МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
КРАСНОЯРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ І ЖУРНАЛІСТИКИ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ І ПОЕТИКИ
Контрольна робота
Роман-притча Вільяма Голдінга "Володар мух"
Виконала: студентка 4 курсу
заочного відділення ФФіЖ
Є.П. Головань
Викладач: Н.А. Редько
Красноярськ 2007
Зміст
Введення
1. Коротка бібліографічна довідка
2, В«Володар мухВ»
3. Сучасна молодь про романі У. Голдінга.
Висновок
Література
Введення
Тема нашої контрольної роботи - В«Роман-притча Вільяма ГолдінгаВ« Володар мух В».
Мета контрольної роботи - аналіз твору з точки зору рис, притаманних роману-притчі.
Для досягнення цієї мети нам було необхідно:
1. Дати визначення роману-притчі.
2. Вивчити наявну критичну літературу.
3. Проаналізувати роман.
Робота складається з вступу, основної частини, висновку і списку літератури.
Нами було вивчаючи сім джерел.
1. Коротка бібліографічна довідка
В«Протягом моєї життя я не раз був вражений і приголомшений, дізнаючись, що ми, люди, можемо проробляти один з одним ...
Ось чому я пишу зі усією пристрасністю, на яку тільки здатний, і кажу людям: В«Дивіться, дивіться, дивіться: ось яка вона, як я її бачу, природа найнебезпечнішої з всіх тварин - людини В».
Мова на зустрічі європейського співтовариства письменників у 1863 році.
Вільям Голдінг (1911-1993) - англійський письменник, поет, драматург, есеїст, лауреат Букерівської, Нобелівської (1983) премій. Голдінг належать романи В«СпадкоємціВ» (1955), В«Злодюжка МартінВ» (1956), «³льне падінняВ» (1959), В«ШпильВ» (1964), В«ПірамідаВ» (1967), В«Зрима пітьмаВ» (1979), В«Морська трилогія: на край світу В»(В« Ритуали плавання В», 1980;В« Дві чверті румба В», 1987;В« Вогонь внизу В», 1989). У 1958 році Голдінг пише п'єсу В«Бронзова метеликВ», публікує збірки есе В«Палаючі вратаВ» (1965), В«Рухома мішеньВ» (1982), збірки новел В«Надзвичайний посолВ» (1956), В«Бог СкорпіонВ» (1971), В«Клонк - клонкВ» (1971).
2 В«Повелитель мухВ»
Багато творів Голдінга, за його власними словами, носять прітчеобразние характер, тобто, в відносно простих і коротких сюжетах закладений глибокий філософський зміст. В«У романі-притчі, в драмі-притчі є і характери, і розвиток дії, проте й тут головне не характери та життєві обставини, а виняткова загостреність думки самого автора, до якої він приковує увагу читача. Сюжет у цьому випадку важливий не як відображення життєвих явищ, а як приклад, з допомогою якого автор прагне наочніше і переконливіше донести до читача якусь свою думку, ідею, змусити читача замислитися над нею В». [5; с. 133]
Образи і ситуації романів і повістей Голдінга, як правило, архітиповим, так як втілюють певні морально-філософські категорії і відносини. Кардинальне питання його творчості - Природа зла, В«яку він бачить у самій природі людини. Всякий, хто пройшов через роки розгулу фашистського звірства і не усвідомив, що людина творить зло, як бджола творить мед, або сліпий, або нерозумний В», - вважав він.
Голдінг став широко відомий після виходу роману В«Володар мухВ» (1954), в якому він позначив проблему, що стала однією з провідних у другій половині XX століття: чому людина, оголошує себе носієм культурної спадщини цивілізації, в прикордонних ситуаціях миттєво перетворюється на звіра, безжального і немилосердного.
Назва повісті символічно: Повелитель мух - так розшифровується назва одного з прихильників Сатани - Вельзевула - в дохристиянської міфології. У Новому Завіті це, як відомо, одне з імен глави демонів.
Сюжет повісті простий. Літак, який перевозив дітей невідомо звідки і невідомо куди, - підбитий. Всі діти врятувалися, всі дорослі загинули. Як це сталося? Автор цього не пояснює. Кількість дітей - невідомо, самі себе вони порахувати спочатку не зуміли, а після не захотіли, Вік - від, приблизно, п'яти і до, приблизно, тринадцяти, всі діти - хлопчики. На острові є достатня кількість фруктів, які ростуть прямо на деревах, тому голодна смерть дітям найближчим часом не загрожує. На острові живуть дикі свині (яких, однак, треба ще піймати), у двох хлопчаків є ножі, у одного - окуляри, за допомогою яких можна розвести вогонь.
Опинившись одні в замкнутому просторі, діти починають звіріти, і від полювання на кабанів переходять до полювання один на одного.
Мова філософської притчі Голдінга дуже складний, полісемантічен і вимагає спеціального підходу, зокрема, при розшифровці численних символів, задіяних в оповіданні. Перш ніж приступити до аналізу різних символів слід дати характеристику атмосфери, що пронизує роман. Отже, спочатку діти, опинившись на острові без нагляду дорослих, відчувають справжня насолода свободою.
В«Світлий хлопчик пішов до води як можна невимушено. Легко, без натиску він давав зрозуміти товстому, що розмову закінчено. Але той заспішив слідом.
- І дорослих, їх тут зовсім немає, так?
- Ймовірно.
Світлий вимовив це похмуро. Але негайно його здолав захват збулася мрії. Він встав на голову посеред просіки і на весь рот посміхався перекинути товстому В». [1; с. 4]
Пізніше необмежена свобода зводить їх до примітивного стану первісних дикунів. Тільки Ральф і Хрюша, найбільш раціональні з них, постійно сподіваються на те, що їх врятують. І порятунок приходить до них, але в якій формі? Фінальна сцена роману сповнена гіркої іронії, і іронія ця накопичується з самого початку розповіді. Нею пронизаний весь роман.
Іронія ця звучить і в інтерпретації такого цінного людського якості, як раціоналізм. Одним із представників раціоналізму є в романі хлопчик-товстун зі смішним і дуже значущим прізвищем Хрюша. Він єдиний не мириться з відсутністю на острові дорослих і намагається всіма можливими способами замістити їх. Самі спроби Хрюші відтворити на острові цивілізований світ здебільшого безглузді і незабаром починають дратувати інших дітей. Крім усього іншого автор наділяє Хрюшу масою атрибутів, даремних в реальному житті, але асоціюються у дітей з світів дорослих (короткозорість, астма). Ці хвороби роблять Хрюшу неприємним і в теж час як би є підтвердженням його розумового переваги над іншими. Всім, навіть Хрюші Першими приходять в голову думка про те, що їх життям на острові повинен управляти парламент (збори), саме він знаходить красиву раковину і оголошує її символом дисципліни і порядку. У розрахунок не береться ні краса раковини, ні те, що вона є, по суті, частина природи острова. Головне - звук, який може скликати парламент у разі необхідності. На перший план виходить утилітарна суть предмета.
В«Ральф взяв у Хрюші раковину, і йому на руку витекла цівка. Раковина була соковитого кремового кольору, подекуди трохи займаного рожевим. Від кінчика з вузькою дірочкою до роззявленим рожевим губам легкої спіраллю вилися вісімнадцять виблискуючих дюймів, покритих тонким тисненим візерунком. Ральф витрусив пісок з глибокої труби.
- ... Виходило як у корови, - говорив Хрюша, - і ще у нього білі камінчики, а ще в їхньому будинку пташина клітка і папуга зелений живе. У білий камінчик, ясно, не подуешь, ось він і каже ...
Хрюша задихнувся, замовк і погладив блискучу штуку в руках у Ральфа.
- Ральф!
Ральф підняв на нього очі.
- Ми ж тепер можемо всіх скликати. Збір влаштувати. Вони почують і прибіжать ... В»[1; с. 13-14]
Знищення раковини паралельно зі смертю Хрюші символізує знищення розумності на ос...
