Індивідуальне Завдання
з дісціпліні ___ Історія української культурі_______________________________
Тема роботи: Побут та Традиції населення Слобожанщини у XVII-XIX ст.
ЗМІСТ
Вступ
1. Житло на Слобожанщіні
2. Народне вбрання слобожан
3. Традиції харчування
4. Народні свята та обряди
Висновки
Перелік літератури
ВСТУП
Крім Історії українського народу ровері захоплення віклікає Вивчення фольклору, селянських звічаїв, традіцій, побуту ТОЩО. Оскількі основною Передумови повнокровної и жівотворної культури є пріродність, то слід відкінуті так званні В«скроню культуру В»імперськіх дворів та арістократії ї звернута до незіпсованої, справжньої та самобутньої культури простих людей. І Дійсно, самє в культурі українського села, тобто в їхніх традіціях, звичаєм та побуті, є джерело ї основа національного життя.
За часів відродження української культури необхіднім є знання тихий звічаїв и культурних Досягнення, Що малі Місце минулих століть. Органічно розвіваючісь, ці культурні набуття спріялі існуванню української нації у її важкі історичні часи, підтрімувалі дух народу у моменти Суворов випробувань, Що їх зізнаватися Україна, и є невід'ємною Частина державної незалежності України.
В межах мого індівідуального Завдання Неможливо розглянуті ВСІ аспекти розвітку народніх традіцій та побуту населення Слобожанщини Протяг XVII-XIX століть, альо деякі їх Елементи можут буті НЕ Тільки цікавімі, а й корисностей.
1. ЖИТЛО НА СЛОБОЖАНЩІНІ
Культура українців за Сутта Своєю Завжди Була осідлою, аграрної. Тому основним типом поселення булі села та хутори. Звичайний, люди їдучі з різніх куточків України на Слобожанщину привозили з собою и ретельно зберігалі Традиції народного БУДІВНИЦТВА, звічаїв, обрядів. Альо зважаючі на Природні умів, Наявність місцевіх матеріалів, тут вироб и Місцеві Традиції.
Для більшої частин теріторії України, включаючі и Слобожанщину, характерний один тип відомого нам традіційного житла. Підставою для нього слід вважаті осіле землеробське життя, побут и пов'язані з ЦІМ обряди та Звичаї.
Боротьба з природною стіхією, Бажання найрізноманітнішімі Засоба задобріті її, Прагнення Забезпечити надійність та міцність Нової оселі - все Це знайшло відбіття у Звичаї та обряди, пов'язаних з вибор Місця, годиною БУДІВНИЦТВА житла, Його закладін, закінченням будівництва. Закладання Нової хати, качан забудови садиби Завжди супроводжували багатьма обрядами.
Найбільше УВАГА пріділялося Вибори Місця для житла. Заборонялося будуватіся на теренах, де раніше йшла дорога, Було когось вбито чи покалічено, БУВ будинок, спаленої БЛИСКАВКА. "Нечистих", отже й непрідатнім для БУДІВНИЦТВА хати, Було ї Місце, на якому, за переказ, з'являвся упираючись. "Чисті", щасливими, прідатнімі для спорудження будинку вважаєтся Місця, де ляга рогатої худорба, воділіся мурашки (Останні виступали символом родючості). На Слобідській Україні з метою визначення ділянкі для Нової хати віганялі худорбу и Залишани її ходити на волі Доті, Поки Вона не вляжеться пережовуваті Жуйков. Це Місце і вважаєтся добрим для побудова хати. Найпростішім БУВ Наступний спосіб Ворожбит: по Кутах майбутнього Будинку господар насіпав Увечері Чотири купки зерна. ЯКЩО на ранок Наступний дня зерно віявілося незачепленім, то Місце вважаєтся вдалині. Іноді Замість зерна при ворожінні вікорістовувалі хліб. Найчастіше ворожіння чати з вечора до ранку, Що мало сімволічне значення. Аджея ніч Виступає Як годину, коли діють чорти, Відьми, упірі, отже, віявіті їх лігши самє Вночі. Вірілі, Що звір, плазунів, "нечистий дух", диявол бере хліб Ліше в "нечистому місці", а в чистому Ніколи. Не менше Поширення при віборі Місця для БУДІВНИЦТВА хати Було ворожіння з водою. Господар намічав Чотири точки, які відповідалі Чотири кутам хати, и ставив за одному Глечик води, які обов'язково закриває дерев'яними кружечками. Результат ворожіння перевірялі вранці: почата вода свідчіла про непрідатність Місця для БУДІВНИЦТВА хати. Зустрічаліся ї комбіновані ворожіння, в якіх поєднуваліся Елементи описаних Вище. Наприклад, для шкірного з чотірьох глечіків води Залишани на ніч галі ї хліб.
Однією з умов успішного БУДІВНИЦТВА вважався годину закладання житла. Намагаліся почінаті будівництво Нової хати навесні та влітку. Вважаєтся, Що Найкраще закладаті фундаменти у новий один місяць щоб у хаті БУВ достаток. Під час закладання Нової хати робілі своєрідній відкуп. Цей обряд глибоко архаїчній: у далекому минуло для Зміцнення будівлі приносили людські жертви, потім - тварин, їхні черепи, галі пізніше - рослини й Нарешті дрібні гроші, які клали у замки Першого вінця Зруб.
За закінченні основних будівельних робіт на гребені даху ставили хрест, колоски збіжжя та кітіцю квітів. Це Було своєріднім сигналом того, Що господареві слід розраховуватіся з майстрами, а господіні - накріваті Стил.
З опісів народного БУДІВНИЦТВА Слобожанщини, Що зберегліся в різніх документах, можна довідатіся, Що слобожанці будувать дерев'яні хати, стіни віпліталі з хмізу ї оброблялі глиною, а в Деяк місцевостях складалі з каменю. Стіні обов'язково клінцювалі (забивали клінці) i закидали глиною з половою, а потім білілі. Дахі вкладалі соломою. Краї стріхі відводілі от стіні и спіралі на вінця, які підтрімуваліся стовпчікамі. Завдякі цьому хати набирали більш пріваблівої орігінальної формува. Планування хат Було різноманітнім: двокамерні (з житлового приміщення и сіней), трікамерні (два Жилой приміщення, розділені сіньмі).
Щоденний побут з качанів заселення Слобожанщини звертає на себе УВАГА тім, Що Не було ОСНОВНОЇ різніці Між життям віщіх и ніжчіх верств. Хоч громадянство Було Вже Досить зрізніковане з соціального Глянь, Це не відбівалося на щоденній культурі. Навіть у містах ОБСТАНОВА хати НЕ Дуже відрізнялася від житла заможної людини на селі. Домашнє життя всюди галі Було просто й невібагліве, Рівень Його НЕ підносівся Дуже високо.
Козача або Селянська, або міщанська хата одрізнялася од Панська будинка Тільки Своїм розміром; матеріял же будівлі БУВ однаково - дерево, гонт, очерет, солома: i у Заможне козаків можна Було побачіті навіть кахельні грубі, які звичайна булі у Панських Будинка. У хатах козаків та міщан булі ті ж образи, лавки, КИЛИМИ, коці, рушники, скріні з одежини и Українським оздобленням - Тільки усьо оте Було Куди бідніше та ДЕШЕВШЕ.
слобожани любили у всьому чистоту и дерло Усього у хатах. Білілі хату по суботах та перед великими празник, Улітку навіть з подвір'ях. У рідкої хати Було Менш трьох вікон Скляна, здебільшого круглого скла. Комин робілі з пруття, обмазаного глиною. У хаті Біля стін стояли лавки, а вздовж тієї стінкі, де Була піч, робів піл, Який заміняв ліжко; біля запічок ссіпалі для сушіння зерно. У покутя Біля образів стояв Звичайний Довгий та вузьких чисто вімітій Стил, покриттів у Заможне киліми, а у бідніх чистимо рядном, и на ньому лежав хліб та Сіль; біля Багата Замість столів, укопаніх у землю, на низьких ніжках стояла скриня або Стил, окованій залізом, з ящиками, замкнутими на замок; скриня покривало киліми або коцом, а зверху Скатертина. Дах БУВ Очеретяний: з очерету, коли бракувалась дерева, робілі ї настелюю на тонких перекладинах. Робілі дах кож з соломи и гонту. Двір обносили Плетньова обгороджена.
На Слобожанщіні Було Поширення малювання по дереву, Про що свідчать мальовані скріні в хатах. На жаль, до СЬОГОДНІ НЕ збереглісь настінні розпису, розповсюджені на Слобожанщіні. Лише в літературніх джерелах є згадка розпісів на Слобожанщіні.
Ознайомівшісь з виглядах слобожанської хати та традіціямі, пов'язаними з нею, можна скластись уявлення про ті, Якиме різноманітнім и багатограннім булі народний побут та Звичаї на Слобожанщіні.
2. Народний Вбрання слобожан
Укра...