О. Архипенко - новатор и традіціоналіст » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Культура и искусство » О. Архипенко - новатор и традіціоналіст

Реферат О. Архипенко - новатор и традіціоналіст

Національний университет В«Києво-Могилянська академіяВ»

Кафедра культурології

письмовий робота на тему:

В«О. Архипенко - новатор и традіціоналіст В»

Виконала:

Зінченко Лілія,

студентка ІІ-го курсом.

Перевіріла:

Ременяк О. С.

Київ, 2008


План

Вступ

Становлення О. Архипенка Як митця

Мистецтво Зі Всесвіту

Новаторство Як скульптора и художника

Традіційні Тенденції у творчості митця

Роль О. Архипенка в Українському містецтві та Його визнання

Висновок

Посилання

Список використаних джерел


Вступ

Метою даної роботи є характеристика основних моментів, Що підтверджують новаторство и традіційність такого геніального скульптора, Як Олександр Архипенко, Що ставши Громадянин Всього світу, одним Із найвізначнішіх митців ХХ століття. Кож Важливим аспектом є підкреслення значущості та індівідуальності митця, акцент на псіхологічному впліві та сімволічному значенні Його творів.

Мотив обраності самє цієї тими полягає в тому, Що О. Архипенко - знакова постать Із філософськім складом розуму, Унікальна и неординарна Особистість, Яка заслуговує на УВАГА, особливо у тих, хто цікавіться таким жанром мистецтва, Як скульптура. Цей митець - в основному, новатор, Аджея Його традіційність полягає Лише в тому, Що ВІН запозічував певні традіційні засоби мистецтва, зокрема живопису. Однак вікорістовував ВСІ Досягнення по-своєму. Цей майстер намагався творч осміслюваті Коженна засіб для Створення свого вироб. Саме тому ВІН вдавався и до плексигласу, и до металевих пластин, и до техніки. Хоча Його батько БУВ розчарований у віборі свого сина, оскількі прагнув бачіті Його у ролі інженера, протікають О. Архипенко, хоча й не відразу, все ж вдавався до Конструктивно методів, Що пов'язано Зі сферою діяльності Його батька (оскількі Останній БУВ вінахідніком все Своє життя).

Оскількі Дуже часто можна почути байдужість до національної належності цього митця, то потрібно достовірно ідентіфікуваті Його до українського мистецтва, дарма Що Його твори розпорошені по всьому світу и складають невід'ємну частко творів скульптури и загаль містецтва. Незважаючі на ті, Що Ліше 11 творів українського майстра знаходяться на теріторії Його Батьківщини, все ж ВІН є об'єктом Нашої національної гордості. Потрібно пишатися великими Досягнення и здобуткамі ДІТЕЙ Матері України и захіщаті Своє мистецтво, Як це зроб Працівники Львівського музею, які Під годину обшуку и вилучення творів О. Архипенка назвали Його праці В«творами невідомого автораВ», Що й врятувало витворилася митця и склало Сучасний експозіцію музею.

Тож у даній роботі Спочатку віяснімо, які Чинник стали першопоштовхом О. Архипенка, и з'ясуємо, за якіх умів ВІН формувався Як митець. Потім віокремімо ті рісі Його творчості, Що вказують на новаторство майстра, и зосередімо Увага на Відкриття скульптора, акцентуючі на сімволічності Як матерії, так и простору у Його творах. Потім вкажемо ті аспекти, Що дають змогу Говорити про Певної традіційність Його творів, яка, однак, не Була характерною властівістю Його містецтва, Що є Досить Важливим для розуміння псіхології скульптора. В последнего розділі цієї роботи Спробуємо підтвердіті значущих роль О. Архипенка Як у сфері скульптури Як жанру, так и загаль Всього світового, зокрема й українського, мистецтва.


Становлення О. Архипенка Як митця

Олександр Порфирович Архипенко народився у Киеве 1887 року у сім'ї Параскевії Васілівні Махової Архипенко ї Порфірія Антоновича Архипенка. Батько Працював механіком у Київському універсітеті, БУВ Закоханий у свою праворуч, майстер на ВСІ руки, винахідник и фантазер. Інженерія Була Його поезією. Невелікі прибутки, Що їх йому іноді при-носили бліскучі конструктівні знахідкі, запроваджені у виробництво, Знову йшли на купівлю матеріалів, здійснення нових задумів, які найчастіше НЕ знаходится підтрімкі. Ті, хто пам'ятав Його на схілі віку, розповідалі, Що ВІН до пізньої ночі просіджував над чертежи, схемами, майстрував якісь Моделі. Батько тяжко переживав, Що молодий Олександр НЕ захотів стати інженером.1

Вінікає думка про ті, Що ж стало першопоштовхом митця? Як говорів сам О. Архипенко: В«... народився я в Киеве, або, точніше, в Київському універсітеті ... Пластики, які Було Створено раніше и які я Бачив у дітінстві в міськіх садах, були, очевидно, тотемічнімі ідоламі, витесані з каменю. Одна така скульптура стояла в універсітетському саду. Це Була Суворов, похмура брила з невіразною подобу людської постаті. Була вон півтора метра заввишки й називається В«ЧоловікВ». Добре пам'ятаю, Як я вилаз на неї, коли БУВ хлопчаком. І я, и мої товариші наважуваліся навіть сідаті їй на голову. Або кідаті в неї камінням. Потім на внутрішню ввечері, коли ворота зачінялі ї сад порожнів, я боявся її й обходити десятою дорогою. Вона Була якась темна й страшна. Можливости, простота цієї похмурої голили теж вплінула на мою уяву ... В»2

ОТІ половецькі В«БабиВ», Степові сторожі вічності, збуділі архаїчній куля Архіпенкової свідомості. ВІН дівував пізніше тім, Як легко відкріваліся перед ним культурні пласті сівої давнини, Як Швидко настроювалась Його псіхіка на емоційну хвилю неоліту та Єгіпту, Еллади чі Візантії. Ритми старожитностей ВІН бліскуче перекладав на мову сучасного мистецтва ... Юність спливла у стінах Київського художнього училища (1902-1905), де скульптуру вікладав Саля, автор пластичного декору таких достопам'ятніх будівель Києва, Як Музей українського мистецтва и В«будинок Із химерами В»Городецького. Саме тут майбутній митець Вивчай живопис и скульптуру, протікають Його НЕ влаштовував тієї академізм та застаріла методика викладання. З училища Архипенко Пішов несамохіть: за долю у студентських Заворушення десятки студентів позбуліся права навчання.3

Період Формування юного Архипенка пріпадає на годину, коли з великим захоплення Було відкріто культуру неолітічного Трипілля. Її драматічні Керамічні візерунки звівістого заокругленими кшталту в гостроконтрастуючіх кольори, переважно чорного ї червоно-брунатного, залиша помітній слід у творчій свідомості України, зокрема й Архипенка. Ніхто Зі скульпторів ХХ століття не думав про Колір більш вінахідліво ї послідовно впродовж своєї кар'єри, Як це робів Архипенко. Його здатність переносіті експресівні колірні експеримент авангардних жівопісців у скульптурний контекст великою мірою сформувалася завдякі Ранн ї трівалому контакту з народним мистецтвом свого рідного краю.

Віростаті у Киеве означало зіткнутіся Із прототипом слов'янської Візантії. Традіційно заокруглені форми чисельність столичних церковне золото бань надають Києву своєрідної ідентічності и наділяють місто особливою красою. Архипенко неодноразової вказував на важлівість духовності в своїй творчості.

Так Як и Інші молоді митці, Архипенко переїхав у Москву у 1906 году, де провів Наступний два рокі, порінаючі в Мистецькому середовище, відвідуючі ї беручи участь у виставках. Російське видання мистецтво ї жіття в России знаходится в перехідному періоді. Революція 1905 року на ВУЛИЦЯ Санкт-Петербурга сповіщала прійдешнє. Домінуючою Мистецький течією БУВ російський сімволізм, а головний представник - М. Врубель. Малевич, Який переїхав у Москву з Києва в 1904 году, творів у сімволічній манері, так далекій від Його пізнішіх революційніх супрематістськіх творів. Це Період, в якому формуваліся важліві зв'язки Між Росією и Парижем. У 1906 году парізькій В«Салон д'Отон" (Salon d'Automne) віділів російському Мистецтво трінадцять кімнат для виставки, зорганізованої Сержем Дяґілевім, Бл руху В«Світ мистецтваВ» и редактором журналу Під таким же заголовком. Згідно ВІН здобув славу й визнання, представляючі у 1909 году парізькій аудіторії революційний В«Ballets RussesВ» 4

На віставці дісідентів міська преса виокремилося д...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок