Зміст
Введення
Глава 1. У колиски російського балету
1.1 Перші кроки російського балету
1.2 Кріпосний балет
1.3 Перший російський балетмейстер
Глава 2. В«Любов до БатьківщиниВ» на сцені
2.1 Творчість Дидло
2.2 Перша російська Терпсихора
2.3 Романтизм в російській балеті
Глава 3. Симфонічні балети
3.1 Балети П.І. Чайковського
3.2 Балетний академізм М. Петіпа
3.3 Творчі принципи А.А. Горського
Висновок
Список літератури
Введення
Балет - вища щабель хореографії, в якому танцювальне мистецтво піднімається до рівня музично-сценічного представлення. Термін В«балетВ» з'явився в ренесансної Італії в XVI столітті і позначав не спектакль, а танцювальний епізод.
Балет - синтетичне мистецтво, в якому танець - головний виразний засіб балету, тісно пов'язаний з музикою, з драматургічною основою - лібрето, зі сценографією, з роботою костюмера, художника-освітлювача і т.д. Балет різноманітний: сюжетний - класичний оповідний багатоактного балет, драмбалет; безсюжетний - балет-симфонія, балет-настрій, мініатюра. За жанром балет може бути комічним, героїчним, фольклорним.
Минуло багато років, історичних епох, перш ніж з примітивних пластичних рухів людини виник один з найскладніших видів мистецтва - балетний спектакль. Поступово народжувалися хореографічні форми, що передають в живих картинах пластичну красу рухів, створювалися і ламалися традиції.
Балетний спектакль як такої почав формуватися в Європі в XVI столітті. З тих пір мистецтво балету пройшло довгий і складний шлях становлення і розвитку.
У перекладі з латинської мови саме слово В«класичнийВ» означає В«зразковийВ». Класичними ми називаємо зразкові, видатні, загальновизнані твори літератури і мистецтва, що мають неминущу цінність для національної та світової культури. Класичними ми називаємо і кращі, першокласні балетні вистави - зарубіжні, російські, радянські. А їх творців балетмейстерів зараховуємо до класиків хореографії.
Класичний танець формувався шляхом довгого і ретельного відбору, відшліфовування різноманітних виразних рухів і положень людського тіла. Він вбирав у себе досягнення різних танцювальних культур, переробляв руху різноманітних народних танців, пантомімних дій - Мистецтва мімів і жонглерів, руху трудових і побутових танців.
Розвиваючись протягом тривалого часу, класичний танець знайшов точні й узаконені форми, зосередив у собі величезна кількість різноманітних рухів людського тіла.
Росія дізналася балет в XVII столітті, а перші балетні вистави в XVIII столітті. З тих пір в нашій країні виросла велика культура класичного балету. Російськими балетмейстерами створені своєрідні, неповторно прекрасні спектаклі. І не випадково багато театрів світу включають в свій репертуар такі балети, як В«Спляча красуняВ», В«Лебедине озеро В»,В« Шопеніана В»та інші.
У своїй роботі я хотіла б розглянути розвиток російського класичного балету через призму історії нашої країни, зрозуміти як історичні події, культурні, соціальні зміни впливають на даний вид мистецтва. Також я б хотіла простежити, як великі балетмейстери через свої творіння відображали життя народу, і як з їхньою ж допомогою впливали на уми сучасників.
Глава 1. У колиски російського балету
Протягом XVII-XVIII століть російський балет пройшов великий і складний шлях формування, прагнучи визначитися як самостійний жанр театрального видовища, незалежний від опери чи драми.
Будучи по перевазі придворним мистецтвом, орієнтуючись у питаннях репертуару і виконавського стилю на смаки дворянської публіки, російський балет тим не менш зберігає окремі самобутні якості і риси, які відокремлюються його від західноєвропейського балету. Національні особливості російського балету найбільше позначаються в інтермедіях і дивертисментах, входять до представлення російської комедії і комічної опери. Мистецтво народної пляски постійно впливає на виконавську манеру російських танцівників.
Крім приватних і казенних балетних труп Петербурга і Москви, по всій країні існувала розгалужена мережу кріпаків театрів, нерідко змагалися зі столичними. Тут також росли національні кадри танцівників, балетмейстерів, живописців.
Майбутнє російської балету забезпечувалося і солідною організацією балетного освіти, постійним вихованням молодих артистичних сил.
До результату XVIII століття російський балет зайняв позиції, сприяли його подальшому вдосконаленню і росту. А на рубежі XVIII-XIX століть у ньому з'явилися вже такі хореографи і танцівники, чиї імена прославилися в російській та світовій історії балетного театру.
1.1 Перші кроки російського балету
У XVII столітті були зроблені перші спроби створити балетний театр в Росії. З самого початку цей театр належав правлячим класам і в дуже незначній ступеня відчував вплив народного танцювального мистецтва. Однак весь хід подальшого поступального руху російського балетного театру розкриває перед нами картину поступового плідної зближення двох колись роз'єднаних почав. Цей процес не був рівномірним і гладким, що пояснювалося конкретно-історичними особливостями розвитку самої дійсності.
У XVII столітті ще інтенсивніше ніж раніше протікав процес економічного, політичного і культурного підйому Росії як могутньої багатонаціональної держави. До торгівлі з Москвою, яка вже з XIV століття стала центром політичної життя країни, прагнули тепер всі західноєвропейські країни. Розширювалися міжнародні відносини країни, росли її культурні зв'язки з зарубіжними державами. Росіяни дипломати, купці і просто вільні мандрівники в своїх закордонних поїздках знайомилися зі станом театральної справи на Заході. Поряд з драматичними виставами, у них викликали інтерес і уявлення музичного, зокрема балетного театру. Тут чималу роль відігравало те обставина, що в балеті не доводилося розбирати іноземну мову: при всіх національних відтінках, мова музики, танцю і пантоміми доступний кожному. Крім того, балетний спектакль обставлявся з великою пишністю. Швидкі зміни декорацій, виїзди різноманітних персонажів на прикрашених колісницях, польоти і перетворення, а також розкіш і барвистість костюмів - все це російські творчо переймали, щоб ще більше прославити могутність централізованої Російської держави. Таке прославляння було тоді справою історично прогресивним, бо вело до зміцнення національної згуртованості і незалежності Батьківщини. Передові люди країни насамперед враховували цю політичну мету театру, чудово розуміючи його виховну силу.
Саме такого роду спектакль був представлений 8 лютого 1673 в підмосковному селі Преображенському для царя Олексія Михайловича, членів його сім'ї і придворних. Це був перший балетний спектакль на сцені російського театру. Називався він В«Балет про Орфея і ЕвридикаВ».
Спектакль починався прологом - свого роду арією - промовою, яку співав виконавець ролі Орфея. Вона була звернена до царя і вихваляла його чесноти і доблесті.
Слід зазначити, що балет того часу, крім танцю і пантоміми, включав в себе також сценічну мову і спів. Тільки до кінця XVIII століття дію балетного спектаклю в Росії перестало супроводжуватися промовою. Правда, як пережиток, ще й в середині XIX століття зберігалися титри - плакати з пояснювальними написами, що з'являлися на сцені в складних для розуміння місцях дії.
Виконавцями перших балетів все частіше були російські актори. У 1673 році, тобто в рік постановки В«Балету про Орфея і ЕвридикаВ», перший режисер придворного театру пастор Йоганн Грегорі набрав у трупу молодь з московських міщан і под'ячих, яку одночасно навчав театральному мистецтву ...
