістях і п'єсах, питання релігійної віри в художньому освітленні, образ природи як основа гармонії світу. У теж час Камянов один їх перших поставив питання про вплив творчості Чехова на російську літературу другої половини XX століття.
Новою сторінкою у вивченні творчості А.П. Чехова стала неперіодичних серія наукових праць, видавана Чеховській комісією Ради з історії світової культури Російської академії наук В«ЧеховіанаВ». У них зібрані статті і нариси сучасних дослідників, що розкривають ту чи іншу сторону творчості письменника.
В даний час регулярно виходять збірки В«Чеховський вісник В»іВ« Молоді дослідники Чехова В», де публікуються статті молодих чехознавці. Переважно ці дослідження яких окремих аспектів творчості письменника.
При цьому окремих робіт, присвячених вивченню образів-символів у драматургії Чехова немає. У той же час, зараз в літературознавстві велика увага приділяється вивченню не досліджених рівнів чеховських творів. Тому ми можемо говорити про актуальність даної роботи.
Метою нашого дослідження є вивчення образів-символів в драматургії А.П. Чехова (на прикладі п'єс В«ІвановВ» (1889), В«ЧайкаВ» (1896), В«Дядя ВаняВ» (1896), В«Три сестриВ» (1901), В«Вишневий садВ» (1903)), їх місця і ролі в художній системі творів.
Для досягнення поставленої мети необхідне рішення наступних завдань:
1. Визначити поняття В«символВ» і представити його основні концепції;
2. Виявити символи, найбільш характерні для творчості А.П. Чехова;
3. Визначити місце і роль символів в художній системі драматургії Чехова.
Найбільш підходящим для вирішення поставлених завдань є історико-культурний метод.
Дана робота складається з Вступу, шести розділів, Висновків і Списку використаної літератури, що складається з 75 найменувань.
Перша глава роботи В«Символ як літературне явищеВ» розглядає становлення символу як літературознавчого, мистецтвознавчого і філософського терміна. У цій же главі характеризуються основні підходи до вивчення символу в творчості А.П. Чехова.
Друга глава дипломного проекту присвячена символам природи в драматургії А.П. Чехова і складається з трьох підпунктів. Їх виділення пов'язане з основними природними мотивами в п'єсах Чехова: чином птахи-чайки, саду та водойми.
У третьому розділі показана символізація деталей в п'єсах Чехова.
У четвертому розділі розглядаються географічні символи і їх місце в художній системі п'єс Чехова.
Для створення особливої вЂ‹вЂ‹атмосфери своїх творів А.П. Чехов вдається до використання звукових і колірних символів. Їх розгляду присвячені відповідно п'ята і шоста глави.
Джерелом для даної роботи послужила Зібрання творів А.П. Чехова в 12 томах:
Чехов, А.П. Зібрання творів у 12 т. Т. 9: П'єси 1880-1904/А.П. Чехов. - М.: Державне видавництво художньої літератури, 1960. - 712 с.
1. Символ як літературне явище
1.1 Поняття символу
Поняття символу багатогранно. Не випадково М.Ю. Лотман визначав його як В«одне з самих багатозначних в системі семіотичних наук В»[7], а А.Ф. Лосєв зазначав: В«Поняття символу і в літературі і в мистецтві є одним із самих туманних, плутаних і суперечливих понять В»[8]. Пояснюється це, перш все, тим, що символ є однією з центральних категорій філософії, естетики, культурології, літературознавства.
<...
