Муніципальна загальноосвітня середня школа № 7.
РЕФЕРАТ
Образ автора в романі О. С. Пушкіна В«Євгеній ОнєгінВ»
р. Мончегорськ
2006р
ЗМІСТ:
Анотація .............................................. ...................................... стр. 3
Введення .............................................. ......................................... стр. 4
1. Історія створення ................................................ .................... стр. 5
2. Образ автора в романі А. С. Пушкіна В«Євгеній ОнєгінВ».
Онєгін - добрий мій приятель .............................................. стр. 7
2.1. Ліричні відступу про творчість, про любов у житті
поета .............................................. ............................................... стр. 7
2.2. Ліричні відступу про навчання і про виховання ....... стор. 8 </p>
2.3. Любов до батьківщини, природі ................................................. . стр. 9
2.4. Ліричні відступи про театр, балеті, драмі і творчості стор.10
2.5. Ліричні відступу, навіяні весною;
прощання з юністю ............................................ ........................ стор.11
2.6. Заключні ліричні відступи: прощання з читачами,
з героями роману ............................................ ............................. стор.12
3. Духовний світ, світ думок, переживань ............................ стор.14
3.1. Характеристика роману ................................................. ...... стор.14
3.2. Характеристика Байрона і західноєвропейського роману. стор.15
Висновок .............................................. .................................... стор.15
Список літератури ............................................. ........................ стор.16
АНОТАЦІЯ.
Тема:
Образ автора в романі О. С. Пушкіна В«Євгеній ОнєгінВ».
Мета:
розкрити образ автора як одного з дійових осіб у романі, показати ставлення автора до своїх героїв, епосі.
Завдання:
1. вивчити літературу з даної теми;
2. зібрати матеріал, що розкриває погляди автора на описувану епоху, культуру, мову і т.д.
Мотивація:
звернення до теми В«Образ автора в романі ПушкінаВ« Євгеній Онєгін В»викликано тим, що Пушкін завжди сучасний; його твори дають відповіді на багато питань. Пушкін-це національне надбання. Не знати Пушкіна - не знати свою мову, свою культуру, свою Батьківщину.
ВСТУП.
Пушкін Олександр Сергійович (1799-1837), російський поет, родоначальник нової російської літератури, творець сучасної російської літературної мови. У юнацьких віршах - поет ліцейного братства, В«шанувальник дружній свободи, веселощів, грацій і розумуВ» в ранніх поемах - співак яскравих і вільних пристрастей: В«Руслан і ЛюдмилаВ» (1820), романтичні В«південніВ» поеми В«Кавказький полоненийВ» (1820-1821), В«Бахчисарайський фонтан В»(1823) та інші. Вільнолюбні і антітіраніческіе мотиви ранньої лірики, незалежність особистої поведінки послужили причиною посилань: південної (1820-1824, Катеринослав, Кавказ, Крим, Кишинів, Одеса) та в селі Михайлівське (1824-1826). Легкість, витонченість і точність вірша, рельєфність і сила характерів, В«освічений гуманізмВ», універсальність поетичного мислення та самої особистості Пушкіна визначили його першочергового значення у вітчизняної словесності: Пушкін підняв її на світовий рівень. Роман у віршах В«Євгеній ОнєгінВ» (1823-1831) відтворює спосіб життя і духовний склад В«ТиповогоВ», байронізм героя і еволюцію близького йому автора, уклад столичного і провінційного дворянства; в романі і в багатьох інших творах Пушкін звертається до проблем індивідуалізму, меж свободи, поставленим ще В«ЦиганВ» (1824). Їм були вперше визначені багато провідних проблеми російської літератури 19 століття.
У кожного з нас свій Пушкін. Для когось Пушкін - казкар, для когось Пушкін - лірик, прозаїк, а для мене він творець безсмертного В«Євгенія ОнєгінаВ».
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ.
В«Онєгін - саме значне творіння Пушкіна, яке поглинуло половину його життя В»- так відгукнувся про роман Герцен у статті В«Про розвиток революційних ідей в РосіїВ». І він, безумовно, прав.
Початок написання роману припадає на південну посилання в Кишиневі і датується 9 травня 1823г., але в Насправді робота над романом охоплює більш ранні терміни. Роман у віршах, розрахований на довгі роки писання, вільний і не боїться протиріч розповідь не тільки про сучасних героїв, але й духовно-інтелектуальної еволюції автора. До 1822 році належать начерки незакінченої елегії Таврида В», окремі вірші якої увійшли в роман. А ще раніше, в 1820 році, була написана поема В«Руслан і ЛюдмилаВ», яка була першим великим досвідом Пушкіна в написанні епічних творів. Тут Пушкін досяг практично всіх вершин і можливостей вільної поетичної форми. Закінчення роботи над В«Русланом і ЛюдмилоюВ» співпало з різким невдоволенням імператора поведінкою і обурливими віршами Пушкіна: мова пішла про Сибір або покаяння в Соловецькому монастирі, але за клопотанням друзів і покровителів, Пушкіна відправили в південну посилання.
Зустрівшись у Катеринославі з новим начальником і зробивши з його дозволу подорож по Кавказу і Криму, Пушкін прибуває до Кишинева (вересень 1820). Вести про європейські революціях і грецькому повстанні, Бессарабська В«суміш одягів та осіб, племен, прислівників, станів В», контакти з членами таємних товариств, сприяли зростанню політичного радикалізму (висловлювання, зафіксовані сучасниками; перед висилкою Пушкін обіцяв Карамзіну не писати В«проти урядуВ» два роки і слова дотримав). Зайнявши вакансію В«першого романтичного поетаВ», Пушкін в кишинівському-одеський період (з липня 1823 він служить при Новоросійському генерал-губернатора графа М. С. Воронцова) далекий від підпорядкування естетиці Байрона. Він працює в різних жанрово-стилістичних традиціях. Складнощі особистого плану, конфлікти з Воронцовим, похмурість європейських політичних перспектив (поразка революцій) і реакція в Росії, призвели Пушкіна до кризи 1823-24. В кінці липня 1824 невдоволення Воронцова і уряду, якому з листа стало відомо про інтерес Пушкіна до атеїзму, призвело до його виключення зі служби і посиланням в батьківський маєток Михайлівське Псковської губернії.
На осінь 1824 доводиться важка сварка з батьком, якому було доручено нагляд за поетом. Духовну підтримку Пушкін отримує від власниці сусіднього маєтку Тригорське П.А. Осипової, її родини і своєї няні Аріни Родіонівну Яковлевої. В Михайлівському Пушкін інтенсивно працює: прощання з романтизмом відбувається у віршах В«До моряВ» і В«Розмова книгаря з поетомВ», поемі В«ЦиганиВ» (Всі 1824); завершена 3-я, складена 4-а та розпочато 5-а глави В«Євгенія ОнєгінаВ». Скептицизм в оцінці сучасності, відмова від політизації поезії і свавілля в політиці (Листування з К. Ф. Рилєєвим і А. А. Бестужев) дозволили Пушкіну витримати посилання, допомогли пережити грудневу катастрофу.
У 1830г. Пушкін, який давно мріяв про одруження і В«про своєму домі", домагається руки Н. М. Гончарової, юної московської красуні-безприданниці. Відправившись вступати у володіння маєтком, подарованим батьком до ве...
