ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ВІД дерло ВІРШУ до першої ЗБІРКІ
РОЗДІЛ 2. В«Сонячні кларнетиВ» - КУЛЬМІНАЦІЯ РАННЬОЇ ТВОРЧОСТІ Павла Тичини
ВИСНОВКИ
СПИСОК Використаної літератури
ВСТУП
Павло Тичина - Один з найвідатнішіх українських поетів, рівніх якому зайти Дуже доладно, и навіть НЕ потрібно. Народжений у бідній родіні, ВІН Бачив життя села, Міста, церкви, Літературної громади, інтелігенції Особисто та зсередіні. Тичина Бачив національне відродження, Бачив Радянське будівництво, Бачив світ и Війни - и все ті вікарбувалося на сторінках Його книг. Співає, Який Бачив Україну в найрізноманітнішіх її проявах, Який ставши Україною, переплавивши її в собі, а потім віплеснув Зі свого серця, подарувавші іншім. Вивчення та Дослідження творчого спадку Павла Тичини є Дуже актуальним, необхіднім для правильного розуміння українського національного духу - співає відчув Його найглібшу сутність, Яки пролягав у піснях, у народнопісенній поезії.
Мета даного дослідження - проаналізувавші творче становлення Павла Тичини, Його ранню поезію, Встановити зв'язок на цьому етапі з народною творчістю. Задля цього Будуть проаналізовані Вірші так званого В«ПідготовчогоВ» періоду, а кож твори, які увійшлі до першої збіркі - В«Сонячні кларнети В». Власне, рання поезія Павла Тичини віступатіме об'єктом Дослідження, а предметом буде зв'язок ціх творів Із народнопісенною лірікою та іншімі ДЖЕРЕЛО, до якіх звертався автор у пошуках натхнення на Ранн етапі творчого становлення.
Структура роботи дозволяє досягті поставленої мети та візначіті в Першому розділі опрацювання народної поезії та інших джерел Тичиною на Ранн етапі творчості, Що передував виданє Першої збіркі, а в іншому - розкрити засади віршування у збірці В«Сонячні кларнетиВ», Яка є вінцем ранньої творчості Тичини, її кульмінацією.
РОЗДІЛ 1. ВІД дерло ВІРШУ до першої ЗБІРКІ
Перша друкована збірка Павла Тичини - В«Сонячні кларнетиВ» - Вийшла на початку1919 року, коли поетові Було Вже двадцять вісім, альо відомо, Що писати ВІН почав набагато раніше. Перший відомій вірш датовано 1906 роком - роком Смерті батька. Цею вірш, Який назівався В«Під моїм вікномВ» и БУВ прісвяченій батькові, почуттям, які охопілі ДІТЕЙ після Його загібелі. Небагато батьківщину небіжчика Григорія Тичини - бідного дяка з села Піски - Тепер і поготів обсілі злідні:
А як бать-ко вмер -
Мов прийшла зима:
Жити стало гірше, тяжче -
Хліба ... ї то нема.
Незважаючі на тяжкі обставини, юнак продовжено тоді займатіся в Монастирське хорі, в Чернігівській семінарії, а душевний смуток вілівав у поезії. Тичина познайомівся з літературнімі колами Чернігова, з 1911 року часто по суботах відвідував літературні вечори в Михайла Коцюбинського, де читав Свої Вірші, спілкувався з талановитим молоддю.
Підтримка маститого письменника окріліла юнака, допомогла йому рухатіся на шляху до себе, творч розвіватіся. Пізніше Тичина згадував: В«Коцюбинський, від'їжджаючі з Чернігова до Італії, повіз Із собою й мої юнацькі Вірші, щоб прочітаті їх Горькому В»[6, с. 21]. Дружба з такими людьми, Як Коцюбинський, Дуже допомагала Тічіні. В Його творах того періоду часто з'являються мотиви смутку, протікають Поетична Відчуття пересилило печаль, и рання поезія митця все Більше наповнюється радіснімі, оптімістічнімі нотами, як, Наприклад, у Вірші В«Блакить мою душу обвіяла В», де Тичина пише:
Блак мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла.
Душа причетний кротості трав -
Добридень я світу сказавши! [5].
Следующая ж строфа цього віршу розкриває Патріотичні настрої юного поета, любов до рідної земли, до її природи й сільського життя:
Струмку Серед гаю Як стрічечка.
На квітці метелик мов свічечка.
хвилюють, маюють, квітують поля -
Добридень тобі, Україно моя! [5].
Ентузіазм молодості можна черпаті з Його ранніх віршів ПОВНЕ Долона - Тичина ладен кинути виклик усьому Світові, один з Його віршів 1911 року почінається ї закінчується словами:
Молодий я, молодий,
ПОВНЕ сили та одвагі,
Гей, жіття, вихід на Бій, -
Пожартуєм для розваги! [7].
Молодий и активний, повний ентузіазму Павло Тичина ретельно вчиться поезії у видатних майстрів того часу - Лесі Українки, Володимира Самійленка, Олександра Олеся та інших, чітає Класік, співає в хорі, альо найбільше Його прітягає народнопісенній вірш, Українські думи, пісні - загаль народна поетична творчість. Життя українського народу, краса природи та селянські злідні, уже з дерло віршів становляит и тематично одну з невід'ємніх рис тічінівської поезії. Наприклад, тяжке життя Плугатар, важка та нескінченну працю на полі опісує співає у Вірші В«Розкажи, Розкажи мені, полеВ» (1911):
Розкажи, Розкажи мені, поле:
Чого рідко ростуть колосочки? -
Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту,
Бо тієї піт прилип до брудної сорочки,
Як Плугатар кінчає роботу [8].
В інших віршах цього періоду кож відчувається глибока переживання Селянської долі, и Це не просто співчуття селянам, а переживання сільського хлопчика, Який залішівся свого часу без батька, з п'ятьма сестрами та чотірма братами, маючи занадто Швидко подорослішаті, щоб Вижити. Що стосується опісів природи в ранній ліріці Тичини, то смороду Ніколи не стають просто пейзажами, їхнє Місце поруч Із Головним лірічнім героєм. «« Настрій В», - пише Л. Новиченко, - обов'язковий елемент художнього зображення у Тичини, и ВІН стає особливо Важливим, коли співає говорити про природу. Лірічній герой и природа Завжди В«розмовляютьВ» один з одним ... і, можливости, завдякі цьому В«характерВ» одного часто немовби передається іншому В» [4, с. 18].
Навчаючісь Найкращий, наймелодійнішіх поетичній прійомів, Тичина не ставши нічіїм послідовніком, не намагався когось перепісаті. Юній співає неухильно простував шляхом Мистецького становлення, формував и вдосконалював Свій Власний стиль. Як стверджує, Наприклад, Г. Д. Клочек, В«творча індівідуальність Тичини настількі глибоко опосередкувала Вплив народнопісенної творчості, Що ВІН проявляється Надзвичайна Важко. Так само Як не можливости знайте в поезіях конкретні сліді літературніх вплівів, так само й Неможливо відшукаті в них Відгуки конкретних народніх пісень В»[2, c. 110]. У багатьох віршах раннього, або підготовчого, періоду (1906 - 1915) помітно, Як молодий Тичина невтомно пошірював тематичні ї стілістічні обрії своєї Літературної творчості. Цікаво в цьому сенсі проаналізуваті Перший Друкований вірш Тичини «³ Знаєте, Як липа шелестить ...В» (1911). Складається ВІН з двох шести-рядкові строф, у якіх Перші рядки - Запитання, а Останні - ствердна Відповідь. Така композиція поезії-мініатюрі робіть її струнку и елегантной. Від української народної пісні взяти прийом паралелізму: шелестіння липи місячної весняної ночі й сон коханої, сон старих гаїв-дідуганів и солов'їне тьохкання. Картина-Елегія намальована лаконічнімі Засоба: Короткі речення передають схвільованій стан душі лірічного героя.
Не МіГ палицею юнак Із лірічнім ХІСТ омінуті в ранній творчості своїй и кохання до жінки. Щірістю почуттів и Мистецький довершеністю позначені, Наприклад, вірш В«Колі в твої очі Дивлюсь ...В» (1911). Лірічній герой в очах коханої, В«чудовим, ясніхВ» побачим и В«небо прозореВ», и справжнє диво - В«Діамантову зір ціле мореВ». Альо Досить їй заговоріті, Як одразу ж розкрівається душевна вбогість обраніці, и на мнение спадає затуманене осіннє поле, де Тільки В«суха баділіна хітається ... Спить груддю ВажкоВ» [7].
Пріваблівість людини - передусім у її інтелектуальному роз В¬ витку, зокрема в світовідчуванні, в мові. Заговорити така людина - мов пісня з її Вуст поллється. Зовсім Інша героїня поезії - Байдужим, нецікава. З д...
