Загальноосвітня школа № 7
іван франко и музика
Виконала: учениця 10 класу
Кулініч Т. В.
Перевіріла: вчитель
української мови та літератури
Носова О.В.
Полтава - 2010
Зміст
Вступ
Пісня в жітті Івана Франка
Музичне обдарування Івана Франка
Українознавчій аспект Дослідження Іваном Франком українських народніх пісень
Твори Івана Франка покладені на музику
Висновок
Використана література
ВСТУП
Пісня і праця - Великі Дві сілі!
Їм я до Сконе бажаю служити ...
Іван Франко
Івана Франка породивши Його година. На зламі ХІХ-ХХ століть ВІН БУВ Покликання Творця розпізнаті, проаналізуваті, вівчіті Його и навчіті інших, статі Каменяра, Вічнім революціонером, Титаном праці. Маючи потужній інтелект, ВІН обійняв ціле коло людських інтересів, ставши критиком и дослідніком, літератором та історіком, мовознавця и мистецтвознавцем, філософом, етнограф та фольклористом.
Віростав у народному середовіщі у Нагуєвічах на Галичині, в атмосфері мистецтва и народної естетики, вікамі їй прітаманній, шкірні клітінкою відчував свою землю, бо Як можна співаті на земли, якої ми не чуємо Своїм серцем І не вірімо в неї? Так и в псалмі В«На ріках ВавілонськіхВ» написано: В«Како воспоєм на земли чужі?В» Тож и звертається співає до неї словами, які надруковані на 20-грівневій грошовій купюрі незалежної України:
Земле моя, всеплодющая мати!
Сілі, Що в твоїй жіве глібіні,
краплю, щоб в бою сміліше стояти,
Дай и мені!
Українське слово, музика, танець, обряд, звичаєм зігралі велику роль у формуванні теоретичних поглядів Івана Франка. Знання народної мудрості Дає йому можлівість відчуті український поетичний фольклор у всій Його повноті, - так почінається духовний Розвиток письменника, вченого и Громадського діяча з яскраво вираженими індівідуальністю, яка, за словами Петра та Тараса Кононенків, В«доростає до Відчуття органічної Єдності з вселюдством, бо митець мислі глобально на грунті неповторно-орігінальної української В«філософії серцяВ».
1. Пісня в жітті Івана Франка
Іван Франко и пісня - невіддільні. Народна пісня спріяла сину нагуєвіцького коваля Якова Франка піднятіся до вершин української поезії. Творчість Івана Франка, органічно перевитий народнопісеннімі прожилками, збагатіла культуру етапнімі поезіямі В«Вічний революціонерВ» и В«КаменяріВ», соціально насіченою збіркою В«З вершин и низинВ», емоційно та художньо Неперевершений лірікою В«Зів'ялого листяВ», мудрим В«Моїм ІзмарагдомВ», філософськімі співаємо та багатьма-багатьма поетичній Перлина.
Протяг Усього жіття Івана Франка супроводіла пісня: то ВІН Слухай и співав, запісував и досліджував Народні пісні, глибше пізнаючі через них народне життя, горе, радощі, Відкриваючи в них відгомоні народної Історії и псіхології, етики и естетики, то творив власні поезії, назіваючі їх, Як и Шевченка, піснямі та думами, несучі в них своєму народові В«огонь в одежі слова В»,В« Правдива іскру Прометея В». Багато з ціх Його поезій покладено на музику, на їх Основі Створено Чимало композіцій різніх жанрів від романсу до великих сімфонічніх и вокальних творів.
Іван Франко БУВ переповнення піснямі народними и власними, живий ними, смороду булі Його єством, любов'ю, Турбота, багатством и зброєю:
Пісне, моя ти сердечна дружино,
Серця відрадо в Дні горя и сліз,
З хати вітця, Як єдінеє віно,
До тобі любов у жітті я прініс.
Тямлю, Як ніні: малим галі хлопчину
У маміні пісні заслухувавсь я;
Пісні ті стали красою єдіною
Бідного мого тяжкого життя
Як Справжній син трудового народу, Іван Франко розглядав Народні та Свої власні пісні поряд, в одному ряду, бо походили смороду з Спільного джерела, Якиме Було багатогранності и складення народне життя:
І дарма, Що пливе
У них добро и зло, -
У пісні ті лиш живе,
Що жіття дало
Народнопісенна атмосфера огортала Франка від раннього дитинства. Вона то затягалась хмарами сумної лірікі, Що вілівалась сльозами Жіночої недолі, то вабіла непізнаною далечінню історічного минуло, кликала в голубі висота ніжніх почуттів, то вигравай яскравим промінням влучніх коломійок. Ця атмосфера розбудить ї віплекала захоплення Франка поезією. Пісню та коломийку, цею Барвиста и Запашний цвіт Із широких луків народної творчості, буйними кітіцямі несли малому Ясеві Його мати, нагуєвіцькі хлопці та дівчата. А коли Згідно ставши мандруваті по рідній карпатській земли то як гімназіст чі студент, то як переслідуваній співає-революціонер чі пропагандист передових ідей и народний кандидат, або ж Як кореспондент чі завзятий рибалка, Нарешті Як В«літнікВ» на відпочинку в Кріворівні чі іншому гірському селі, Завжди зустрічався з піснямі, всюди квітувало перед ним коломийковий Різнобарв'я.
Народна пісня з вуст Матері дала найперші Поетичні враження Івану Франкові; невпінно, аж до Смерті письменника, перебувала пісня в колі Його активних зацікавлень. Вона ж принесла на свіжу могилу поета вінок великого визнання - премію Російської Академії наук за Його книгу В«Студії над Українськими народними піснямі В».
Історія Спілкування поета з піснею - ції частина Його біографії, Це своєрідне віддзеркалення оточення письменника. Франкова мати Марія Кульчицька з с. Ясеніці-Сільної, селянка з щедро обдарованою поетичній натурою, дерло заронила в душу свого сина любов до народної пісні, кинула в неї Перші зерна поезії, Що з годиною буйно розросліся в могутній талант. Сама вон любила співаті, знала Багато пісень и в дівочому віці раде переймалася їх від односельців та от чужосільніх Жінок, ЯКЩО траплялося буваті в їх товарістві. Так вона, дожидаючи мліва у мліні, навч пісні В«Ой служив я у Риму В». Пізніше ця пісня прикрутив пільного УВАГА І. Франка-дослідніка.
З ранніх літ співала Івасева мати Багато пісень, и з шкірними фатумом Його пам'ять вбирала їх дедалі Більше и Більше. Колі йому минав десятий рік, ВІН почав уже запісуваті матеріні Поетичні скарби, а кож розпітував В«Свідущіх людейВ» з рідного села Нагуєвічів, и так склавов Цілий зошит, позначені 1868 р. ВІН зберігається й досі в архіві письменника у відділі рукопісів ІЛ Під № 816.
«³д мами, - писав пізніше І. Франко, - я позапісував и вівчів напам'ять чимало пісень, в ТІМ чіслі кож повний весільний цикл В». Матеріні пісні Багато заважілі в роз В¬ витку майбутнього поета и Громадського діяча. Смороду вражалі Його серце віспіваною з сумом Людський недолею, навч сприйматися людські переживання и турботи, обурюватісь несправедлівістю и неправдою. Найсердечнішімі словами згадував поет матір и її пісні, силу якіх відчував усьо ясніше й глибше Із зрілістю свого революційного світогляду. У поезії В«Пісня и праця В»І. Франко подавши винятково яскравий Малюнок свого дитинства в оточенні Матері и в атмосфері народної пісні:
В«Мамо, голубко! - Було налягаю. -
Ще про Ганусю, Шумільця, Вінкі! В»
В«Ні, синку, Годі! Покіль я співаю,
Праця чекає моєї руки В»....
Ох, и не раз тая пісня сумненька
В хвилях великих невгодін життя
Тихий привіт мені слала, мов ненька,
Сил додала до Важко путті
Дуже Багато давши отої ласкавий Материнський спів І. Франкові, а через нього й українській поезії та науці. Матеріні пісні стали Улюблене піснямі поета. Недаремно ж любов свою до пісень співає назвавши єдінім віном, вінесенім з батьківської оселі.
З народними пісеннімі скарбом знайомиться допітлівого І. Франка все Його селянське и ремісніче трудове оточення. Вже в гімназії ВІН з розумінням справи ставився до ціх Скарбів. В«Зби...
