ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Архітектура єпохи Першого Болгарського царства
І.1 Століці Плиска и Преслава. Фортеці в Мадарі та Охріді
І.2 культових архітектура
І.3 Архітектура житла
Розділ ІІ. Архітектура єпохи Іншого Болгарського царства
ІІ.1 Фортіфікаційна та Культовий архітектура
ІІ.2 культових будівництво
Розділ ІІІ. Архітектура ХV-XVIII століть
IІІ.1 Архітектура житла
IІІ.2 культових архітектура
Висновок
ВСТУП.
Болгарія займає Північно-східну Частину Балканського півострова, де галі з годині бронзового Століття жили фракійські племена, Що Вже в V в. до н.е. малі свою державну організацію. У VII и VI ст. до н.е. на західному узбережжі Чорного моря вінікло кілька грецький колоній. Смороду вели жваву торгівлю з місцевім населенням и внесли в Його первісну культуру Багато елліністічніх елементів. З початку I ст. країна знаходівся Під Влад римлян, Що проклалі Військові и торгівельні шляхи, перетворилися фракійські поселення в адміністратівні центри, споруд фортеці и закололи Нові прікордонні и Внутрішні Міста.
У містобудівному відношенні ці рімські Міста малі Багато загально з містамі східніх елліністічніх провінцій. Смороду булі забудовані величносте суспільнімі, Культовий и Конфіденційність Будинка, площі и Вулиці булі прікрашені колонада и статуями, а в оздобленні палаців и гробниць широко застосовуваліся декоративний живопис и мозаїка. Рімські Міста, розкідані по всій Країні, справляли великий економічний и культурний Вплив на місцеве фракійське населення. До V-VI ст. переважна частина Його Втрата свою мову и Почаїв Говорити на латінській або грецькій мові.
До кінця антічної єпохи Римське Імперія, ослаблена
Глибока соціальнімі протіріччямі, вже не могла захіщаті Свої границі від набігів північніх народів. У IV-V ст. готи и гуні жорстокости спустошувалі земли Балканського півострова. Багато сіл и міст лежало в руїнах, а ті з них, Що вцілілі Під прікріттям своїх фортечніх стін, вели обмеження економічне и культурне існування.
На качанів VII ст., Що Прийшли з півночі через Дунай, південнослов'янські племена густо заселили східну половину Балканського півострова, у тому чіслі Македонію и Частину Греції. До середини того ж Століття народ тюркського походження - праболгари, - залиша свою Батьківщину - бережи Азовського моря и передгір'я Кавказу, - оселівся поруч Зі слов'яни в Північно-східній частіні півострова, Між Дунаєм, Балканами и Чорним морем.
Слов'яни, Що осіли на балканському півострові, переживали процес розкладання первіснообщінного ладу. На новій Батьківщині слов'янські племена утворили НЕ родові, а теріторіальні об'єднання, Займан винятково землеробства и знали Вже Конфіденційність власність на землю. У VII ст. процес додавання суспільних класів Серед слов'ян прівів до утворення політічніх об'єднань, Що обумовілі державотворення.
такоже осіли на Балканах праболгари малі сильно військову організацію и різко віділівся клас знаті. Це кож спріяло становленню ранньофеодального ладу, заснованого, Як и в слов'ян, на землеробстві.
В Умова ранньофеодальніх відносін слов'яни и праболгари після успішної Війни з Візантією утворили в 680 р. свою Власний державу. Основне населення Його складалі Вже НЕ фракійці або Залишки римського и грецького населення, а слов'яни. Смороду асімілювалі старе місцеве населення и своїх праболгарськіх союзніків и передали Як одним, так и іншім свою слов'янську мову и спосіб жіття. За імені праболгари, у руках якіх на качанах знаходится Військова и політична влада, нова держава Була названа Болгарією, а Його населення - болгарами.
Ставши фактичність господарями Країни, слов'яни Незабаром проникнули в села и Міста фракійців, греків и римлян. Однак, за нових умов смороду, Як и праболгари, не могли зберегтись Усі Свої Старі Традиції и відгородіті їх від впливим місцевої, більш вісокої культури. Болгарські Державні діячі и зодчі засвоїлі Багато нового в старих містах цієї Частина Країни и застосовувалі ці пізнання при побудові Нової держави и Його століці - Плиски. В ціх містах смороду ознайоміліся галі глибше з римсько-візантійськім способом побудова Фортеця, Із системою и Водопостачання поселень, з вісокорозвіненою суспільною и Жилой архітектурою римлян и візантійців. Смороду збагатілі Своє будівництво середземноморською будівельною технікою и спрійнялі у своїй практіці Місцеві будівельні матеріали - Тесаний камінь, цеглу, черепицю, цеглу сирець и вапняній Розчини, застосування якіх їм Не було відомо на їхній старій Батьківщині.
Альо Було б помилковості вважаті Традиції антічності, Що вгасала, єдінімі стимулами цієї багатої и різноманітної культурної творчості. Вона розгорталася кож и в результаті живого впливим тодішнього середземноморського світу І, зокрема, Візантії. Цей Вплив проникає в країну Протяг Усього періоду існування болгарської держави Як через християнство, так и за Посередництво державного апарата.
Проголошення в 865 р. християнства офіційною релігією Болгарії вплінуло на Розвиток болгарської культури.
починаючих з VI ст. на теріторії Болгарії встановлено Чотири головного архітектурніх тіпі Християнська храму:
1) базіліка;
2) однонефної церква;
3) хрестоподібна церква;
4) церква з центричні планом.
Слід розрізніті три варіанті базілікі: елліністічній, склепінчастій та купольний.
Дана робота присвяч закономірностям розвітку та еволюції Головна Болгарської архітектури от годині її становлення загаль та періоду середньовіччя - в цілому. Період Формування та становлення середньовічної архітектури Болгарії, залиша по собі пам'ятки фортіфікаційної, жітлової та культової архітектури, Що и до СЬОГОДНІ являються особливим Досягнення світового мистецтва.
Хронологічні Межі охоплюють Період ІІV-ХVІІІ століть.
Теріторіальні рамки - тогочасні Межі Болгарської держави, Що в силу обставинних малі можлівість змінюватісь Протяг годин між визначених для даного Дослідження.
Об'єкт даного дослідження - болгарська архітектура та закономірності її роз В¬ витку.
Предмет дослідження - середньовічні пам'ятки фортіфікаційної, жітлової та культової архітектури Болгарії.
Метою даної роботи є - дослідіті пам'ятки архітектурної спадщини Як феномен вінятковості болгарського мистецтва.
Відповідно до даної мети постають Такі завдання:
1) Ознайомітісь з найрізноманітнішімі Джерело, Що стосуються тими.
2) Дослідіті історичні передумови розвітку та еволюції Головна болгарської архітектури.
3) Візначіті закономірності появи нових напрямків та етапів в архітектурі Болгарії.
4) Докладно описати найвізначніші архітектурні пам'ятки єпохи Першого та Другого Болгарського царств.
5) Візначіті роль та Місце, його призначення та посідає архітектура Болгарії в світовому містецтві.
Наукова новизна даного Дослідження полягає у спробі віднайти особливі рісі світоспрійняття болгарського народу в IIV-XVIII століттях, Що мают Своє Місце у містецтві цього годині.
Актуальність тими. Наше сьогодення з Його технократією та Поверхнево сприйняттів містецтва рухається в трівожному навпростець. Чудові Приклади гармонії Зі світом надає нам середньовічна архітектура Болгарії. Структура роботи. У вступі уявлень короткий огляд тогочасної містецтва, визначеня об'єкт, предмет, мета та Завдання Дослідження, означені новизна ї Актуальність теми. У Першому розділі мова Йде про закономірності розвітку архітектури єпохи Першого Болгарського царства. У іншому - доповідна візначається Розвиток архітектури Болгарії Іншого царства. Третій Розділ прісвяченій занепад середньовічної архітектури у XV-XVIII століттях. Додаються ілюстрації.
І.АРХІТЕКТУРА Епоха ПЕШОГО БОЛГАРСЬКОГО ЦАРСТВА
І.1 Століці Плиска...
