Національний университет В«Києво-Могилянська академіяВ»
Кафедра культурології
письмовий робота на тему:
В«Довженко и кіно Радянської доби В»
Виконала: Зінченко Лілія
ФГН-2, Культурологія
Перевірів: Собуцькій М. А.
Київ 2009
Олександр Довженка відомій НЕ Ліше в Українському, зокрема Радянська, просторі, альо ї у світовому Мистецькому контексті, дере за все, Як кінорежісер, а кож письменник, публіціст, художник та педагог. Його Ім'я асоціюється Із народним оптімізмом, добрим Гумора та національнім патріотізмом. Вся творчість цього митця просякнута духом того часу, в якому ВІН живий и творів, протікають Його твори, Як літературні, так и, насамперед, кінематографічні, и досі лішаються Перлина світового кіно. Ідеї, закладені у Його кінопроектах, залішаються актуальними и на Сейчас, оскількі Проблеми Історії є невід'ємнімі сторінкамі книги буття шкірного народу.
Періпетії доладного життя в СРСР глибоко позначені на становленні О. Довженка, залиша помітній відбіток на Його псіхології и взагалі на всьому Його жітті. Вісь Як писав Є.. Сверстюк про складнощі, які Віпа на частку майстра: В«... Як ВІН переживає, Що Його викинути за борт, закопано живцем у землю ... І Як ВІН Усім напруження єством розумів, Що ВІН Із ними разом не хоче І не може. В»[4; 9]. Мова йшла дерло за все, про ідеологічне вербування, моральне катування, його призначення та Було однозначно жорстокішім за фізічні випробування. Ментальні тортурі, спрічінені розлука з ріднім краєм, насильно переміщенням у середовище В«нелюбівВ» українського народу - Що могло буті тяжчім для митця, Закоханий у власне жіттєве коріння, генія, Що Із духовної криниці власної нації и черпав Своє натхнення?! Митець БУВ В«завішеній у повітрі ... без сонця и вітру з рідного краю ... В»[4; 30].
Довженка можна назваті істіннім художником правди. Альо Його В«Дивовижний дар правдівостіВ» БУВ В«Карою Божою в епоху брехніВ» [4; 11]. Аджея цею співець долі свого народу не МіГ писати напівправді и хітрої брехні, Що відрізняло Його від більшості тогочасної блюзнірів, готових оспівуваті культ вождя и слідуваті Кожній забаганці тоталітарної влади. Альо радянська машина йшла по всьому, нещадно руйнуючі все, Що стояло на її шляху, тож Під її колеса, звичайна ж знехотя, потрапів и О. Довженка.
Альо ВІН вмів навіть при віконанні замовлень владі зберегтись Щось Своє, Прихована Його Певної формами, наділівші Своїм сімволічнім змістом, Який іноді не могла вірно трактуваті верхівка радянського режиму. Про Це свідчать и вісь Такі слова: В«Довженко перебував у царстві Князя тьми, де Світло хова, и ВІН Його збирать у підпільніх запісніках, а на екран кидаємо Його Якось Прихована, хитромудрі. В»[4; 19.] Ті, Чого не могли іноді зрозуміті Його сучасником, стало зрозумілім Наступний поколінням, Що Може свідчіті про Його віпередження свого годині, ЩО, зрештою, є Характерним для окремого видатних митців. Таким чином, Його пізніше візналі провісніком, Що збліжує творчість цього генія Із Шевченкове.
Є. Сверстюк назвавши О. Довженка ясновидцем у царстві мертвих, Що В«дівляться и не бачать, слухають и не чують В». І ВІН БУВ, звичайна, націоналістом Шевченківського стилю [4, 12].
проти незважаючі на складаний життєвий шлях цею майстер Завжди тримай у собі Краплина доброго гумору, оптімізму. Аджея, Як відомо, О. Довженко прийшов у кіномістецтво після хорошого досвіду художнього карикатуриста, до того ж прийшов В«з єдіною метою - робіті комедійні фільмі В». Проти на історічному грунті колектівізації, голоду и репресій гумор БУВ неможливим; В«він вігасав и Котів до беззубих Мисливських усмішок В»[4; 19]. Тому Це почуття втілювало легкість думки, розкіш сили, містіло гостроту розуму та тонка іронію. Це, очевидно, помітіла и правда, Аджея прихований гумор - ції найнебезпечніша зброя, до того ж націоналіста. Іронія, Зверни до влади, булав не до смаку тоталітарній верхівці, Яки намагалася прідушіті будь-який Опір, подолати всяку Незгода, а тім паче, знести на своєму шляхбули все, Що Було провіднім, Що могло В«запалітіВ» суспільство. Так и потрапів кіномітець до їх кола зору.
О. Довженка ненавідів Радянське Керівництво и згадував свою роботу в кіно Як В«шістнадцять літ кіно каторги »« ... в міщанському смітніку ... з мізернімі людцямі, Що ненавидящий мій народ и роблять Його нещасний В». [4; 30]. ВІН сам не заперечував того, Що Його фільмі виходили не з серця и калічілісь Неукен. Щоб Якось пом'якшити Своє стійбища, О. Довженко створі Такі фільмі Як В«ЩорсВ», В«МічурінВ», В«АероградВ», які нібіто сподобав керівніцтву и дали змогу Мітц працюваті на ніві кінематографа. Альо, на відміну від інших В«блюзнірівВ», майстер в жодних фільмі Не вдаючись до зображення вождя, за що йому закидали, нібі пожалів кілька метрів стрічкі для В«культовоїВ» особини [2].
Альо Ліше Радянське середовище НЕ візнавало справжнього таланту великого кіномайстра. В Європі ж, де філософсько-естетична культура, сама по собі культура фор Була скроню, фільмі Довженкові стали подією в Мистецькому жітті. ВІН увійшов до числа десяти найбільшіх режісерів усіх часів и народів [4; 30]. Саме міжнародне визнання, можливости, и не давало Мітц повністю розчаруватіся у своїй творчості. Бо в СРСР, де Мистецького життя, по суті, не могло буті, фільмі Довженкові спріймалісь з подивимось політічної кон'юнктури І, відповідно, малі сезон вартість. Сам ВІН раз у раз вітрімував важкі бої з інструктованою нездарністю - и запам'ятовував поразкі. Аджея Серед компартійної верхівкі мало Було тихий, хто насправді тямілі в містецтві. Щоправда, сам товариш Сталін високо оцінів ті фільмі, які булі замовлені О. Довженку, як-від: В«ЩорсВ», В«АероградВ». Альо сам факт Заборона Деяк фільмів кінорежісера говорити про ті, Що радянській владі Було Чого Боята. Аджея митець Дійсно відстоював права свого народу, и хай у Приховане вігляді, та все ж Вінос В«на показВ» свою пріхільність до власного коріння, українських людей. Варто Ліше згадати, з Якою любов'ю створеня образ старого Діда, Що помірає галі на качанах картіні у фільмі В«ЗемляВ», Яка УВАГА надається місцевім пейзажам, навіть яблука, Що так вдалині зняті відданім оператором Данилом Демуцькім, несуть якусь цілковіту гармонію и тепло.
Фільмам О. Довженка притаманний галі ї карнавалізм, рісі Якого проглядаються у багатоплановій та складній алегорії В«дорогоїВ» та В«святоїВ» Сучасності: переплетення Абсурдність та реальних СИТУАЦІЙ - Знищення природного середовища заради покращення умов життя людини; просторово-часові обставинних - одночасна прісутність героїчного минуло, банального сучасного та апокаліптічного майбутнього у В«ЗвенігоріВ» та В«Поемі про мореВ»; театралізація дії, а кож моделювання декількох різніх розв'язок однієї сітуації, де фінал Може буті потенційно Передбачення [3; 43]. Саме ці рісі надають жвавості та оптімістічності Мистецькому доробки кінорежісера. Ці ЯКОСТІ булі прітаманні Українському народу, особливо в часи українського відродження, якімі позначені 20-ті роки.
Вже в 30-х роках О. Довженко почував себе Громадянин світу, Аджея ВІН належав кінематографу, Мистецтво, його призначення та без особливая зусіль перетінало кордони и Було найдоступнішім Засоба комунікації Між людьми різніх країн [1; 183].
О. Довженку Важко Було подолати тієї Опір тоталітарної верхівкі, протікають самє Його мистецтво діяло за себе. Хай І не вдалині Мітц розкрити повністю ВСІ Горизонти своїх здібностей та можливіть (Наприклад, Його задум зняті фільм про Тараса Бульбу так І не БУВ реалізованій), та все ж Його значення у кіномістецтві є Досить Важливим. ВІН продовжено роботу своїх попередніків и вніс до Скарбниці радянського кіно Свої перлини, віховав ціле Покоління прекрасних митців, які, незважаючі на тій відтінок годині, коли всі Знову піддалося репресіям, ніщівній крітіці та ліквідуванню, вітрімалі в собі поради та Настанови свого вчителя - вічного сповідніка істіні. Про Це свідчіть нова плеяда молодих кінорежісерів, як-від: С. Параджанов, І.. Миколайчук, Л. Осика, С. Іллєнко та безліч інших, які посталі на ніві Радянської кінематографії у 60-х роках. Тож роль О. Довженка Важко переоцініті, и ВІН ВАРТА всесвітньої слави вічного Творця.
фільм Довженка Радянський кінорежісер
Список літератури
1. Брюховецький Л. Європейська демократія - Радянський тоталітарізм В»Як світоглядна опозиція О. Довженка// Довженко и кіно ХХ століття. Зб. ст. /Упоряд. Л. Брюховецький, С. Тримбач. - К.: Вид. Поліграфцентр В«ТАТВ». - 2004. - С. 183-193.
2. Лекції Брюховецької Л. І.. Історія українського кіно.
3. Попович Л. Антіутопічна модель України Олександра Довженка. Спроба інтертекстуального міфологічного аналізу// Довженко и кіно ХХ століття. Зб. ст. /Упоряд. Л. Брюховецький, С. Тримбач. - К.: Вид. Поліграфцентр В«ТАТВ». - 2004. - С. 37-55.
4. Сверстюк Є. Олександр Довженко. Розіп'ятій праворуч// Довженко и кіно ХХ століття. Зб. ст. /Упоряд. Л. Брюховецький, С. Тримбач. - К.: Вид. Поліграфцентр В«ТАТВ». - 2004. - С. 9-31.
