Зміст
Вступ
1. Біографія та кар'єра Івана Котляревського
2. Знавець української культури. Нова українська література
3. Світоглядні позіції письменника
4. Особливості гумору у творах Котляревського
5. Історичне та художнє Значення творів Котляревського. В«ЕнеїдаВ», В«Наталка-ПолтавкаВ», В«Москаль-чарівникВ»
Висновок
Список літератури
Вступ
Творчість класика Нової української літератури І.П. Котляревського належить до тихий Вічно живих явищем, про які, за словами В.Г. Бєлінського, шкірні епоха складає Своє суджень, не вічерпуючі при цьому Всього багатства и глибинності їх змісту.
У Вірші В«На вічну пам'ять КотляревськомуВ» Т.Г. Шевченка, назіваючі письменника В«Праведність душеюВ», пророкував невмірущу славу Його імені:
В«Будеш, батьку, пануваті,
Поки живуть люди,
Поки сонце з неба сяє,
Тобі не забудуть. В»
близьким 200 РОКІВ минуло з часу появи поеми Котляревського В«ЕнеїдаВ» и прежде 150-з дня Першої вистави Його п'єси-опери В«Наталка ПолтавкаВ», альо ї СЬОГОДНІ ці твори є не Тільки фактом Історії літератури, а живим явищем сучасної культури, його призначення та допомагає нам відчуті безперервність буття в Його Історічному розвітку, збагачує Наші уявлення про світ у просторі й часі, прімножує особистий Досвід членів нашого суспільства, Дає їм естетичне задоволення, пробуджує І розвіває в них художніків.
Пройнята любов'ю до народу, несучі в собі Його жіттєствердну енергію, Його глибокий віру в торжество добра над злом, творчість Котляревського дорога нам Своїм гуманістічнім пафосом, загальнолюдського змістом.
Котляревський живий и творів у епоху великих суспільно-історічніх перетвореності, головний змістом якіх Було візрівання гострої кризи феодального суспільства и Перехід до Нової, капіталістічної формації. ВІН БУВ сучасником французької буржуазної революції, Що знаменувала собою докорінні Зміни в духовному розвітку людства, зокрема в містецтві ї літературі.
1. Біографія та кар'єра Івана Котляревського
Народився Іван Петрович Котляревський 9 вересня 1769 р. у Полтаві в родіні канцеляриста міського магістрату, Якові 1793 р. Було внесено до списку дворян. Будинок Котляревського стояв в одному з наймальовнічішіх куточків Полтави, яка в ті часи нагадувала скоріше ровері село. З високого пагорбами відкрівалася панорама далеких лісів и цибуля, Середи якіх сріблілася оспівана Українськими співає Ворскла. Тут у товарістві босоногих ровесніків промайнуло дитинство майбутнього письменника. В«Нерідко доводи йому, - писав один з біографів Котляревського, - вдовольнятіся ... шматком хліба ї ходити босім; альо жива й весела вдача допомагала йому зносіті Домашні нестаткі В».
Діставші Початкова освіту, Як и воділося тоді, у місцевого дяка, Котляревський десятірічнім хлопцем Пішов учитися в Катеринославську (за Назв єпархії) семінарію Полтави. Навчання тут звичайна чати 10 - 13 РОКІВ и починаєм з читання й письма та поступово включало російську І латинську мови й літературу, поетика, риторику, філософію й богослов'я. Вивчаючи Поетика й риторику, семінарісті набувалі практичних навічок перекладання та наслідування творів Вергілія, Овідія, Горація російською мовою. На рокі навчання Котляревського в семінарії пріпадає державна реформа шкільної освіти, внаслідок Чого ВІН дістав можлівість вівчіті галі ї французьку мову, з якої потім Вільно перекладав.
Перший біограф Котляревського С. Стеблін-Камінській зазначає: В«Ще в юнацькі роки Котляревський МАВ пристрасть до віршів и вмів до будь-якого слова вправно добіраті Рімі, дотепні й вдалі, за що товариші Його по семінарії прозвали В«РимачіВ». 1789 р. Котляревський, не довчівшісь, залішає семінарію и вступає на службу до Новоросійської канцелярії, Яка містілася тоді в Полтаві. 1793 р. ВІН стає вчителем у поміщіцькіх батьківщинах на Полтавщині. В«У цею Період свого життя бува ВІН на зборіщах та іграх народніх І сам ... взявши участь у них, Дуже уважний вслухався в народну розмову, запісував пісні й слова, Вивчайте мову, характер, Звичаї, обряди, вірування, перекази українців, наче готуючі собі до майбутньої праці ... В»
Тоді ж, у 1794 р., письменник почінає роботу над Своєю бурлескно-травестійною співаємо В«ЕнеїдаВ».
З 1796 по 1808 р. Котляревський перебуває на військовій службі у Сіверському карабінерному (пізніше драгунському) полку, сформованому на Основі українських козацьких полків. Оскількі полк до 1806 р. БУВ розквартірованій на Полтавщині, Котляревський МАВ змогу братії участь у місцевому жітті. Чи не пріпіняючі роботи над В«ЕнеїдоюВ», Котляревський у 1804 р. пише В«Пісню на Новий 1805 панові нашому и батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну В»(у 1802-1807 рр.. Куракін БУВ генерал-губернатором Полтавської и Чернігівської губерній).
1798 р. у Петербурзі заходом колезького асесора М.І. Парпури (за Походження заможний Конотопський поміщік) віходять у світ Перші три Частина поеми: В«Енеїда на малоросійську мову перелицьована І. КотляревськимВ» .
1806 - 1807 рр. Котляревський у складі Сіверського полку бере участь в російсько-турецькій війні, зокрема у взятті Фортеця Бендери та ІЗМАЇЛ, а на качанах 1808 р. в чіні капітана виходе у відставку. У цею годину з'являється друга видання поеми: В«Енеїда на малоросспіскій мову перелицьована І. Котляревскнм. Видання друге, в Санкт-Петербурзі, надруковано в друкарні Йвана Глазунова, 1808 року В»(Перші три Частина).
Сподіваючісь знайте якусь Цивільну службу, Котляревський їде до Петербурга, альо через відсутність знакомств и зв'язків ці Спроба віявіліся Марні. Одному з біографів письменника - О. Терещенку - поневіряння Його в століці бача так: В«Тут ВІН довго тінявся по передпокоях сильних світу, просив, альо просив Марні. Хоч В«ЕнеїдаВ» Була видана галі в 1798 р., Та не Багато допомогла поетові: на нього Дивувалися Як на шкірного бідняка без допомоги ї протекції В». У годину пріїзду до Петербурга Котляревський здійснює перше авторське видання В«ЕнеїдиВ» (Виправлення и ДОПОВНЕННЯ четвертою Частина), Що виходе Під назв: В«Вергилиева Енеїда, на малоросійську мову пропозицій І. Котляревським В».
Після повернення до Полтави Котляревський у середіні 1810 р. дістає посаду наглядача Полтавського Будинку виховання ДІТЕЙ бідніх дворян. Заснованій 1805 р. князем О. Куракінім, цею заклад, до Якого прийомів І ДІТЕЙ різночінців, відзначався світськім характером и давати знання з математики, географії, креслення, літератури, військової справи. Образ діяльного й гуманного педагога, Якиме зарекомендував себе Котляревський, змалював Т.Г. Шевченко у повісті В«БлизнюкиВ».
Сумлінність ї енергійність Котляревського Була помічена тодішнім В«малоросійськімВ» генерал-губернатором Я. Лобанова-Ростовськім, Який з качаном Вітчізняної Війни 1812 р. доручає йому Як Колишня військовому Формування козацького полку. Сформувалася Протяг 17 днів козацький полк, Котляревський (не залішаючі своєї посади наглядача Будинку виховання) у 1813 и 1814 рр.. віконує окремі доручення губернатора и віїздіть до Дрездена и Петербурга. У цею годину ВІН працює над п'ятою Частина В«ЕпеїдіВ» и в квітні 1817 р.. робіть російський переспів В«Оди СафоВ». Твір БУВ опублікованій у харківському альманасі В«МолодикВ» на 1844 В». Котляревського вважають кож автором кантати В«Малороссийских губерній загальний хорВ», напісаної, очевидно, в кінці 1814 - на качанах 1815 р. з нагоді перемоги над Наполеоном.
У 1816 р. Замість Я. Лобанова-Ростовського генерал-губернатором Полтавської І Чернігівської губерній Було призначено М.Г. Рєпніна - рідного брата майбутнього декабриста С.Г. Волконського. Правителем Його канцелярії стає М. М. Новиков - член таємного товариства Декабристів В«Союз порятунку В», а пізніше ...
