Поетика В« Сказання про СігурдаВ»
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ГЕРОЇЧНІЙ ЕПОС РАНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
1.1. Особливості літературніх жанрів доби Середньовіччя
1.2. Героїчній епос народів Західної Європи Гірськолижний.
РОЗДІЛ 2. Поетика ГЕРОЇЧНІХ пісень ПРО СІГУРДА
2.1. Героїчні образи в піснях про Сігурда
2.2. Характерні Елементи стилю пісень про Сігурда
ВИСНОВКИ.
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Період Середньовіччя посідає Важливе Місце в роз В¬ витку світової літератури. В Його межах відбувається Формування західноєвропейськіх літератур, зароджується ціла низька нових літературніх жанрів, складаються Різні художні напрямки, які змінюючі один одного, утворили складаний и різноманітну картину Літературного процесу.
Література ця Дає уявлення про буття західноєвропейськіх народів у добу феодалізму, тобто в Період від V ст. до английского буржуазної революції 1640-1660 pp.
Качан історічно відомої західноєвропейської культури, а таким чином и літератури відносять до IV - V ст. н.е., коли після розпаду римської імперії на арену мірової Історії вступили Нові варварські народи.
Учасниками цього "великого переселення народів" були в різній годину германці и слов'яни, араби, монголи, тюрки та ін. На руїнах римської імперії складалось нове суспільство, в якому Вже Не було Місця рабству и родовому ладу. У Період середньовіччя відбуліся корінні Зміни в етнічніх угрупованнях и державних Утворення. Племена зліваліся в народності, з якіх Згідно Почаїв формуватіся Сучасні нації. Замість прімітівніх варварськи держав повставали Великі централізовані держави.
Міслітелі єпохи Відродження назвали ці часи "проміжнімі", "середина". Смороду вважаєтся, Що після краху римської імперії настав Період культурного здічавіння людства [2, с.3].
Середні віка часто називают темними, альо смороду булі ї Яскраве, ошатнімі. Сама епоха включає Дуже Різні періоді. Розрізняють раннє Середньовіччя (V-XI ст ..), зріле (ХІІ - ХІІІ ст.) - періоді розквіту середньовічної цівілізації; пізнє (ХІV - XVст.) - так званні осінь Середньовіччя, коли в Італії Вже торжествує Відродження, а в інших країнах Європи Гірськолижний культура почінає стверджуватіся в неповторній національному вігляді.
Незважаючі не ті, Що Зарубіжна література середніх віків віддалена від нас декількома століттямі, її естетичне, пізнавальне й виховний Значення Досить Значне и актуальність, альо НЕ є Дуже відомім для широкого кола сучасности людей. Саме Це зумов Вибір тими даної роботи.
Предмет дослідження - епос доби Середньовіччя.
Об'єкт дослідження - низька пісень про міфічного героя Сігурда
Основна мета - Дослідження жанрових, стілістічніх и поетичній особливая героїчніх сказань про Сігурда.
Методологічною основою роботи є теоретичне Дослідження Історії Виникнення и розвітку середньовічного епосу, Яка широко досліджена в працях А.Я. Гуревича, Є.М. Мелетінського, М.І. Стебліна-Каменських та ін.
Курсова робота Складається Із вступити, двох розділів, вісновків и списку використаної літератури. Загальний обсягах роботи
РОЗДІЛ 1. ГЕРОЇЧНІЙ ЕПОС РАНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
1.1. Особливості літературніх жанрів доби Середньовіччя
Поняття "середньовічна література "охоплює НЕ Тільки ті, Що вважається літературою Сьогодні, тобто роман, повість, новела, лірічна поезія та драматічні твори. Воно пошірюється ї на історичні твори та хроніки, дидактичну поезію та прозу. До художньої літератури раннього середньовіччя можна віднесті листи, Житія святих, церковні гімні та Інші твори, які вікорістовуваліся Під годину богослужіння. Християнська церква стала відіграваті все більш значний ідеологічну роль в суспільстві и клерикальна література посідала на тій годину чільне Місце.
проти середньовічна людина Багато в Чому галі Залишани язичник, варваром (так, римляни Слідом за греками називаєся германців, Що жили на Північ від Альп, та поступово ця назва поширше на ВСІ народи за межами римської імперії - и на кельтів, и на гунів, и на слов'ян). Християнські та варварські уявлення співіснувалі ї боролися в її душі та світоспрійманні Серед народів Західної Європи Гірськолижний Була поширше усна народна творчість, або фольклор. Церква, намагаючися зміцніті Своє панування, не прагнула, та й не могла повністю вікореніті тісячолітні язічніцькі (варварські) Звичаї и прістосовувалася до них. Більше того, самє ченці збереглі для нащадків героїчні поеми давніх германців та скандінавів - епічні Сказання ї Міфи. Саме Різні види фольклору и стали основою найзначнішого Літературного жанру цієї доби - героїчного епосу народів Західної Європи Гірськолижний, Який містів цілісну картину народного життя у формі героїчної розповіді про минуле.
Термін "епос" означав "Слово про подвиг". Героїчній епос поділявся на архаїчній и класичний. У добу раннього Середньовіччя заявивши про себе архаїчній епос, Перші ознайо Якого вініклі в найдавніші часи в різніх народів и побутував у усній формі. Епос БУВ уявлень героїчною епопеєю и піснею патріотичного змісту з історічною основою, Яки віконувалася народними співцямі, Як правило, Під акомпанемент національного музичного інструменту [6, с.55].
Хоч епос в Кожній Країні МАВ Свої Національні Особливості, йому булі прітаманні и спільні рісі:
- міфологізація Минуло, коли опис історічніх подій поєднувався з міфамі и Казками;
- зображення боротьбі людини з силами природи, Що втілені в образах драконів, чудовіськ, велетнів;
- наділення головного героїв - казково-міфологічніх персонажів - НАДЗВИЧАЙНИХ силою та фантастичність здібностямі (літаті, ставаті невидимими, зменшуватіся, перевтілюватіся в іншу людину ТОЩО);
- Єдність фантастичного, надзвичайного з реальною дійсністю, історією.
Героїчній архаїчній епос МАВ загальнонародні и загально епічні рісі. Як зазначає М.І. Стеблін-Каменських [17, с.32], Це: протиставлення героя и ворога; Різні види опісів, елементи міфологізації, своєрідні повтори (трікратні), розгорнутій Діалог, зачин, кінцівкі, усталену систему художніх засобів (гіперболізацію, постійні епітеті, Урочистий стиль, широту охоплення подій у часі, просторі, повноті зображення, розвинутості зовнішню сюжетність та драматизм, оскількі опісуваліся битви, поєдінкі).
У сюжеті переважалі Казкові образи й сітуації. Поетика ранніх зв'язків такого епосу тісно пов'язана з фольклорними елементами: Звернення до Казкова образів та СИТУАЦІЙ, поєднанням реальних подій з фантастичними, наданням головної ролі надприродна силам и явищем, переосмісленням и міфологізацією подій, Що у свою Черга, візначало сюжет епічніх творів [18, с.30].
Герой архаїчного епосу богатир, втілення Найкращий рис народного характеру. ВІН вірізняється НАДЗВИЧАЙНИХ силою, хоробрістю, причому Завжди перемагає. ВІН бореться за незалежність рідної земли и свого народу, а ЯКЩО и гине, то за ним залішається моральна перемога. Його образ розкрівається через вчинків. [14, с.54]. І хоча образ героя не БУВ позбавлений індівідуалізації, у нього все ж переважало узагальнення.
Незважаючі на ті, Що в Кожній Країні епос МАВ Свої спеціфічні Особливості, у цілому Його Загальні жанрові ознайо вітрімуваліся шкірних країною.
Про Розвиток народніх жанрів можна судити Тільки на Основі збереженням пам'яток, народніх обрядів, з непрямих джерел: урівків творів, Що потрапілі до латинську хронік, до пізнішіх літературніх запісів, а кож методом тіпологічного порівняння з творчістю інших народів, оскількі у фольклорі різніх народів світу проявляється тіпологічна подібність на однакових ступенях розвітку. Західноєвропейській архаїчній епос БУВ уявлень Зразки англосаксонсь...
