МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА РФ
МІНІСТЕРСТВО АГЕНТСТВО з рибальства
МІНІСТЕРСТВО Державних освітніх установ
ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
В«МУРМАНСЬК ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ОСВІТИ
Контрольна робота
по дисципліни
культурологія
Тема № 44
Наукові знання середньовічного арабського світу
Студент: 1 курсу заочно-прискореної форми навчання
Спеціальність: Бухоблік, аналіз і аудит
Шелех Анастасія Володимирівна
Мурманськ, 2007
Зміст
Введення
Причини високого розвитку арабської культури
Арабська мова і лист
Математика
Астрономія
Географія
Фізика
Медицина
Філософія
Історія
Висновок
Список використаної літератури
Введення
арабський світ наука
Під середньовічної культурою Арабського Сходу (V-XVI ст.) подразумевают культуру Аравії і тих країн, які зазнали арабізациі і в яких склалася арабська народність, - Іран, Сирія, Палестина, Єгипет та інші країни Північної Африки [4]. Пізніше араби підпорядкували своєму впливу волзьких булгар і країни Середньої Азії [5].
На всій величезній території халіфату, могутньою об'єднуючою силою якого став Іслам, виникла нова культура, яка досягла небувалого розквіту в IX-XI століттях. Керуючись закликом Корану шукати нові знання і вивчати природу заради виявлення знаків Творця, натхненні знайденим скарбом давньогрецької мудрості, мусульмани створили суспільство, яке в середні віки було науковим центром світу [3].
Середньовічна ісламська культура була дуже складним явищем, що включав в себе перероблене спадщина античності, творчість власне арабських винахідників, учених, філософів, діячів мистецтва і величезний внесок представників різних народів Передньої і Середньої Азії і Середземномор'я.
Халіфи з перших же кроків нової релігії зробили набуття світських знань, розвиток науки, техніки, мистецтва однією з вимог Ісламу. Період розквіту ісламської культури характеризується бурхливим підйомом у всіх галузях науки, доступних людському розуму тієї епохи. У мусульманських країнах розцвіли філософія, математика, астрономія, історіографія, лінгвістика, хімія, фармакологія, мистецтво лікування і мистецтво слова. Мова і алфавіт арабів і персів подарували світу незабутні пам'ятники прози та поезії. Це була епоха, коли створювалися блискучі філософські трактати і твори в галузі точних і гуманітарних наук.
Причини високого розвитку арабської культури
Одна з важливих особливостей мусульманської цивілізації - правителі, борючись з іновірцями і язичниками, тим не менш, не забороняли вченим користуватися знаннями, отриманими з книг грецьких, індійських, китайських авторів.
У результаті широкого поширення Ісламу по планеті - від Індії до Іспанії - мусульмани набували все нові і нові знання. Перські та індійські вчені зіграли велику роль у науковій та лінгвістичної розшифровці давньогрецьких рукописів. Знання вчених були дуже важливі, оскільки вони не тільки служили зростанню інтелектуального потенціалу імперії, але і приносили практичну користь в різних областях: від монументальної архітектури та міського планування до медичного обслуговування та транспорту [2].
Широка торгівля давала багатий матеріал для математичних задач, далекі подорожі стимулювали розвиток астрономічних і географічних знань, розвиток ремесла сприяло розвитку експериментального мистецтва [1]. Тому нова математика, зручна для розв'язання обчислювальних задач, бере початок на Сході. В VII-X ст. спостерігалося бурхливий розвиток природничих і точних наук у народів, входили до складу Арабського халіфату. Центрами середньовічної арабської науки були міста Багдад, Куфа, Басра, Харон. При халіфах Харун ар-Рашиде і Аль-Мамуні [5] наукова діяльність переживала період підйому: будувалися астрономічні обсерваторії (в яких велися спостереження за небесними світилами), будівлі для наукової та перекладацької роботи, бібліотеки. До X в. у багатьох містах з'явилися середні та вищі мусульманські школи - медресе [3]. У деяких випадках праця вчителів добре оплачувалася. Робилися навіть спеціальні подорожі з навчальними цілями [5].
Арабська мову і письмо
Вже в Раннє Середньовіччя у арабів були багаті фольклорні традиції, вони цінували усну слово, красиву фразу, вдале порівняння, до місця виголошену приказку. У кожного племені Аравії був свій поет, що вихваляє своїх одноплемінників і таврував ворогів. Поет користувався ритмізованої прозою, ритмів було безліч. У перші століття ісламу мистецтво римувати стає у великих містах придворним ремеслом. Поети виступали і як літературознавці. Перший арабський алфавіт (южноарабскіе) відноситься до 800 р. до н. е.. З тих пір писемність на южноарабскіе мовою безперервно розвивалася аж до VI в. н. е.. Найбільш рання напис на арабському алфавіті датована 328 р. н. е.. Остаточно арабське лист склалося в VIII в. у зв'язку з утворенням Арабського халіфату і розвитком культури народів, що увійшли до його складу [5]. Північні араби користувалися письмовою мовою арамійською, спорідненим арабському. Арабське письмо зробилося єдиним видом письма на всій величезній території халіфату. У всіх країнах Ісламу арабська мова грав ту ж роль мови офіційного листування, релігії та літератури, що й латинську мову в Західній Європі. При дворі халіфа Абу аль-Аббас аль-Мамуна [3] в кінці VII ст. в Багдаді було засновано спеціальне установа, своєрідне об'єднання академії, обсерваторії, бібліотеки - Будинок мудрості, в якому він зібрав вчених, що володіли різними мовами, на чолі з відомим математиком аль-Хорезмі. Протягом двох століть - з 750 по 950 роки [2] на арабську мову перекладалися праці античних авторів з філософії, математиці, медицині, алхімії, астрономії. Також були переведені праці по геометрії Евкліда, по медицині - Галена і Гіппократа і по фармакопеї - Діоскорідеса, по астрономії - Птолемея.
Математика
Основні наукові досягнення арабських вчених відносяться до часу Раннього Середньовіччя. Значним був внесок арабів в математичну науку. У VIII в. - І особливо в IX-Х ст. - Арабські вчені зробили найважливіші відкриття в галузі геометрії, тригонометрії. Жив у Х в. Абу-л-Вафа вивів теорему синусів сферичної тригонометрії, обчислив таблицю синусів з інтервалом в 15 В°, ввів відрізки, відповідні секансу і косеканс [4]. Поет, вчений Омар Хайям написав В«АлгебруВ» - видатний твір, в якому містилося систематичне дослідження рівнянь третього ступеня. Він також успішно займався проблемою ірраціональних і дійсних чисел. Йому належить філософський трактат В«Про загальності буття В». В 1079 р. він ввів календар, точніший, ніж сучасний григоріанський. У Багдадському халіфаті дізналися про математичних відкриттях індійців в VIII в. Відразу ж підхоплена арабами цифрова система стала відома в Західній Європі під назвою арабської до XII в. (Через арабські володіння в Іспанії) [5].
Відомий трактат "Книга про механіку", що належить знаменитим астрономам і математикам Багдадської школи - трьом братам Бану Муса (IX-Х ст.). З середньоазіатських вчених слід назвати, насамперед, математика IX ст. Абу Абдаллу Мухаммеда бен-Муса аль-Хорезмі (787 - бл. 850), що працював в епоху освіченого халіфа аль-Мамуна [1]. Саме завдяки його творам в арабському світі поширилася індійська позиційна система і цифрова символіка з нулем, сприйнята згодом європейської математикою. Також в Хорезмі описує арифметичні дії з цілими числами і дробами. У переробленої ним "Арифметиці" Діофанта - "Книзі про відновлення та зіставлення" ("Кітаб аль-джебр аль-Мукабалла ") [5] - були приведені два основних правила вирішення лінійних і квадратних рівнянь [1], а так...
