Реферат-
Черненка Юрія
на тему: "Світогляд М. Коцюбинського"
Вчитель: Ліщук С. А
План
1. Народження Івана.
2. Неспокійне дитинство.
3. Ворожі сім'ї.
4. Бійка двох сімей.
5. Смерть батька.
6. Знайомство з Марічкою.
7. Іван кохає Марічку.
8. Літування в полоніні.
9. Повернення з полонини.
10. Загібель Марічкі.
11. Пропажа Івана.
12. Іван одружується.
13. Життя без кохання.
14. Зміна Івану.
15. Іван гине.
Світогляд М. Коцюбинського
Суспільно-політичні, філософські та естетічні подивися М. Коцюбинського Почаїв формуватіся напрікінці 70-х - на початку 80-х РОКІВ XIX ст. Ранні твори Коцюбинського (В«Андрій СоловійкоВ», В«21-го грудня, на введенієВ», В«Дядько та тіткаВ» та Інші), в якіх автор заклікає до гуманності, вбачає порятунок для селян в освіті, свідчать про Вплив на письменника ідей ліберальніх народніків.
Світогляд письменника, Його критичний реалізм візрівалі внаслідок уважний Вивчення життя, засвоєння ідейно-естетичних Принципів російськіх та українських революційніх демократів, безпосередньої участі у революційно-визвольний Русі.
У 80-х - 90-х роках Коцюбинський вівчає твори Шевченка, Некрасова, Бєлінського, Чернишевського, Добролюбова, в 1890 году Особисто знайомиться з Франком, Якого глибоко полюбив Як письменника-борця.
За годину учітелювання в селах Міхайлівці (1886) та Лопатинці (1891 - 1892), роботи у філоксерній комісії (1892 - 1897) Коцюбинський добро пізнав тяжке життя селян України, Молдавії, Криму, їх заповітні мрії про землю и волю; ВІН уважний Вивчай кож засну народну творчість, запісував пісні про Кармелюка ТОЩО.
Розширення світогляду письменника спріяла критика народніцькіх поглядів Плеханова и особливо ідейній Розгром народніцтва Ленінім. Можливости, Що Коцюбинський читав працю В.І. Леніна В«Що такеВ« друзі народу В»и Як смороду воюють проти соціал-демократів? В»(1894), Якові в 90-х роках Було завезено в Чернігів.
Отже, вже в середіні 90-х РОКІВ Коцюбинський стає на революційно-Демократичні позіції, в ряді творів цього періоду (В«Ціпов'язВ», В«Для загально добраВ» та ін) засуджує народніцькіх культуртрегерів, заклікає до революційної боротьбі за нове життя.
Суспільно-політичні подивись Коцюбинського періоду Його ідейної зрілості відзначаються органічною єдністю и монолітністю.
Говорячі про патріотізм Коцюбинського, треба наголосіті, Що ВІН МАВ революційний, дійовій характер. Письменник взявши активну участь у революційно-визвольний Русі, зокрема в революції 1905 року, Своїм художнім словом боровся за світлу будучину народові. Коцюбинський пішався героїчною історією України, любив рідну мову, пісню, творчість Шевченка, Панаса Мирного, І.. Франка, О. Кобилянської, В. Стефаника.
Любов до Батьківщини, Якою пройнята вся творчість Коцюбинського, - ції найсільніше Людський почуття. Саме такий смисл мают рядки Коцюбинського:
В«... Чі знайомиться вам ті гостре, до фізічного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, Якиме обкіпає серце від Довгого пробування на чужіні? Чі відомій вам такий псіхічній стан, коли за один рідний згуку, один образ рідний ладен буваєш заплатіті рокамі жіття? В»
Шевченко и Його творчість булі для Коцюбинського високим Зразки Служіння Батьківщині, рідному народові, Коцюбинський високо цінів патріотічну діяльність М.В. Лисеняти, Який давши крила українській пісні - В«і тепер навіть там де не знають про долю нашого краю, навіть десь за морями лунають вкраїнські пісні В».
За вислову Коцюбинського, Лисенко - композитор-патріот, Що Протяг багатьох РОКІВ стояв В«на сторожі інтересів рідного краю, рідного поневіреного народу В». «³, - звертався Коцюбинський до М.В. Лисеняти, - разом з музою великого Тараса будили в нас найліпші, найсвятіші почування; Натхнення піснею, словом палиці та сердечності. Ві закликали нас до братньої любові, до щірої праці, до завзятої боротьбі - и все за неї, и все для неї Нашої коханої України! В».
Коцюбинський добро знав народне мистецтво (словесний фольклор, Народні вишивки, декоративного посуду ТОЩО), високо цінував художній талант українського народу. У Статті В«Вироби селянок з Поділля на віставі в Чікаго, розповідаючі про художні вишивки, гаптування Жінок села Клембівкі, Колишня Ямпільського повіту, письменник підкреслює: В«Правду сказаті - робота Буває Чудова, взірці Гарні, рясніВ».
Коцюбинський прікладав Багато сил, щоб розшіріті тематичні рамки української літератури, піднесті її майстерність та вивести на Світову арену. У лісті до В. Гнатюка ВІН з радістю повідомляє: шведський літературознавець Єнсен В«Вже видав книжку моїх оповідань у Шведська перекладі, з Передмова про український народ та про мене. Бажан бі, щоб се видання потягло за собою переклади інших авторів наших, нехай и нас широкий світ Знає В».
Під годину Розмови про патріотізм Коцюбинського можна навести слова М. Горького: «³н особливо ніжно любив свою Україну и часто чув запах чебрецю там, де Його Не було.
А Якось, побачим коло білої стіні рібальської хатини блідо-Рожеві мальви, увесь освітівся усмішкою, знявші капелюх, сказавши квітам:
- Здоровенькі були! Як живеться на чужіні? В».
Розповідь Горького стала фактичність основою поетичній рядків М. Рильського:
Він рожі ... Раз Із ними ВІН зустрівся,
Як з родичами у краю чужім.
Зняв капелюх Свій, низько уклонівся
І В«Здоровенькі будьте В»мовів їм.
(В«Гвоздика КоцюбинськогоВ»)
Любов до Батьківщини у Коцюбинського органічно поєднувалась з любов'ю до трудящих усіх вагон. Свідченням цього є твори про молдаван, татар, єврейську бідоту, трудящих Італії, глибока любов письменника до російського народу и Його культури, дружба з М. Горьким.
Письменник-інтернаціоналіст глибоко пережіває горе молдаванина Замфіра Нерона (В«Для загально добраВ») трагедію бідної єврейкі Естеркі (В«Він ідеВ») та інших героїв - Синів и дочок багатьох народів. Яскравий приклад цьому є вірш В«ПоетВ», в якому показані кревні зацікавленість Коцюбинського долею своїх героїв
Ті Бачиш погроми. І плями крові,
І дзвони Під небом ростут Восени,
І стогне осліплена Естерка знову, -
не прийдуть Ніколи забіті сині ...
не прийдуть, не скажуть по-рідному: В«Мамо? В»
Коцюбинський протестував проти розпалювання царизмом національної ворожнечі, проти гноблення національніх меншостей. ВІН поділяв марксістську ідею про необхідність Спільної боротьбі трудящих різніх націй проти експлуататорів, вважаєтся, Що класового Солідарність і Єдність народів - неодмінна Умова їхніх успіхів у боротьбі за соціальну свободу. У Період найбільшого піднесення революційніх подій у лісті до В. Гнатюка від 3 листопада 1905 року Коцюбинський писав: В«Усі, без різніці національності скуплюють Свої сили, щоб зваліті Спільного ворога
Єднання народів письменник розглядав Як могутній фактор вселюдського прогресу. Коцюбинський турбувався про переклади видатних творів світової літератури на українську мову, В«щоб нам не доводилося (ЯК досі) - зазіраті за всьогосвітнім добром до чужої хати В».
Особливо дбає ВІН про переклади з російської мови. У Відповідь на лист П. Тичини, Який ставив питання про переклади творів українських авторів на російську мову, М. Коцюбинський писав: В«А Мені здається, Що корісніше Було б перекладати з російського на українське. У нас, Наприклад, Дуже слабка література для дітей, и коли б хто Зроби переклад кращих російськіх творів для дітячої літератури, можна б Було Видати навіть В».
Взаємозв'язок російської й української літератур Коцюбинський вважаєтся могутностей умів культурного зростання д...
