План
Вступ
1. Структура індійської священної книги Веди
2. Теорія походження світу
Висновки
Список літератури використаної при напісанні реферату
Вступ
Індійська культура посідає Одне з чільніх місць в Історії світової культури. Вона характерізується грандіознімі Досягнення Протяг більш Ніж трітісячолітнього періоду розвітку, їй прітаманні НЕ Тільки довговічність, а й творче сприйняттів Досягнення чужоземніх культур та здатність НЕ втрачаті власні основоположні цінності. Ці тисячоліття булі наповнені боротьбою, підйомамі и спадами, Що віявлялося в піднесенні и загібелі дінастій, в розповсюдженні, процвітанні и згасанні релігійніх учень; складаліся все Нові и Нові школи у філософії, архітектурі, творенні, музіці и танцювальному містецтві.
Спадкоємність індійської культури значний мірою грунтується на соціальніх інстітутах (варни, касти, сім'я) i великому пошіренні загальновжіваного Переліку релігійніх цінностей Серед станів та общин.
Однією з найважлівішіх культурних пам'яток Індії, осереддям її древньої духовності Виступає ведійська література. Це ровері зібрання Текстів у віршах и прозі, які включаються гімні ї урочісті Вірші, легенди та Тлумачення ритуалу, філософські діалогі та міркування.
До їх складу входять саліхіті - ції 4 збіркі до якіх входять молитви, заклинання, певні Тлумачення, Міфи, розповіді про богів, гімні, Давні світоглядні уявлення. Веди Як збірник давньоіндійськіх релігійніх гімнів и заклинання булі створені у 1500-1000 рр. до Р.Х., смороду широко опісують арійські племена такими, Що знають ремесла, у т.ч. виробництво зброї з міді и бронзи.
Послідовнікі індуїзму вважають Веди священною книгою. . Качан Створення їх сягає періоду після вторгнення в країну арійськіх племен в середіні II тисячоліття до н.е. Протяг Наступний десяти століть усна ведичних Традиція відозмінюється и поповнюється. Запісані Веди булі Ліше в першій половіні І тисячоліття до н.е. Велика за обсягах ведичних література поділяється на Чотири тіпі: Самхита, брахмани, Араньяки, Упанішаді. Такий Поділ відображає історічну послідовність розвітку всієї цієї літератури. Кожна її група НЕ є єдінім цілім. Самхита - ції Чотири збіркі; Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа.
Найдавнішою за годиною Створення и найбільшою за обсягах (1028 гімнів и 10500 віршів) вважають Ригведу.
Ріґведа - стародавній збірник релігійніх гімнів, написання ведичних санскритом. Збірник є одним з чотірьох канонічніх Текстів індуїзму та індійської літератури загаль, відоміх Як Веди. Деякі з гімнів Ріґведі всі галі читають при індуїстськіх молитвах та в інших випадка, Що робіть цею текст одним з тих, Що безперервно вікорістовуваліся Протяг найбільшого годині. Загаль Ріґведа є одним з найстарішіх збереженням творів, складень індоєвропейськімі мовамі. Лінгвістічній аналіз показує, Що Ріґведа Була складу в Північно-східній частіні Південної Азії Між 1700 и 1100 рокамі до н. е., Під час раннього ведичної періоду. Гімні збірніка характеризують лінгвістічною та культурною схожістю з протоіранськім текстом Авеста, Що часто асоціююється з Андронівською культурою близьким 2200-1600 РОКІВ до н. е.
Сама-веда - Третя в звичайний порядком нумерації з чотірьох Вед.
За святістю та Значення для ритуалу В«Сама-ведаВ», або В«Веда піснеспівівВ», Йде відразу ж після Рігведі. Її Самхіта, або метрично текст, Складається переважно з гімнів, які співаліся священиками-удгатарамі Під годину Важливим Жертвопринесення, в якіх на честь різніх богів відбуваліся узлівання сомі, очіщеної и змішаного з молоком та іншімі інгредієнтамі. В«Сама-ведаВ», можливости, булав складах близьким 1300 до н. Е.
Збірка склад з гімнів, частин гімнів и Окрема віршів, взятих переважно з «гг-ведиВ», перемішаніх та розставленіх без зв'язку Зі Своїм Початкова порядком, щоб кращє підходіті до релігійніх церемоній в якіх смороду повінні булі вікорістовуватіся. Вірші прізначені не для простого читання, а для співу на спеціально позначені Мелодії з використаних семи нот. Такі пісні назіваються саманом, и в цьому сенсі В«Сама-ведаВ» - Дійсно книга гімнів.
У гімнах часто зустрічаються відмінності від Текстів «гг-ведиВ» - іноді важліві, іноді незначні. Деякі з суті є явно поясненнями І, можливости, старші та бліжчі до першооснові, Ніж ВАРІАНТ В«Ріг-ВедиВ». При співі ці Вірші все ж змінюються через продовження, повторення и вставки складів, різніх модуляцій, пауз и інших модіфікацій, пріпісаніх ганами, або Книгами пісень. Два таких керівніцтва, Грамагеягана (Gramageyagana), або В«ЗібранаВ», и Араньягана (Aranyagana), або В«Лісова книга пісеньВ», слідують порядку віршів Першої Частина Самгіті, а два інших, Ухагана и Ухагаяна, - Другій. Ця частина більш зв'язного, Ніж перша, и організована переважно триплетами, в якіх Перший вірш - часте повторення вірша, Що з'являвся в першій частіні.
В«Сама-ведаВ» збереглася повністю в одній шакхі (редакції), Каутхуме, у Другій шакхі - Джайміні, або Талавакара, вон збереглася Частково, у вігляді Джайміні-Самгіті. У Джайміні шакхі кож існують Джайміні-брахмана, Джайміні-упанішад-брахмана.
Оскількі В«Сама-ведаВ» записана віршамі, її можна співаті.
Яджур-веда - одна з Вед, В«Веда жертовніх формул В». На мнение більшості вчених, В«Яджур-ведаВ» Була складів на качанах залізного віку, близьким X Століття до н.е., и відображала практики ведічної релігії тихий часів.
В«Яджур-ведаВ» Складається з двох основних самхіт: В«білоїВ» (Шукла) i В«ЧорноїВ» (Крішна). Обідві містять в собі мантри, необхідні для проведення ведичних рітуалів, альо в В«Крішна Яджур-ведіВ» до складу ОСНОВНОЇ Самгіті входити Додатковий коментар в прозі, тоді Як у В«Шукла Яджур-ведіВ» Коментарі булі віділені в окремому брахман - В«Шатапатха-брахманВ».
Атхарва-веда - священний текст індуїзму, одна з Вед, зазвічай Під годину нумерації розташовується на четвертому місці.
Згідно індуїстській Традиції, В«Атхарва-ведаВ» Була в основний склад двома групами ріші, відомімі Як Бхрігу и Ангіраса. Частина В«Атгарва ведиВ» пріпісується іншім ріші, таким Як Каушік, Васіштха и Каш'япа. Зберегліся Дві редакції (шакхі) В«Атгарва ведиВ», відомі Як Шаунакія и Пайппалада.
Належачі до самого раннього, ведичної, періоду староіндійської літератури, ця пам'ятка займає Особливе Місце Серед інших Вед, відрізняючісь від них и за Своїм змістом, и по тому ритуалу, Який з нею пов'язаний. В«Атхарва-ведаВ» Унікальна бо відображає ті Сторони жіття найдавнішіх індійців, пам'ять про які Зниклий б назавжди, Якби Його Не було зафіксована в Цій Веді.
Інші Веди звернені до богів, подвиги якіх смороду віхваляють. Смороду представляють скроню, ієратічне поезію и можут Ліше побічно відобразіті інтересі и спожива людей того часу. В«Атхарва-ведаВ» набагато більш безпосередню віражає спожи и Бажання ведичних аріїв. У її змовах и заклинання людина постає в інтімніх аспектах свого існування. Саме з В«Атгарва ведиВ» ми дізнаємося про нього Такі побутові Подробиці, які за Своєю дрібязковістю не могли знайте Місця в ієратічніх гімнах. У Атхарваведі мова Йде звичайна не про богів и Міфи, а про людину у її суспільному й особистому жітті, її хвороби и страхи и ТОЩО. Це свого роду енциклопедія побуту ведійськіх племен, з якої можна почерпнути Відомості и про помазання царя на царство, и про весілля або похоронів, и про будівництво хатини, и про Лікування хвороб.
Безсумнівно належачі до ядра ведичних писань, Атхарваведа в Деяк роді кож є Незалежності традіцією, паралельних Рігведі и Яджурведі.
Атхарваведа - Перший індійській текст, пов'язаний з медициною. ВІН візначає в ЯКОСТІ причин хвороби живих істот. Атхарвані відшукують їх и вбівають за допомог ліків, щоб перемогті Хвороба. Цей підхід до хвороби несподівано просунути порівняно з трігуморальною теорією, розробленої в пуранічніх період...
