Міністерство науки і освіти України
Дніпропетровський Національний Університет
Реферат
з дисципліни: В«Зарубіжна література В»
на тему: В«Неоромантизм в англійській літературі ХІХ-ХХ ст. В»
Виконав: студент
заочного відділення
англійську мову і
література
Мельник Р.П.
Перевірив:
р. Дніпропетровськ
2003
План
Вступ
І. Художня версія концепції В«нового імперіалізмуВ» в неоромантизмі Р.Л. Стівенсона
ІІ. Роберт Люїс Стівенсон. Повість В«Будинок на дюнахВ».
ІІІ. В«Острів скарбівВ» та пізні романи Р.Л. Стівенсона
Висновок.
Використана література.
Вступ
В Великобританії останньої третини XIX століття ефективність впливу концепції В«нового імперіалізмуВ» на масове свідомість багато в чому пояснюється не тільки глибокою і кваліфікованої опрацюванням в працях інтелектуалів і політиків-практиків, а й її втіленням в художній формі, в різних жанрах музичного та образотворчого мистецтва. Проза та поезія, наповнені яскравими і запам'ятовуються образами, їх екзотичний колорит, гострі й напружені композиції, захоплюючі сюжети ставали ефективними засобами івдоктрінаціі психіки пересічних британців. Таким чином, базові тези концепції В«нового імперіалізмуВ» впроваджувалися в вікторіанську систему цінностей. При цьому еволюція художніх образів досить точно відображала зміну пріоритетів імперського будівництва, експансії та оборони.
Основним естетичним принципом художньої версії В«нового імперіалізмуВ» став принцип В«мужнього оптимізмуВ» як творче кредо неоромантизму. Це Протягом проявилося практично у всіх жанрах мистецтва як виклик, з одного боку, вікторіанської рутил обивательського животіння, битопісательству, святенництву і лицемірству середнього класу, а з іншого - занепадницькі декадентському естетизму інтелігенції. Неоромантизм орієнтувався в нервову чергу па юнацьку аудиторію, втілюючи В«не розслаблене і хворобливе, а життєлюбний, яскраве світовідчуття здорової юності В». Неоромантичні герої діяли В«аж ніяк не в тепличної середовищі, стикалися при посередництві захоплюючого сюжету з надзвичайними обставинами, які вимагають напруження всіх сил, енергійних, самостійних рішень і дій В». Для неоромантичної системи цінностей були характерні протидія духовної інерції і етичним шаблонам, потреба особистості в самостійності, в самореалізації, не обмеженої ніякими побутовими условнос-тями. Це природним чином пов'язується з цінностями духовних і фізичних сил, які проявляються в боротьбі з ворожим зовнішнім світом і в перемозі над могутніми і небезпечними супротивниками.
Одним з найбільш яскравих і повних виразів імперської системи цінностей поздневікторіанской Британії стала художня література, і особливо ті її жанри, які були призначені для юнацтва. В«Новий романтизмВ» Р.Л. Стівенсона, Дж. Конрада, А. Конан Дойла, Р. Кіплінга, Д. Хенто, У. Кінгстона, Р, Баллантайн та інших втілював моральне кредо боргу та самопожертвування, дисципліни та віри, гармонійної єдності сили духу і фізичній потужності. Герої В«Нових романтиківВ» цілеспрямовані, готові до ризику і боротьбі, сповнені жаги мандрівок і при-кладений. Вони рвуть зв'язок зі світом одноманітного і добропорядного міщанського благополуччя заради моральних зобов'язань імперської місії, заради пошуків подвигів і слави.
І. Художня версія концепції В«нового імперіалізму В»в неоромантизмі Р.Л. Стівенсона
Своєю вершини художнє втілення імперських цінностей поздневікторіанской Великобританії досягло в творах Роберта Льюїса Стівенсона (1850-94). Біографія писати-ля аж ніяк не була схожа на життя його героїв - лицарів, піратів, авантюристів. Він народився в сім'ї потомствених інженерів-будівельників із стародавнього шотландського клану.
Хвороба бронхів з трьох років поклала хлопчика в ліжко, позбавила його навчання і ігор зі однолітка-ми. Періодично повторювані кровотечі з горла постійно нагадують йому про близьку смерть, виводять художника з суєти повсякденного життя в екзистенційні В«прикордонні ситуаціїВ», до першооснов буття. Він не хоче повторювати звичайну в родині кар'єру інженера, він вибирає шлях вільного художника і входить в історію британської літератури як засновник нового жанру - неоромантизму. Його ідеал - герой, що протиставляють себе суспільству, відкинув всі вікторіанські цінності, як середнього класу, так і богеми. Їх він вважає короткочасними і випадковими явищами у вічній боротьбі світового буття. Головний період творчості письменника починається в 1880 році, коли він публікує В«Будинок на дюнахВ», з жовтня 1881 ио січня 1882 року в дитячому журналі В«Юнацькі розмовиВ» друкується В«Острів скарбівВ», авантюрний роман, що став класичним зразком жанру.
Якщо герої романтиків початку ХІК століття - Байрона, Кольріджа, Уордсворт - є ідеальними типами людей, повністю протиставленими суспільству, то Френк Кессіліс з В«Будинку на дюнахВ» і Джим-Хокінс з В«Острова скарбівВ» так само самостійні і незалежні, але вони пов'язані з суспільством через боротьбу за його перетворення, через прагнення подолати його святенництво і лицемірство, внести в нього свої піднесені ідеали. М.В. Урнов бачить особливість класичного романтизму в схематичності зображення героїв як В«кращих з людейВ», відірвалися від суспільства і тому перетворювалися в його жертви. Внут-ренніе зв'язку суспільства і героя її розглядалися, добро і зло розглядалися як контрастні і абсолютно протилежні начала, Р.Л. Стівен-сон долає подібний схематизм, розглядає своїх героїв як набагато більш складні і багатогранні особистостей.
Е.С. Себежко вважає, що Р.Л. Стівенсон як засновник неоромантизму в англійській літературі закономірно повертається до авантюрно-пригодницької тематики, яку вперше ввів у літературу Д. Дефо. Але якщо для Дефо море - це зручний торговий шлях, острови - об'єкти колонізації, а авантюрний сюжет - перипетії долі, необхідні для випробування діяльного і підприємливого буржуа, то для Стівенсона сенс творчості - це пошук В«поезії невідомогоВ» в світі екзотики. Стівенсон шукає ідеал людини у швидко мінливому світі. Він звертається до часу воєн Червоної та Білої Троянд в Англії XV століття (В«Чорна стрілаВ», 1885 р.), до історії боротьби Шотландії за незалежність з Англією в ХVIII столітті (В«ВикраденийВ», 1886; В«КатріонаВ», 1891).
Він шукає цей ідеал і на інших континентах. У 1888 році письменник разом із сім'єю їде в Сан-Франциско і звідти, в травні цього року, на орендованій яхті вирушає в подорож по островах Тихого океану. Стівенсон відвідують Маркізькі, Маршаллові та Гавайські острови, потім - Паумоту, Самоа, острови Гільберта та Нову Ка-ледонію. У Сіднеї лікарі попереджають письменника, що стан його легких вкрай погане і повернення в сиру і холодну Шотландію означає для нього швидку загибель. І Стівенсон знаходить свій останній притулок на острові Уполу самоанських архіпелагу. У грудні 1889 року він купує на ньому ділянку землі в 120 гектарів, де будує будинок з поетичною назвою Вайлнма - В«П'ять вод В». Останній період життя Стівенсона вельми насичений. Він знає про наближення смерті і хоче встигнути якомога більше. У 1890-1891 го-дах за 12 місяців написані В«Вечірні розмовиВ» - цикл оповідань на тихоокеанські мотиви. Він переводить їх на місцеву мову. За що удостоюється від самоанці почесного прізвиська Тузітали (Оповідача). Стівенсон пише В«Примітки до історіїВ» Самоа, художню біографію своїх предків - «ѳм'я інженераВ», що залишився незакінченим роман В«Уїр ГермістонВ». На Самоа Стівенсон пише найбільш цікавий свій роман - В«Потерпілі корабельна аваріяВ». Він підводить в ньому підсумки своєї творчості, поєднує мистецтво закручування інтриги, досвід мандрівника і відточеність стилю письменника. Це, по суті, художня автобіографія Стівенсона, виведено...
