Реферат Кіно - як синтетичний вид мистецтва

1.1 Поняття В«мистецтвоВ»

Щоб вести розмову про кіно - як про вид мистецтва, необхідно розібратися, що ми вкладаємо в ці поняття. Сучасний тлумачний словник визначає мистецтво - як художнє творчість в цілому - література, архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративне мистецтво, музика, танець, театр, кіно та ін В історії естетики сутність мистецтва тлумачилася як наслідування (мимесис), чуттєве вираз надчуттєвого, художньо-образне освоєння світу і т.п. В вузькому сенсі - образотворче мистецтво, або високий ступінь уміння, майстерності в будь-якій сфері діяльності. Поняття В«вид мистецтваВ» - основний структурний елемент системи художньої культури. Образотворче мистецтво розкриває розмаїття світу за допомогою пластичних і колористичних матеріалів.

Література включає всі відтінки творчості, що реалізуються в слові. Музика має справу не тільки зі звучанням людського голосу, але й з різноманітними тембру створеними природними і технічними пристосуваннями (йдеться про музичні інструментах). Архітектура і декоративно-прикладне мистецтво - через існуючі в просторі матеріальні конструкції та речі, що задовольняють практичні і духовні потреби людей - складно і різноманітне висловлюють свою видову визначеність. Кожен з видів мистецтв має свої особливі роди і жанри (Тобто внутрішні різновиди). Види мистецтва - це ланки єдиного суспільного явища, кожен з них відноситься до мистецтва в цілому, як приватна до загального. [1]

Спроби вивчити будову світу мистецтв були зроблені в глибокій старовині. Без сумніву першою з них є міфологічна класифікація видів мистецтв, яка включала як однопорядкові форми творчості - трагедію, комедію, так і перші групи, що отримали назву В«мусіческіе мистецтваВ» (поезія, музика, танець) і технічні мистецтва (архітектура, медицина, геометрія). У своїй В«ПоетиціВ» Аристотель сформулював тришарове - видове, жанрове, родове - поділ форм художньої діяльності яке стало основоположним в морфології мистецтва і значним завоюванням античної естетики в цілому.

В епоху Відродження системний аналіз мистецтва був обмежений, хоча в В«Книзі про живописВ» Леонардо да Вінчі і в знаменитому В«ЛаокооніВ» Г. Лессінга було проведено дослідження відмінностей між образотворчим мистецтвом і поезією. Процес самовизначення естетики як науки збігся за часом з появою практично першого глибокого аналізу мистецтва. Мова йде про трактаті Ш. Батте В«Витончені мистецтва, зведені до єдиного принципу В»(1746), в якому автор не тільки розглянув всю сферу художньо-творчої діяльності, а й зумів знайти в ній місце кожному мистецтву. Однак тільки на початку 19 ст. Гегель у структуру своєї грандіозної естетичної концепції заклав взаємини між п'ятьма головними видами мистецтв - архітектурою, скульптурою, живописом, музикою і поезією.

Починаючи з 19 ст. світова естетична думка працями Гегеля, Шеллінга, Вагнера, Скрябіна та багатьох інших доводила принципову рівноцінність і необхідність існування та розвитку всіх видів мистецтв. У ході функціонування світової художньої культури система видів мистецтв постійно змінювалася, проявляючи при цьому різні, часом взаємовиключні тенденції: з стародавнього синкретичного мистецтва відбулася диференціація всіх його видів; в процесі історичного розвитку утворилися синтетичні види мистецтв (театр та архітектура), а вплив науково-технічного прогресу стимулювало появу нових видів мистецтв (кінематограф, телебачення). [2]

В процесі теоретичного осмислення мистецтва робилися спроби протиставлення одних видів мистецтв іншим, і їх поділ на провідні й другорядні. Така постановка питання була пов'язана з тим, що дійсно в процесі історичного розвитку окремі види мистецтв отримують домінуюче звучання. Так, в класичній російській художній культурі 19 ст. література була не просто стрижневим виглядом мистецтва, і філософія, і образотворче мистецтво, і музика в значній мірі були пронизані літературними сюжетами і образами.

У естетичної і мистецтвознавчій літературі склалися певні схеми і системи класифікації мистецтв, хоча єдиної досі немає і всі вони відносні.

1.2 Наймолодше мистецтво

Наймолодше мистецтво - Кіно наполегливо прагне визначити своє місце в людському суспільстві і в родині інших мистецтв. Відчуваючи себе дітищем двадцятого століття, епохи нечуваних технічних досягнень, кіно усвідомлює і свої нерозривні зв'язки з усією багатовікової художньої культурою, прагне успадкувати досвід і традиції літератури та інших мистецтв, заявляє себе їх продовжувачем, спадкоємцем, а часом навіть і заступником в духовному світі людства.

За три чверті століття свого існування кіно пройшло казково плідний шлях. Від забавного феномена рухається фотографії до синтетичного - звукового, колірного, об'ємного, широкоекранного видовища, від несміливих спроб фіксувати зовнішнє рух до зухвалого проникнення в глибини людських характерів, у сутність історичних подій, в складність соціальних процесів. Розвиток і збагачення виражальних можливостей кіно ще далеке від завершення: стереоскопічність ще чекає свого технічного удосконалення, екран готується змінювати свої обриси по волі художника, телебачення несе кіномистецтва та свою безмежну масовість і ще незвідані творчі можливості. Тому кіно безперервно висуває нові й нові завдання як перед художниками, що створюють твори мистецтва, так і перед теоретиками, осмислюють їх сутність, специфіку, значення, перспективи. [3]

Кінематограф нерозривно пов'язаний як з мистецтвом, так і з наукою. Спочатку увібравши в себе всі основні принципи творчої діяльності зараз він удосконалюється завдяки науковим досягненням. Що робить виробництво екранного продукту неймовірно дорогим і, почасти, веде його в комерцію. Незважаючи на це, кінематограф міцно закріпив за собою звання - В«мистецтвоВ», використовуючи всі основні його догми, кінематограф став найпотужнішим синтетичним продуктом сучасності.

1.3 Синтез мистецтв

Мистецтво можна класифікувати по різних підставах, слідуючи різним принципам класифікації. Розглядаючи матеріальне буття художньої форми, розрізняють мистецтво просторові (живопис, графіка, скульптура, декоративне мистецтво, архітектура), тимчасові (...