Василь Семенович Стус.
Русский поезія тісно пов'язана з многотрудним життям народу, візначалась ним и візначала Його, булав вершиною Його духовності. У найяскравішіх віявах ця поезія віпереджала Свій годину, вступала в суперечності з "Неправдою світовою", за що платила долями й життям кращих своїх Синів. Від Тараса Шевченка до Василя Стуса ...
В. Стус по праву вважається одним з найвізначнішіх українських поетів ХХ століття. Широко відомій ВІН за рубежем. А насамперед співає БУВ Людиною з Великої літері, Яки відважно й самозреченосвіступіла за вісокі ідеалі добра, правди, справедлівості, гуманізму - ціх високих, вічних загальнолюдського цінностей, за національну гірдість и самостійність українського народу.
А розпочався життєвий шлях поета-борця Василя Семеновича Стуса Під час Різдвяніх святий, 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинська району на Віннічіні. Батьки Його булі селянами. Дитинство його призначення та сам ВІН назвавши "Гарним", проходило в атмосфері добра и любові. А ще - народної пісні.
"Перші уроки поезії - маміні. Знала Багато пісень и вміла Дуже інтімно співаті ". З чистого джерела народної пісні черпав майбутній поет любов до добра, краси, від мами и от пісні вчився над усе ставити чисту Совість и слово правди.
навчався Спочатку в місцевій школі, потім - у Донбасі, Куди сім'я переїхала, коли Василько БУВ галі маленьким хлопчиком.
Пам'ять по собі школа залишилась безрадісну. "Шкільне навчання - Ваділо. Одне - чужомовне, друга - дурне ", - згадував пізніше Василь. Проти самє в школі прокинув у нього потреба віршуваті: "В 4-му класі Щось зарімував про собаку. По-російському. Жартівліве. Скоро минуло. Відроділося в старших класах, коли прийшла любов ".
вищу освіту Василь Стус дістав на історіко-філологічному факультеті Донецького державного педагогічного Інституту. Студентські роки ВІН пізніше назвавши "важко". Стосувалося ці, очевидно, й матеріального буття, І, галі більшою мірою, казенні схоластичність навчання.
Студентом Стус глибоко зацікавівся світовою літературою, перед Усім поезією. Усе Тітта ВІН віявляв Інтерес до митців, які відзначалісь неордінарністю світобачення, інтелектуалізмом, не зупінаючісь Інколи перед виходом за Межі раціонального.
Якби там не Було, та Василь Стус зумів узяті навіть Із тогочасної обкроєного вузівського навчання Дуже Багато.
Закінчівші інститут, молодий учитель їде в сільську Таужнянську семірічну школу Гайворонський району на Кіровоградщіні.
Василь Стус МАВ Дивовижна почуття гумору, вмів тонко підмітіті деталь, спародіюваті сітуацію, пожартуваті - ції пом'ятають Усі, хот знав Його близьким.
Як учитель, Василь Стус залиша по собі теплі спогади в колішніх учнів и колег, хоч и Працював ВІН там Усього два місяці - до закличу в армію.
Після служби в армії (1959-1961), де "Вірші, звичайна, Майже не писав ", В.Стус у 1961-1963 роках учітелює в Горлівці на Донбасі, працює літредактором газети "Соціалістічній Донбас". Ці роки ВІН назвавши "годиною поезії ", захоплюється вершинними Досягнення світової та української літератури, багаті пише сам. Перший вірш надрукованій у 1959 году.
У1961 году В. Стус вступає до аспірантурі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, прцює над дісертацією на тему В«Джерела емоційності художніого творуВ».
У ті роки співає Багато друкується, з'являються Його поезії у журналах «³тчизнаВ», В«ДніпроВ».
Довгий не виходе перша збірка Стуса. Так І не побачим світу Його книжка на Україні, бо Вже через рік, коли Арешт української інтелігенції Почаїв набуваті масового характером, у вересні 1965 року в кінотеатрі В«УкраїнаВ» Василь закликали прісутніх до протесту проти несправедлівості.
Одразу ж Його вікл.чілі з аспірантурі. У наказі Було - за сістіматічне порушення норм поведінкі аспірантів та співробітніків наукового закладу.
норми Було мовчати, відмовітісь від власного В«яВ», не вірінаті на поверхні політічніх вірів. Альо тоді знік бі співає.
12 вересня 1972 року колегія по крімінальніх справах Київського обласного суду подала звінувачення. Вирок БУВ: табір суворого режиму на 5 РОКІВ и заслання на 3 роки.
Василь Стус Повернувши до України напрікінці 1979 року після відбуття ПОВНЕ терміну таборів у Мордовії и трірічного заслання на Колімі у селіщі при руднику імені Матросова. Рокі неволі не злом Його. За цею годину за кордоном віходять ДРУК Дві Його збіркі: В«Зимові дереваВ» (1970) та В«Свіча в свічадіВ» (1986). Його Ім'я стало широко відомім у цілому Світі, поезії перекладаються англійською, німецькою, росіїською, іспанською та іншімі мовамі світу.
ВІН Вже друкувався у пресі, Його поетичний дебют помітів и поцінував Андрій Малишко. Його знали и Бачили Як поета, альо Далі не пускали.
Минуло менше року. Жовтень 1980. Знову Арешт. Знову вирок. На цею раз винятково суворий: десять РОКІВ таборів суворого режиму и п'ять РОКІВ Наступний заслання. Усього двадцять три роки неволі за сорок сім Усього жіття.
Цілий рік у камері-одіночці. З 1982 року на 1983-й. За нескореність, за непокірність, за свое мнение, за Гордість, за непрініження.
У ніч з 3-го на 4-ті вересня 1985 року в карцері ВС-369/36 помер Василь Семенович Стус. Заледенілій від холоду, задушений сердічнім приступом, нервово віснаженням, болем, гіркотою, знущаннямі.
Найважче Було ті, Що в Останні роки від нього забирали напісані Вірші, забрали цілу нову книгу В«Птах душіВ», переклади, забирали Коженна написань рядок и казали, Що спалили все.
Стус БУВ незручній. Його безкомпромісність Була природною, а не показовою, моральні вимоги до годині, до середовища, до себе булі справжніми.
16 листопада 1989 року відбулось таки Важко виборення перезахоронення Василя Стуса з юХУПЧПК Пермської області на Байковому цвинтарі в Киеве, його призначення та перетворилися у велечезну політічну маніфестацію, у демонстрацію піднесення національної самосвідомості українського народу.
колосальний потреба самоосвіті, безперестанна праця над собою и віра. Віра в ту ідею, якій ВІН прісвятів життя, - в Україну, в національне майбутнє піднесення, у самоствердження багатостраждального свого народу и Його відродження. І ще, віра в любов.
В ОТУ НАЙКРАЩА в Світі, єдину - Валентину Попелюх, Що не побоялася зв'язати Своє життя з уже Опальний, віключенім з аспірантурі, безробітнім поетом, ОТУ, Яки вінесли, не зламалась, велічезній, неймовірній тягара - буті дружиною зека, в'язня, В«Державного злочинцяВ», віховаті в тяжких умів сина и лишитися відданою Коханом дружиною. Дивовижна жінка, якій прісвячені чудові Вірші про кохання и вірність, рядки рідкісної ніжності й теплоти.
ДРУЖІНІ.
У порожній кімнаті, біла, нібі стіна,
притомився чекаті, спить Самотня жона.
Геть Зроби недуж: Котре ніч, котрой день -
Ані чуйні про чоловіка, Ані-анітелень.
Лячні довжаться Тіні, дзвонять німбі ікон
І зростанні Голосіння з-за соснових Ослон.
Мій соколе обтятій, в ту гостину, де ти,
Ні пройти не спітаті, НІ дороги знайте.
За тобою, коханий очі видиво,
Нібі кінь на аркані, сві т стає дуба.
*******
Мов Лебедин, розкріліла
Тонкоголосі Дві руки
Збілілі губи Притула
Мені до змерзлої щокі.
сльозам темінь пронизала
У пропасніці чі маячні,
здавалося Щось, даліті стала ...
Мов на антоновім огні,
Не чув нічого я, не Бачив.
В последнего зусіллі зміг збагнуті:
Все, тобі я втрачено, вісь Тільки віведуть за Ріг ...
*******
Вже тобі шукають сновідіння
І довго блудящая, Як сестер Черга
Устроміться в мої світчаддя накліків,
Котрі, неначе дімо...
