Введення
Фольклор - основний засіб народної педагогіки. Народна педагогіка - це навчальний предмет і вид діяльності дорослих по вихованню підростаючого покоління, сукупність і взаємозв'язок уявлень та ідей, поглядів і думок і переконань, а також навичок і прийомів народу з питань розвитку виховання і навчання підростаючого покоління, відображених у народній творчості. Це і менталітет нації по відношенню до підростаючого покоління, і виховні традиції в родині і суспільстві, і зв'язок і спадкоємність поколінь.
Фольклор є безцінним національним багатством. Це величезний пласт духовної культури білорусів, який складався колективними зусиллями багатьох поколінь протягом багатьох сторіч. На сучасному етапі національного відродження необхідно повернутися до того, що було досягнуто нашими предками.
Білоруський національний фольклор - один з найбагатших у слов'янському світі. Він насичений педагогічним досвідом і народною мудрістю. На основі народного фольклору був створено величезний пласт етико-педагогічних ідей: повага до старших, працьовитість, толерантність, доброзичливість, терпимість до чужої думки.
Толерантність, терпимість, добродіяння, як традиційні християнські чесноти, поступово стали відмітними рисами білорусів. Більш того, вони є сусідами з такими якостями, як особиста гідність, цілеспрямованість, активність.
Фольклор з виховують змістом, побутові традиції, свята, білоруська класична література - це ті поняття, які мають величезний вплив на формування національного характеру. Він сприяє творчому розвитку дітей та молоді у світі билин, казок, переказів. Прислів'я та приказки можуть служити підставою для моральних заповідей, допомагаючи розвивати мислення, логіку, інтерес до історії та культури народу.
Таким чином, фольклор - це головне джерело знань про принципи виховання, склалися в культурі різних народів, його моральний, релігійно - міфічних засадах. Образно-символічна природа художньої творчості, його вплив на емоційно-чуттєву сферу особистості робить його найбільш адекватним засобом ненав'язливістю і в той же час ефективного виховного впливу.
Розгляд даної теми курсової актуально і цікаво водночас.
Виховний потенціал фольклору безмежний. Сьогодні наше суспільство відроджує забуті традиції старовини, використовуючи народний досвід, створюючи нові моделі виховних теорій і практик.
Увага до фольклору, древнім шарам культури, традиції в цілому, як до невичерпного джерелу виховання та розвитку людини, проявляється в останні роки особливо активно в соціально-педагогічному середовищі. Це пов'язано з функціональними особливостями жанрів фольклору, з глибокою духовністю і мудрістю народного творчості, з безперервністю процесу передачі національної культури з покоління в покоління.
На початку нового століття спостерігається підвищений інтерес до національної культури, до етнічним процесам, традиційному художньому творчості, до фольклору. Вчені відзначають особливий ріст історичного та національної самосвідомості кожного народу, пояснюючи це соціально-психологічними, політичними причинами.
Збереження і розвиток національної культури, своїх коренів - це найважливіше завдання, яка вимагає дбайливого ставлення до пам'ятників історії і культури, до традиційного народному художній творчості. Відродження фольклору, народних звичаїв, обрядів і свят, традиційного декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва - це актуальна проблема сучасності. Фольклор, його жанри, засоби, методи найбільш повно заповнюють всю картину народного життя, дають яскраву картину побуту народу, його моральності, духовності. Фольклор розкриває душу народу, його достоїнства і особливості. З точки зору науки, фольклор - це феномен, який заслуговує особливого вивчення і уважної оцінки.
Мета курсової роботи - розкрити значення фольклору в системі національного виховання.
Завдання курсової роботи:
- охарактеризувати феномен фольклору та його виховне значення;
- дати характеристику основним жанрам фольклору, спираючись на виховний потенціалу кожного;
- показати практичне застосування основних фольклорних жанрів у вихованні.
Об'єктом даної курсової є багатогранний феномен національного фольклору, а предметом - жанри фольклору та їх виховний потенціал.
Методи, використовувані при написанні курсової - описовий, порівняльний аналіз, аналіз літературних джерел.
фольклор виховний жанр
1. Фольклор - засіб національного виховання
1.1 Поняття і сутність фольклору
Термін В«ФольклорВ» (в перекладі В«народна мудрістьВ») вперше ввів англійський учений У.Дж. Томс в 1846. Спочатку цей термін охоплював всю духовну (вірування, танці, музика, різьба по дереву тощо), а іноді і матеріальну (житло, одяг) культуру народу. У сучасній науці немає єдності в трактуванні поняття В«фольклорВ». Іноді воно вживається в первинному значенні: складова частина народного побуту, тісно переплітається з іншими його елементами. З початку 20 ст. термін використовується і в більш вузькому, більш конкретному значенні: словесне народна творчість.
Фольклор (Англ. folklore) - народна творчість, найчастіше саме усне; художня колективна творча діяльність народу, що відображає його життя, погляди, ідеали; створювані народом і існуючі в народних масах поезія (перекази, пісні, частівки, анекдоти, казки, епос), народна музика (Пісні, інструментальні наспіви і п'єси), театр (драми, сатиричні п'єси, театр ляльок), танець, архітектура, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво.
Фольклор - це колективне і засноване на традиціях творчість груп і індивідуумів, визначуване надіями і сподіваннями суспільства, яке є адекватним вираженням їх культурної та соціальної самобутності.
На думку Б.Н. Путілова, існує п'ять основних варіантів значень поняття В«фольклорВ»:
1. фольклор як сукупність, різноманіття форм традиційної культури, тобто синонім поняття В«традиційна культураВ»;
2. фольклор як комплекс явищ традиційної духовної культури, реалізований в словах, ідеях, уявленнях, звучаннях, рухах. Крім власне художнього творчості охоплює і те, що можна назвати менталітетом, традиційними віруваннями, народною філософією життя;
3. фольклор як явища художньої творчості народу;
4. фольклор як сфера словесного мистецтва, тобто область усної народної творчості;
5. фольклор як явища і факти вербальної духовної культури у всьому їх різноманітті.
Найбільш вузьким, але і найбільш стійким з цих визначень виявляється те, яке пов'язує його в основному з жанрами усної народної творчості, тобто з вербальним, словесним вираженням. Це дійсно найбільш розвинена сфера фольклористики, внесла величезний внесок у розвиток науки про літературу - прямому нащадку, В«ПродовжувачаВ» усної народної творчості, генетично з ним пов'язаному.
Поняття В«ФольклорВ» ще означає і всі сфери народної художньої творчості, в тому числі і ті, до яких зазвичай це поняття не застосовується (народна архітектура, народне декоративно-прикладне мистецтво і т.д.), оскільки воно відображає незаперечний факт, всі види і жанри професійного мистецтва мають свої витоки в народній творчості, народному мистецтві.
Найдавніші види словесного мистецтва виникли в процесі формування людської мови в епоху верхнього палеоліту. Словесна творчість у давнину було тісно пов'язане з трудовою діяльністю людини і відображало релігійні, міфічні, історичні уявлення, а також зачатки наукових знань. Обрядові дії, за допомогою яких первісна людина прагнула вплинути на сили природи, на долю, супроводжувалися словами: виголошувалися заклинання, змови, до сил природи зверталися з різними проханнями чи погрозами. Мистецтво слова було тісно пов'язане з іншими видами первісного мистецтва - музикою, ...
