Нові жанри бібліографічних посібників
Курсова робота
Зміст
Введення
1. Загальне уявлення про жанрах бібліографічних посібників
2. Бібліографічні посібники для всіх груп користувачів
2.1 Бібліографічні нариси
2.2 Бібліографічні хрестоматії та антології
2.3 Бібліографічні енциклопедії та монографії
2.4 Бібліографічні посібники у електронній формі.
3. Рекомендаційні бібліографічні посібники для дітей та молоді
3.1 Загальні відомості про допомоги для дітей і молоді
3.2 Рекомендаційні бібліографічні посібники для дітей
3.3 Рекомендаційні бібліографічні посібники для молоді
Аналіз бібліографічних посібників
Російські дитячі письменники XX століття: біобібліографічний словник. - 2-ге вид. Испр. І доп. - М.: Флінта: Наука. - 1998. - 512 с.
Висновок
Список літератури
Введення
З другої половини 1980-х рр.. став надзвичайно прискорюватися темп життя у світі і країні, змінився, її ритм.
Слідом за розпочатої перебудовою в економіці, політиці, культурі відбулися докорінні зміни в суспільній свідомості. Вони торкнулися життєвих орієнтирів, соціальних пріоритетів, освітнього цензу, відношення до духовним цінностям.
Нового осмислення в зв'язку з цим зажадали функції рекомендаційної бібліографії, особливо в умовах реформування системи освіти в країні. Якщо раніше на шляху до поповнення свого читацького багажу людина стартував з певною, зрозумілою бібліографу майданчика, яку однотипно формувала школа - початкова, середня і вища, професійно-технічні училища
та технікуми, то нині ця площадка розмита безліччю різних форм навчання, які поки ще не піддалися чіткої класифікації.
Треба враховувати і той факт, що значна частина фахівців перейшла з інтелектуальних сфер в комерційні, в приватне виробництво і інші галузі діяльності, не пов'язані з необхідністю читати для роботи і для підняття свого інтелектуально-духовного рівня. Змінилася і структура вільного часу людей: все більш помітне місце в ньому займає використання аудіовізуальних каналів інформації. Та й кількість вільного часу у всіх стало дуже різним - у зайнятої частини населення його практично немає, у безробітної - занадто багато. Все це в цілому, звичайно, не сприяє продуктивної активізації читання, підростаюче ж покоління, на жаль, все частіше називають нечитабельним. (26, С. 574)
Сьогодні ключові позиції в мотивації читання займають утилітарні, прагматичні цілі (звернення до друкованих та іншими джерелами, щоб отримати інформацію для справи, виконання конкретної роботи) і евадістскіе (відхід від труднощів у повсякденному житті в В«красивуВ», захоплюючу белетристику)
Ці особливості нашої сучасної соціокультурної ситуації спонукають книжників, і в їх числі творців рекомендаційно-бібліографічних посібників, шукати нові шляхи до умів і сердець читачів. Запорука їх успішного пошуку бачиться в творчій реалізації нової методології роботи, в центрі якої - особистість в тріаді В«людина - суспільство - державаВ». (26, С. 575)
Поява нових посібників було обумовлено, не тільки читацькими потребами. Щоб рекомендаційна бібліографія суспільно-політичної літератури отримала можливість спробувати відповісти В«На переважаючий читацький інтерес, поданим соціологів, до історії, психології, філософії, проблем сім'ї, виховання, педагогіки, необхідно було кардинальна зміна соціально-політичної обстановки і пов'язане з цим кардинальна зміна змісту книговидавничої політики в країні.
Зміна соціальної формації дала можливість рекомендаційної бібліографії (слідом за книговидавничої практикою, а де в чим і випереджаючи її) звернутися до найбільш затребуваним у широкої читацької аудиторії темам. Перебудова системи суспільно-політичних рекомендаційно-бібліографічних посібників пов'язана і з розробкою нових типів посібників, доповнюючих проблемно-тематичні: популярних бібліографічних енциклопедій, бібліографічних антологій, історико-бібліографічних нарисів і інших. (5, С. 81)
Прорив до створення новаторського типу видань у сфері рекомендаційної бібліографії відбувся в 80-х роках XX століття. Це природно, тому що В«людський факторВ» у найбільш повному обсязі проявляється саме там.
Об'єктом нашого дослідження є система рекомендаційних бібліографічних посібників.
Предмет дослідження основи методики бібліографування нових жанрів бібліографічних посібників
Мета дослідження - визначити стан рекомендаційної бібліографії в сучасному суспільстві.
Завдання дослідження:
В· виявити нові жанри бібліографічних посібників;
В· виявити методичні особливості нових жанрів бібліографічних посібників;
В· з'ясувати роль рекомендаційних бібліографічних посібників в сучасному суспільстві.
В· проаналізувати деякі видання нових жанрів бібліографічних посібників
При виконанні роботи використовувалися наступні методи: історичний, аналіз літератури по темі, аналіз посібників.
1. Загальне уявлення про жанрах бібліографічних посібників
Бібліографічний посібник - це впорядкована безліч бібліографічних записів. (17, с. 21) Упорядкованість записів означає їх структуризацію, організованість, логічність розміщення друг щодо одного відповідно до цільовим задумом і особливостями відбиваного в посібнику матеріалу. Посібник - це не випадкова, а спеціально організована сукупність бібліографічних записів, підібраних в Відповідно до об'єднуючим їх загальною ознакою змісту, форми або яким-небудь іншим. Саме це утворює якісно нову форму існування бібліографічної інформації. Бібліографічний посібник у спеціальній літературі розуміється широко, як щось, що включає всі види бібліографічної інформації, зафіксованої тим або іншим способом. Визнається теоретично, що і комплекси бібліографічних записів, існуючих в електронній формі, також охоплюються цим поняттям. Тим часом стосовно до останніх існує своє позначення - база даних, що розуміється як набір даних, представлений на машинному носії у вигляді, що дозволяє здійснювати автоматизовану переробку міститься в ньому інформації. (13, с. 33)
У теорії бібліографії традиційно розробляються різні системи диференціації бібліографічних посібників, відповідно до якими проводиться об'єднання посібників в групи на основі загальних для них ознак і одночасно здійснюється розмежування їх за ознаками несхожості. Така процедура необхідна з наукової точки зору, так як сприяє дослідження конкретних бібліографічних явищ; для видавничої практики важливо визначити типові ознаки видань єдиного цільового і читацького призначення; для бібліографів класифікація корисна в контексті вдосконалення методики складання посібників, яка повинна бути диференційована стосовно окремих класів; у бібліотечно-біблнографіческом обслуговуванні важливо співвіднести різновиди посібників і потреби в них окремих категорій користувачів. Диференціація посібників здійснюється за різними ознаками, формальним і змістовним, і в Надалі викладі будуть представлені різні схеми. Для первісного представлення бібліографічних посібників М.Г. Вохришева розмежовує їх за формі видання. За цією ознакою виділяються:
В· бібліографічні видання - бібліографічні посібники, що пройшли редакційно-видавничу обробку, отримані друкуванням або тисненням, поліграфічно самостійно оформлені, мають вихідні відомості;
В· Несамостійні видавничі форми - бібліографічні посібники, які розміщуються всередині окремих видань (внутрикнижной внутріжурнальние, внутрігазетние, прікніжние, прістатейние).
Бібліографічні посібники знаходять своє вираження в жанрах - стійких, що володіють повторюваними сутнісними ознаками формах посібників. Кожен жанр передбачає обов'язковість типологічних рис, ознак, що обумовлюють його якісну визначеність. Втрачаючи ці ознаки, він руйнується....
