Реферат з зарубіжної літератури
на тему:
"Оскар Уайльд и мораль Доріана Грея"
"Апостол естетизму" Світогляд и художні подивися О. Уайльда
Провіднім принципом світогляду й Художньої творчості Оскара Уайльда БУВ естетизм. Естетизм виник в Англії в кінці XIX Століття Як реакція на пурітанській стиль вікторіанської доби. Художнім чинників Зародження таких поглядів Була Ідея "Містецтва заради мистецтва", Що існувала галі з античних часів. Естетизм БУВ протівагою реалізму, Який звертав Увага на Соціальні проблеми. Поборники естетизму вважають, Що література не винна віконуваті морально місію, вчитува добру, справедлівості, Що вон Байдужим до проблем добра и зла. Мистецтво має служити красі, Яка вища від життя.
Течію естетизму пов'язують Із 1880-1890-ми рокамі. Проти Вона не вінікла на "голому місці" і мала в Англії попередніків. Одними з дерло віразніків поглядів на мистецтво и красу Як Явища самоцінні булі англійські поети и художники, які називаєся собі прерафаелітамі. "Прерафаелітське братство "було утворення в 1848 году и включало в себе ряд художніків, скульпторів и поетів. Назва "прерафаеліті" вінікла того, Що Свій Ідеал містецтва смороду Бачили в творчості майстрів середніх віків и раннього Відродження (тобто "до рафа-елівського" періоду). Живопис Джотто, Фра-Анжеліко, Ботічеллі пріваблювалі їх Як зразок наївного, безпосередньо ставлені художника до природи. Релігійніх дух дорафаелівського живопису смороду протіставляють індівідуалізму і "безбожності" художніків високого Ренесансу, а непрямі чином и сучасности матеріалізму.
Початкове ядро ​​"Братства" склалі художник и співає Данте Габріель Россетті, художник Гент и Мілле, потім до них прієдналіся брат и сестра поета - критик Вільям Майкл Россетті и поетеса Христина Россетті. Пізніше з прерафаелітамі булі зв'язані особистою дружбою и блізькістю творчої Програми В. Морріс, Ч. О. Суінберн, В. Пейтер, О. Бердслей, О. Вайльд.
Прерафаеліті заперечувалі основи старого мистецтва и засуджувалі "Ан-тіпоетічність" буржуазної дійсності. Прозаїчній "Вік-торіанській" Англії прерафаеліті протиставляє пізнє середньовіччя, його призначення та смороду вважаєтся царством живопису и поезії.
Безпосереднімі попередниками естетизму Уайльда булі Його оксфордські вчителі - Рескін та Пейтер. Саме від них прийшла обожнювання краси у містецтві та відхід від проблем буття у світ Власний витончення почуттів.
Уайльд, Який Багато Що спрійняв у прерафаелітів, Рескіна и Пейтера, сам перетворюється на теоретика естетизму. Головним у Його переконань Було Служіння Красі, віра в значущість и важлівість Мистецтва. Естетічні подивися Вайльд малі МІцний філософсько-літературний підмурок, Ім'я Якого - культ краси. Поклоніння Мистецтво та красі стають СЕНС Його життя.
Важливе положення естетики Уайльда - співвідношення мистецтва и моралі. Вайльд приходити до думки про ті, Що мистецтво перебуває поза сферою моралі. Пошірюючі тезу про самодостатність мистецтва, ВІН заперечував Вплив морально-етичний законів суспільства на митця та Його твори: "Закони мистецтва НЕ збігаються із Законом моралі ";" Естетика вища від етики! "; "Митець НЕ має етичний уподобань. Етічні уподобання приводять до непрощенної манірності стилю ";" Розуміння фарб и барв важлівіше для розвітку особістості, Ніж Поняття про зло й добро ";" Будь-яке мистецтво аморальне ".
Свою філософію мистецтва Уайльд віклав у Книзі "задум", Яки відкрівається діалогом "занепад брехні", де під "брехнею" письменник розумів мистецтво вігадкі. Вайльд говорити, Що мистецтво "не можна оцінюваті зовнішнім мірілом схожості Із дійсністю. Воно швідше покривало, Ніж дзеркало ... "Уайльд стверджує, Що справжнє мистецтво засноване на брехні, а занепад мистецтва XIX Століття пояснюється тім, що В»мистецтво брехні "віявілося забуть. Сучасна література не личить Уайльду самє того, Що Була надто набліжена до дійсності, перетворювалася на копію реального жіття, у якому прекрасного Було занадто ма/ю. ВІН заявляє, що В»жіття - Дуже їдуча рідіна, воно руйнує мистецтво ... ", і щоВ» реалізм Як метод - Нікудішній, и Кожній митець має унікаті двох промов - Сучасності форми I Сучасності сюжетом ". Мистецтво, на мнение Уайльда, не віражає нічого, крім самого себе, існує самостійно и розвівається за Своїми законами. Мистецтво НЕ є породженням певної єпохи чі її відтворенням, бо воно Вище від життя.
У трактаті "занепад брехні" Уайльд формулює Основні принципи естетизму:
- велич и вічність мистецтва;
- самодостатність мистецтва;
- мистецтво Вище за істіну ї мораль;
- замилуваності прекрасним;
- естетична УВАГА до почуттів, вражень людини;
- зображення краси в усіх ЇЇ проявах;
- проголошення Насолода Як віщого сенсу існування (гедонізм).
Своєріднім віявом естетизму письменника,, своєріднім розумово гедонізмом - Насолода від гострої гри думок - можна вважаті Його знаменіті парадокс. За них Сучасник називаєся Уайльда "Принцом парадоксу". За Яскраве парадоксами, які віявіліся жіттєздатнішімі за теоретичні постулати естетизму, пріховується рідкісне розуміння Явища природи и Завдання мистецтва, функцій художньої критики, аналізу літературніх явищем. Як відзначає Дослідник творчості Уайльда М. Соколянській, парадоксальна, афористична форма вікладення думки не послабила, а навпаки - посілостей Вплив роздумів Уайльда на сучасніків и нащадків, навіть на тихий, хто різко відкідав положення Його естетики.
"... мораль цієї книги більш Ніж очевидна"
Роман О. Вайльд "Портрет Доріана Грея"
Навряд чи можна знайте в світовій літературі романи, які булі б напісані так Швидко, як "Портрет Доріана Грея". Вайльд написавши Свій єдиний роман Всього за три тижні! Дар імпровізатора віявів собі и тут. Вперше роман БУВ надрукованій у Липнева номері американського журналу "Ліппінкбтс Манслі Мегезін "за 1890 рік. У квітні Наступний 1891 року "Портрет Доріана Грея "виходить Окрема виданням Із значними ДОПОВНЕННЯ. Вайльд Додав шість нових розділів и Передмова.
Вайльдівська Передмова Складається Із двадцяти п'яти афорізмів. Вона найбільш повно віражає Основні позіції вайльдівського естетизму. "Художник - Тій, Що творити прекрасне ", твердить Вайльд," обранцямі є ті, для кого прекрасне означає лиш одне'-красу ", а мистецтво" зовсім НЕ Дає ніякої корісті ". Вайльд протестує проти розуміння мистецтва Як дзеркала жіття, проти мертвого зображення. У передмові автор Визначіть головну мету твору - Велич мистецтва, його призначення та Стоїть над життям, апофеоз гедонізму - філософії Насолода. Для визначення свого естетичного кредо автор вжіває, Як правило, феєрверк афорізмів и парадоксально суджень. Двадцять п'ять афорізмів Передмова у концентрованому вігляді визначаються систему естетичних уподобань літератора. Передмова и сам Зміст роману складають своєрідній Діалог
задум роману виник доволі несподівано. Одного разу в майстерні свого приятеля, художника Бєзіла Во-РДА, Вайльд побачим натурник, якій Ураза Його досконалістю зовнішності. Письменник вігукнув: "Який жаль, Що и йому не минути старості Зі всією її потворністю! "Безіл зронів, Що малюватіме Щороку новий портрет, абі природа відбівала Свої невблаганні закони - Карби на полотні, а не на зовнішності "херувима", котрого Щойно побачим Уайльд.
Були у романа Уайльда и літературні джерела. Мотив таємнічого зв'язку долі людини з її портретом Вайльд МіГ запозічіті Із знаменитого роману Метьюріна "Мельмота-скиталец" - справжнього, а не Тільки Літературного пращура письменника. У "родоводі" роману - "Фауст" Гете, твори німецькіх романтіків Е.Т.А. Гофмана ("Малюк Цахес ") i А. Шаміссо (у його" Дівній Історії Пе-тера Шлеміля " йдеться про ті, Як герой загубив свою тінь), "Шагренева шкіра" О.Бальзака, а кож прізабутій СЬОГОДНІ р...
