Зміст
Вступ
І. Образ Марії у романі Уласа Самчука В«МаріяВ»
1.1. Опосередкованість образу
1.2. Характеристика образу Марії
ІІ. Образ Марії Богоматері
ІІІ. Порівняльна характеристика Марії Перепутько и Марії Богоматері
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Мета роботи - дослідіті Особливості образу головної героїні роману Уласа Самчука В«МаріяВ».
Завдання роботи:
1.Охарактерізуваті образ Марії у однойменному романі Уласа Самчука.
2.Опісаті образ Марії Богоматері.
3.Порівняті характеристики Марії Перепутько и Богоматері.
В ході Дослідження вікорістовувався порівняльно-опісовій метод .
Апробація роботи: дяни Дослідження Може буті розглянуте Як Додатковий материал в школі на уроках української літератури при розгляді роману Уласа Самчука В«МаріяВ».
Матеріалом Дослідження послуживши роман Уласа Самчука В«МаріяВ».
Дане Дослідження є актуальним , оскількі багатогранність образу Марії у однойменному романі У.Самчука галі не вівчена в повний обсязі.
Роман-Спалах В«МаріяВ» (1933 р.) - Найсенсаційнішій з усіх творів Самчука. У 1933 году Світову громадськість потрясло нечуване в Історії ліхоліття - організованій голодомор, Що прізвів до загібелі восьми мільйонів українців. Це Була перша велика акція геноциду, спрямована проти українського народу. Письменник Улас Самчук відчув РОЗМА національної трагедії. Роман В«МаріяВ» БУВ написань у тому ж 1933. Вінікає питання: чи БУВ Улас Самчук проінформованій, достатності проінформованій? Так, інформації у митця Було вдосталь. Чи не Ліше того, Що матеріали про голод великим потоком кинулися в Європу. Письменник віріс и віховався на теріторії, де БУВ Голодомор. Там залишилась галі Багато друзів, знайомиться ...
Роман В«МаріяВ» - сенсаційній Своєю правдівістю. Читаючи цею роман, ми пронікаємося Маріїнімі радощі, болем. Мі нібіто разом з нею прожіваємо всі її життя. Того цею роман залішається актуальним и Сьогодні. Свої міркування, Своє бачення трагедії тридцять третій Улас Самчук показує на прікладі головної героїні роману, Якові автор ототожнює з Богородицею. Отож, хто це - героїня Усього Всесвіту Самчука, дзеркало Його душі и відображення цієї трагедії Голодомору?
І. Образ Марії у романі Уласа Самчука В«МаріяВ»
Головна героїня твору У.Самчука В«МаріяВ» (1933) - Марія. Автор характеризує образ героїні НЕ безпосередню, а за допомог обставинні та вісловів інших персонажів у творі (Опосередковує образ).
1.1. Опосередкованість образу
Наприклад, Домаха, найближче для Марії людина, так оцінює Марію: В«- Це, Чуєш, от неї. Це вон ... Те знаєш, Як то є ... Дівча молоде, дурне. Добре воно, альо галі молоде ... Пручається, Сміттям ... В»[1; 33].
І Мартін, господар героїні, характеризує Марію: В«А, Як Самі Знаєте, тримаю її сьомий рік. Золота дівка. Що не похопіть - горить в руках В»[2; 34]. Мартін засвідчує працьовітість дівчіні.
Корній вісловлює таку мнение про Марію: В«Така и Марія. СЬОГОДНІ моя, завтра чортова В»[3; 78]. Цімі словами автор зображує непостійність героїні.
Перший чоловік Марії, Гнат, так оцінює жінку: В«Ти правдива, Маріє ...В» [4; 94].
В«Казіться з жиру. За хлопці гіцає, Як кобила В»[5; 54]. Так Тріхон, жид, говорити про Марію, засвідчуючі її розгульність в Перші роки заміжжя.
Гапка, Сусідка, вважає, Що вон на Гната В«і задом НЕ дивуватисяВ» [6; 87]. Марія - Вірна своєму іншому чоловікові.
Вже на кінець жіття сін Марії так говорити про своїх Батьків: В«Я, Максим Корнійовіч Перепутько, відмовляюся від своїх Батьків-кулаків, які ціле Своє життя булі ворогами робочого класу и стояли на засідках власності и навіть тепер не зрікаються своїх ганебніх засідок В»[7, 150].
Опосередкованість образу Може стосуватіся НЕ Тільки духовних якости героя, а й зовнішності. Так, Гнат Дає оцінку пріваблівості Марії: В«- Дивлюсь на тебе, Маріє, и стає страшно. Страшно за твою таку красу. Тобі треба сідіті в світлиці, накинути Царське одіж и буті чієюсь царицею. Ні, НІ ... Тобі Тільки царицею буті. Ти надто хороша, у тебе ж пісне яка, Яки пісне В»[8; 22].
Сусіді характерізувалі зовнішність Марії так: В«- Від так дістав жіночку! - Говорили сусіді. - Така Кривин, а таку підчепів кралю. Га! .. В»[9; 40].
Колі Марія на своєму весіллі співала, то вісь Якою вон Була: В«Одягнута и зав'язана по-молодецькі. На голові попеляста Шовкова Хусткого, перев'язана червоною стрічкою. На шії Багато справжніх дорогих коралів. Сама свіжа, Пишний, Натхнення. Очі невинно спущені Додола и закріті рівнімі гребінчікамі вій В»[10; 40].
Сусідка Марії, Гапка, опісує героїню так: В«молодиця, Як тур ... І грім її НЕ візьме ...В» [11; 86].
Та ж Гапка каже, Що Марія В«гладка, Як кобилаВ» [12; 87].
З годиною Марія Вже не та, зів'яла: В«Марія Вже не та, не Колишня. Клопоти, праця зім'ялі її молодість и красу В»[13; 85].
Гнат пізніше так опісує Марію: В«У тій годину двері зненацька відчіняються и у дверях бачу бліду, віморену жінку В»[14; 95].
1.2. Характеристика образу Марії
Характер Марії - Це своєрідна гамма якости, які змінюються, заміняють одна одну з годиною. Це можна простежіті, проаналізувавші життєвий шлях героїні.
Дитинство Марії Віпа тяжке. Відчула на собі сірітство (В«І тоді відчула Марія Своє сірітствоВ» [15; 10]). У цею Період у неї проявляються Різні рісі. Наприклад, терплячість: В«Роса розмочує ретиніт, заходити в бруду и роз'їдає їх. Чути гострий Біль, Виступає чорна густа кров. Альо Марія НЕ зважає на Це В»[16; 11]. Працьовітість притаманна їй з самого дитинства: В«Вставала рано з сонцем, брала у пелену шматок сухого хліба и гнала зграями В»[17; 11]. Чи не злопам'ятна - В«піде над річку, порюмсає - І знову добро В»[18; 11].
Марія віросла напрочуд гарна - В«на двадцятій весні відчула дівочій Сміттям ...В» [19; 11]. Автор сам наголошує на вроді дівчіні: В«з Марії стала - о, дівка! Чи не скінчілось п'ятнадцять, Як Почаїв за нею оглядатіся та стрігті очима В»[; 12]. Знаходимо кож Зовнішній опис Марії: В«виграють ОТІ чорнені, ОТІ бездонні очі ... Глянь - обпалити ... А щокі повні, округлі, з ямочками. Кучері чорним полум'ям горять. Картина - невгамовних, співоча картина В»[21, 12].
Однією з характерних рис Марії є її любов до церкви: В«Біліть, рові, и по короткому часі, віміта, вічепурена, у найповнішій шелестючій спідніці, з Хустина у руці біжіть Марія на вечірню В»[22; 18]. Чи не Тільки любити, а й регулярно відвідує церкву: В«Завше ходила, то и тепер підуВ» [23, 16].
Марія, Як и раніше, не цурається праці: В«Та що Марії праця? Жне, в'яже за косарями І, мов Дзвінок, Гомін В»[24, 12].
Марії притаманна легковажність, несерйозне відношення до Важливим: В«- мовця, Що до неї Гнат Кухарчук збірається свататісь. Марія тихо хіхікає. Смішно В»[25; 19].
Капрізність, самовпевненість кож Присутні у характері Марії: В«- Не знаю. - Відтяла вон и закопіліла губу В»[26; 26]. Марія - кокетка, проти не бажає серйозніх стосунків: В«Посміється, пожартує, а війдеш до нього в садок?В» [27; 13].
Не чужа Марії така рису, Як сором'язлівість: В«Налілася, мов ягодаВ» [28; 18].
Марія нетерпляча: В«- Ну ти й гавіш! Пусти! Чого ти так негарно сопеш? .. В»[29; 26].
У дівчіні з'являється наречений, Гнат. Та вон вважає, Що не пара для нього: В«Нащо в'яжешся з обдряпаною Наймичка В»[30; 26].
Вона хітрувата: В«Засміялася. Чи не розуміє, Мовляв. А вона, капосна, розуміє гаразд ... В»[31; 33].
Марія виходе заміж. У цею Період вон трішечки сором'язліва и хвалькувата: В«Марія Трохи Сміттям, альо відчувала пріємність и знала, Що їй Будуть заздріті ...
