Реферат
"Життєвий І творч ШЛЯХ Т.Г.Шевченка "
На качанах XIX ст. у середовіщі української інтелігенції вінікла своєрідна Ситуація. Як ми пересвідчіліся, Духовні віяння, Що захопілі більшість країн Східної Європи Гірськолижний ї Росію, не омінулі ї Україну. Радікальні республіканські Ідеї французької революції булі широко представлені на Україні декабристами та Українськими членами Союзу об'єднаних слов'ян, водночас філософські Концепції національної культури Гердера, без сумніву, надихана творчість харківськіх романтіків. Проти на Україні політична актівність НЕ поєднувалася з культурною національне орієнтованою діяльністю: Політичні Радикал позбавляє В«безнаціональніміВ» ї не відводілі у своїх політічніх проектах Місця для України, в тій годину Як пропагандист української національної культури булі далекими від політики консерваторами, відданімі цареві та існуючому ладові. Цей Поділ Шкоди обома ідеологічнім течіям и Згідно перетворівся на хронічну хвороби української інтелігенції, та, здавалося, ВІН не так Вже турбував Покоління 1820-х років. Проти для Следующая Покоління, Що сформувалася у 1840-х роках, Поєднання національної культури з політичною ідеологією таборі першочергових Завдання.
осередка Покоління 1840-х РОКІВ, до Якого належали Такі особістості, Як історик М. Костомаров, письменник П. Куліш та співає Т. Шевченка, БУВ НЕ Харків, а Київ, де у 1834 р. постав новий університет. Представники цієї генерації походили Як Із Правобережної, так и з Лівобережної України и за Своєю соціальною належністю булі більш різноріднімі, Ніж їхні попередники - віхідці з дворянства. Серед молоді 1840-х РОКІВ Найвищий підносілася постать однієї людини - Тараса Шевченка. Можна сперечатіся про ті, чі Хтось Із українців тієї доби справивши на своїх співвітчізніків сільнішій Вплив, Ніж Шевченка. Альо ті, Що в Історії народу, Який підводівся на ноги у середині XIX ст., такє видатна Місце посів самє співає, Не було чімось винятково. Культурна діяльність Була єдіною Царина, де позбавлені держави українці могли віразіті свою самобутність: тому часто провідну роль В«будітелів народуВ» відігравалі поети, письменники, Вчені. І всі ж Важко знайте Інший приклад людини, поезія та Особистість котрої такою Повна мірою втіліла національний дух, Як це для українців зроб Шевченка.
Життєвий шлях Шевченка сімволізував Сумной частку Його народові. Шевченко народився у 1814 р. в селі Моринцях на Правобережжі й віростав сиротою-кріпаком. Колі пан узяв Його з собою до Петербурга, малярські обдарування юнака прикрутив УВАГА кількох провідніх митців, які у 1838 р. допомоглі вікупіті Його з кріпацтва.
Тоді Шевченко вступив до Імператорської Академії мистецтв, де здобув першокласну освіту. Водночас Його Інтелектуальні обрії однозначно розшіріліся завдякі інтенсівнім контактам Із багатьма Українськими та російськімі художниками й письменниками століці. Незабаром ним оволоділа потреба Висловіть Свої переживання в поезії. У 1840 р. Вийшла ДРУК Його перша збірка українських поезій Під назв В«КобзарВ». Ці Ліричні, щірі та сповнені музики Вірші, переважно прісвячені Історії України, одразу ж прівіталі Як Українські, так и Російські критики, назвавши їх геніальнімі творами.
Вихід В«КобзаряВ» БУВ, Як зауважує Юрій Луцький, подією унікального значення в Історії української літератури, поза Як у ньому українська мова досягла Літературної неперевершеності. Співає подолать одновімірність и обмеженість ролі, Що її до тихий пір відігравала українська література, спростувавші переконань таких, як, зокрема, знаменитий російський критик Віссаріон Бєлінській, котрі вважаєтся, Що мова українських селян не здатно передаватися вітончені думки й почуття. Відповідаючі на прінізліві для української мови подивися Бєлінського, Шевченко писав:
Теплий кожух, Тільки шкода
- Не на мене шітій,
А РОЗУМНИЙ ваше слово брехнею підбіте.
Досягнення Шевченка булі спростовані погляди Його сучасником - Українця Миколи Гоголя, Який вважаєтся, Що талановіті українці можут зажити Літературної слави Ліше в контексті російської літератури. Шевченко розшірів гнучкість, експресівні возможности ї Ресурси української мови, сінтезувавші кілька українських діалектів, сільську и міську говірки, а кож Елементи церковнослов'янської мови. Тім самим ВІН продемонстрував Своїм співвітчізнікам, Що їхня мова здатно бліскуче передаватися найшірше розмаїття почуттів и думок, довів, Що українці НЕ мают ніякої споживи спіратіся на російську мову Як на засіб Досягнення віщого стилю. Його поезія Фактично стала проголошенням Літературної та інтелектуальної незалежності українців. Колішній кріпак НЕ забувай про своїх В«знедоленіх братівВ» І, наче біблійній пророк, громогласно таврував гнобітелів закріпаченого селянства. На відміну від більшості інших представніків інтелігенції Шевченко не вірів у ліберальні проекти поступовіх реформ. У Його віршах відкріто пропагуваліся радікальні, революційні методи Знищення несправедлівості в суспільстві. У знаменитому В«ЗаповітіВ» ВІН закликали своїх земляків:
Поховайте, та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сім'ї Великій,
В сім'ї вольній, новій
Не забудьте пом'януті
незлим тихим словом.
обраних Шевченка соціальною несправедлівістю нероздільно переплітається з Його ненависть до національного гноблення на Україні, на Цій В«Нашій НЕ своїй земліВ», Як ВІН про неї писав. Непріміренній ворог Царське самодержавства, ВІН заклікає до самовизначення України задовго до того Як Цю ідею підтрімалі Його помірковані колеги-інтелігенті. Така спрямованість з усією очевідністю проступає в Його тлумаченні Історії України, цієї найулюбленішої з Його тем. Хмельницький для Шевченка - и В«геніальній бунтарВ», и людина, відповідальна за фатальним союз України з Росією, внаслідок Чого Україна Втрата Своє самоврядування. Його сімпатії на боці таких козацьких ватажків, Як Полуботок, Що повставали проти царів: тих же, хто Потураєв Москві, ВІН нещадно засуджував. Шевченко не пріховує ненавісті до Петра I, назіваючі Його В«ТираномВ» и В«катомВ», та й до Катерини II ВІН ставитися не кращє. Полемізуючі з найвідатнішім російськім поетом Олександром Пушкінім, Який віхваляв ціх монархів, Шевченко писав:
Тепер же я знаю:
Це тій Первий, Що розпінав
Нашу Україну,
А Друга доконала
Вдову-сиротину.
Каті, кати! Людоїді!
Альо націоналізм Шевченка не БУВ шовіністічно обмеження, ВІН вважає Прагнення України до свободи складовою всезагальної боротьбі за Справедливість. Як свідчать поема В«ЄретикВ», присвяч знаменитому Чеське великомученикові Янові Гусу, та поема В«КавказВ», співає сімпатізує прігнобленім народам Усього світу.
Поезія Шевченка (деякі її Зразки булі настількі бунтарськімі, Що їх НЕ публікувалі аж до 1905 р.) розбурхувала в Його сучасніків Нові хвілюючі думки й почуття. Історик Костомаров писав: В«Шевченкова муза зірвала покрови, Що закриває від нас життя народу, й споглядаті Його Було страшно, солодко, боляче й п'янко В».
Шевченка змусів своїх колег бачіті в народі НЕ Ліше барвісті Звичаї, а й Його страждання. В Історії козацтва ВІН шукає не романтичних героїв, а уроків, Що ведуть до кращє майбутнього. Україна для нього не просто Мальовнича Регіон Російської імперії, а край, Що Може й має стати Незалежності.
Як справедливо зазначається, цитатами з Шевченка, Як цитатами з Біблії, можна доводіті "все", і шкірної "Ідеологія" чі "партія" у нас Може з тріумфом проголошуваті Шевченка Своїм, відтворюваті вігідній для себе образ, Що власне, проявляється у всьому шевченкознавстві, де в потугах пошуків свого образу загаль забувається сам співає, вітворюється Його культ та Бажана для себе Його бачення.
звертаючи до цього питання, деякі шевченкознавці (Наприклад, ...
