МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
Санкт-Петербурзький державний ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В«ЛЕТІВ» ІМ. В.І. Ульянова (Леніна)
КАФЕДРА ІНОЗЕМНИХ МОВ
Курсова робота З ДИСЦИПЛІНИ
В«ОСНОВИ теорії міжкультурної КОМУНІКАЦІЇ В»
НА ТЕМУ:
В«Проблеми міжкультурної комунікації: сприйняття англійських жартів представниками різних культур В»
Виконала: студент групи 8721
Афанасьєва Вероніка
Керівник: Кисельова М.А.
Санкт-Петербург, 2010
Зміст
Введення
Глава 1.
1.1 Гумор і міжкультурна комунікація
1.2 Англійці і гумор
Висновки по першій главі
Глава 2.
Дослідження сприйняття англійських жартів представниками різних культур
Висновки по другій главі
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Дана робота присвячена проблемі сприйняття англійського гумору представниками різних культур.
Гумор є значущою складової людської комунікації. Питання, від чого залежать особливості почуття гумору тих чи інших людей, до цих пір залишається відкритим. З одного боку, гумор носить індивідуальну забарвлення. Вважається також, що велику роль при оцінці жартів несе приналежність індивіда до тієї чи іншої культури. Так чи це? Актуальність даної роботи полягає в тому, що вона, по-перше, допомагає глибше проникнути в культуру англійців, оскільки в гуморі знаходять вираження її основні цінності і пріоритети і, по-друге, вивчити, яку реакцію викликає англійський гумор у представників різних культур. Це допоможе відповісти на питання про фактори, що впливають на почуття гумору людей в цілому.
Мета роботи - визначити, в яких випадках сприйняття англійського гумору людьми з різних країн залежить від їх приналежності до певної культури.
Завдання роботи:
1) вивчити теоретичний матеріал, присвячений гумору як складової культур, в особливості гумор англійців;
2) визначити які фактори впливають на сприйняття гумору представниками різних культур;
3) вивчити основні теми для жартів у англійців;
4) виявити подібності та відмінності в сприйнятті англійського гумору представниками різних культур;
5) довести/спростувати існування відмінностей у сприйнятті англійського гумору англійцями і представниками інших культур.
В якості методу дослідження обрано письмове опитування (анкетування).
Глава 1.
1.1 Гумор та міжкультурна комунікація
Культура є специфічною формою існування людини і суспільства в світі. Це те, що об'єднує і виділяє людей на основі східного способу життя, системи поведінки, норм, цінностей. Її своєрідним В«дзеркаломВ» є мова, яка сама у свою чергу впливає на культуру. При цьому він виступає в якості засобу інтерпретації людської культури, ментальності нації. Відносини між мовою і культурою можуть розглядатися як відносини частини і цілого. Мова може бути сприйнятий як компонент культури і як знаряддя культури (що не одне і те ж). Оскільки кожен носій мови одночасно є і носієм культури, то мовні знаки здобувають здатність виконувати функцію знаків культури і тим самим служать засобом представлення основних установок культури. Саме тому мова здатна відображати культурно-національну ментальність його носіїв. (3, с. 62)
Між культурами існують риси подібності та відмінності. Виділяються смислові області, в більшій мірою схильні універсалізації, і смислові області, більшою мірою проявляють самобутність (1, с. 76). Культура формує і організовує думка мовної особистості, формує мовні категорії і концепти.
У мові знаходить своє вираз такий універсальний аспект людського життя, присутній у всіх культурах і властивий буквально кожній людині у всьому світі як гумор. Найпоширенішим мовним жанром, спрямованим на створення комічного ефекту, є анекдот - дуже маленький розповідь із забавним, смішним змістом і несподіваним гострим кінцем (7). Цей жанр має в російській мові спеціальне позначення - на відміну, скажімо, від французької мови, в якому аналогом російського анекдоту є просто histoire 'історія' або histoire amusante 'кумедна історія', або англійської мови, на який анекдот перекладається просто як joke 'жарт' (5, с. 196).
Будучи культурним концептом, гумор володіє ціннісними характеристиками, тобто пов'язаний з ключовими життєвими орієнтирами. Гумор за своєю суттю є один з найзручніших способів адаптації людини до мінливих обставин, це реакція на несподіване розвиток подій, певною мірою - примирення з дійсністю, причому з переживанням позитивних емоцій, які, як відомо, сприяють зміцненню здоров'я людини. Таким чином, гумор - це органічна захисна характеристика людської психіки, досить тонкий і складний емоційний феномен, пов'язаний з виживанням людини як виду, тобто гумор пов'язаний з вітальними цінностями людини (1, с. 156).
З одного боку, почуття гумору - суто індивідуальне властивість кожного. Найчастіше жарти, здаються смішними для однієї людини, не викличуть ніякої реакції з боку іншого або навіть можуть послужити причиною конфлікту. З іншого ж боку, гумор може бути культурно обумовлений, оскільки культура має визначальне значення у формуванні ставлення людини до дійсності. Ця галузь дуже цікава для всіх, кого тим чи іншим чином стосується проблема міжкультурної комунікації. По-перше, розуміння національного гумору веде до розуміння культури в цілому (властиві їй цінності, особливості сприйняття світу, поведінки, відношення її представників до дійсності та ін.) По-друге, важлива прагматична сторона даного питання, адже при міжкультурної комунікації необхідно, щоб між її учасниками було взаєморозуміння. Те, що в одній культурі може вважатися відмінним почуттям гумору, в інший буде сприйматися як неуцтво; смішна жарт для одних може бути просто незамічена іншими.
Існують різні причини нерозуміння гумору при міжкультурному спілкуванні:
1) Незнання реалій даної культури. Прикладом може служити наступний анекдот:
В· В«Ні ну це ж треба, бути такими жадібними!В» думав інспектор Іванов, дивлячись на пристебнутих водіїв, ввічливо пропускають пішоходів.
Щоб іноземець зрозумів це анекдот, йому довелося б пояснити, що співробітники російської поліції, контролюючі дорожній рух постійно беруть хабарі з порушників і що в даної жарті обігрується парадокс: правила не порушуються, а той, хто відповідає за порядок на дорогах, незадоволений, оскільки не може отримати з цього прибуток.
2) Гумор заснований на грі слів. Тільки дуже глибоке знання мови змусить іноземця посміхнутися у відповідь на подібні анекдоти
В· Хворий потребує догляду лікаря. І чим швидше піде лікар, тим краще.
В· У ресторані відвідувач запитує у офіціантки:
-Це курка? - Ні, це їсти.
3) Нерозуміння тих чи інших прийнятих у культурі норм. Приклад:
Пішли мужики на рибалку. А горілку забули ...
Російська людина посміється над цією ситуацією, вона здасться йому малоймовірною і комічною, оскільки відомо, що без вживання алкоголю не обходиться жоден похід на рибалку; іноземець не побачить тут ніякого анекдоту.
4) Нерозуміння глибинних цінностей відповідної культури.
В· Пацієнтка на прийомі у психолога:
- Доктор, ми з чоловіком ніколи не сваримося.
- Дивно ... Значить, ви не створені одне для одного.
У представників інших, особливо західної, культур російське В«милі сваряться - тільки тішатьсяВ» викличе, скоріше за все, здивування. Не зустріне співчуття і наступна В«народна мудрість В»:
В· Чим лінивіше людина - тим більше його працю схожий на подвиг ....
