Теми рефератів
> Авіація та космонавтика > Банківська справа > Безпека життєдіяльності > Біографії > Біологія > Біологія і хімія > Біржова справа > Ботаніка та сільське гос-во > Бухгалтерський облік і аудит > Військова кафедра > Географія
> Геодезія > Геологія > Держава та право > Журналістика > Видавнича справа та поліграфія > Іноземна мова > Інформатика > Інформатика, програмування > Історія > Історія техніки
> Комунікації і зв'язок > Краєзнавство та етнографія > Короткий зміст творів > Кулінарія > Культура та мистецтво > Культурологія > Зарубіжна література > Російська мова > Маркетинг > Математика > Медицина, здоров'я > Медичні науки > Міжнародні відносини > Менеджмент > Москвоведение > Музика > Податки, оподаткування > Наука і техніка > Решта реферати > Педагогіка > Політологія > Право > Право, юриспруденція > Промисловість, виробництво > Психологія > Педагогіка > Радіоелектроніка > Реклама > Релігія і міфологія > Сексологія > Соціологія > Будівництво > Митна система > Технологія > Транспорт > Фізика > Фізкультура і спорт > Філософія > Фінансові науки > Хімія > Екологія > Економіка > Економіко-математичне моделювання > Етика > Юриспруденція > Мовознавство > Мовознавство, філологія > Контакти
Українські реферати та твори » Культура и искусство » Культура західноєвропейського Середньовіччя

Реферат Культура західноєвропейського Середньовіччя

Зміст:

Введення

I. Особливості культури західноєвропейського Середньовіччя

II. Аспекти інтелектуальної і художньої культури західноєвропейського Середньовіччя:

Філософія

Література

Театр і драматургія

Музика

Архітектура і будівництво

Образотворче мистецтво

Висновок

Література


Введення

В«Середні століття В»- це час, який знаходиться посередині між античним і Новим Часом і, з якоїсь неймовірної причини, не має свого власного назви. Воно охоплює понад тисячу років історії людства. Його прийнято розділяти на три основні періоди:

1. Раннє Середньовіччя, VX ст.;

2. Високе (Класичне) Середньовіччя, X-XIV ст.;

3. Пізніше Середньовіччя, XIV-XV ст. [С. 116, 10]

У ранньому Середньовіччя як самостійного періоду виділяють ще V-VIII ст. - Ця епоха називається В«темними вікамиВ» або В«Періодом Великого переселення народівВ».

Під культурою розуміють сукупність тих вищих досягнень людського духу, які накопичувалися протягом століть і тисячоліть і утворюють золотий фонд людства.

Поняття В«Середньовічна культураВ» включає в себе імена таких провісників середньовічної літератури і філософії, як Боецій (ок.480-524), Кассідор (Ок.487-578), Ісидор Севільський (ок.560-636); Академію імператора Карла Великого, зібрав навколо себе на рубежі VIII-IX ст. видатних франкських, німецьких, англійських, кельтських вчених і поетів: таких, як Алкуїн (ок.735-804), Ейнгард (ок.778-840); також імена таких чудових мислителів і особистостей середньовіччя, як Абеляр (1079-1142), Гвіберт Ножанскій (Ок1053-1125), Бернар Клервоський (1090-1153). Ці люди жили приблизно в один час - в основному в першій половині XII століття. У XIII столітті перед нами постають такі грандіозні фігури, як італієць Фома Аквінський (1225 або 1226-1274), ісландець Сноррі Стурлусон (1178-1241) та інші. У поняття В«Середньовічна культураВ» включають також романські і готичні собори, образотворче мистецтво, музику, філософію, літературу того часу і т.д. [С.222, 14]

Історична ситуація середніх століть не може бути якось однозначно охарактеризована: падіння Римської імперії, вторгнення варварів, витіснення язичницької культури християнської, феодалізм, завойовницькі війни, хрестові походи - все це створило строкату картину культури. Однак саме в цей час формувалися християнські традиції, розвивалася богословська думка, з'явилися ідеал піднесеної любові і найпрекрасніші образи в історії культури. Сумісність несумісного - такий культурний феномен цієї епохи. [С. 116, 10]

Дана робота має на меті дати загальну, але в той же час і досить вичерпну характеристику західноєвропейського Середньовіччя як унікального культурного типу, відмінного за своїми рисами як від передувала йому Античності, так і від спадщини його Нового Часу.

Під вступі розкрито загальні поняття: В«середні вікиВ», В«культураВ», В«середньовічна культура В»; визначено основні періоди Середньовіччя.

У першій частині виявлені специфічні особливості культури західноєвропейського Середньовіччя.

У другій частині освітлені конкретні аспекти інтелектуальної та мистецької культури західноєвропейського Середньовіччя: теолого-філософська думка, література, музика, архітектура, драматургія, образотворче мистецтво.

У висновку позначені головна істина (цінність) середньовічного типу культури, симптоми його розпаду і переходу до культури Нового Часу.

Дана робота спирається на праці філософів, істориків Платонової Е.Є., Срібного С.Д., Сорокіна П.А., Саприкіна В.А., Тяжелова В.М., Гриненко Г.В., Гуревича А.Я. та ін, які зробили свій внесок у висвітленні питань культури західноєвропейського Середньовіччя.


I. Особливості культури західноєвропейського Середньовіччя

Середньовічна культура, як прийнято говорити, виникла на уламках античної культури. Римська імперія, що зуміла об'єднати безліч дрібних народів майже всієї Європи, до V в. н. е.. була раздіраема внутрішніми чварами. Нескінченні нападу варварів (від лат. Barba - борода) в кінці кінців, погубили цю потужну імперію. Саме з V в. починається історія середньовічної культури і закінчується епоха античної культури. Іноді початок середньовічної культури вважають с Різдва Христового, тому, що саме воно стало формувати не тільки новий світогляд і нове ставлення до світу, але і нові соціальні формації: стали народжуватися нові форми культури, виникло нове ставлення до людині.

Але на Насправді фактичні зміни в культурі стали відчутні тільки до V в., тому що саме в цей час античні ідеї втрачали свій сенс, відбувалося осмислення пройденої історії, але ні в філософії, ні в живописі, ні в архітектурі нічого принципово нового не створювалося. Відбувалася свого роду ностальгія за старою минаючої античній культурі, і одночасно з цим осмислювалось нова культура.

Саме до V в. сформувалися основні канони християнства, церковні традиції, були прийняті богословські доктрини на вселенських соборах. Це час, коли жили Микола-чудотворець Мирлікійський, Іоанн Златоуст, Василій Великий, Григорій Богослов, Августин, Бонавентура, Боецій - ті великі святителі і філософи християнства, яких сьогодні називають Отцями Церкви. Вони створили ідеї, які стали підгрунтям для нового світосприйняття, нового держави, нових відносин у суспільстві, нових культурних феноменів, що зіграло величезну роль у формуванні нової людини. Нова людина - це людина вільна, людина творча. [С.115, 10]

Що змінюється з приходом християнства? Змінюється абсолютно все - уявлення про Бога, світ і самій людині. Перш за все, Бог звернений вже до кожної особистості, а не до народу, як це було в язичництві. Бог - це початок надмирного, тобто непідвладне природним циклам. І це найголовніше - Бог вільний від природи, створеної Ним Самим. А раз вільний Він, то вільний і людина, як його подобу. Від того, що Бог звернений до кожної людини, уявлення про світ змінюється. Світ - Це вже не щось вороже, а навпаки, світ - це дивовижна власність людини. Людина в світі, як і в собі самому, знаходить першопричину всього - божественні сили, тобто дух. Саме дух об'єднує людину, Бога і світ в якесь єдине ціле, причому світ вже не виступає для людини як самостійна особистість, відмінна від Бога, а стає великим твором творчості, краса і таємниця якого прихована в глибинах самої людини. [с.116, 10]

Разом з цим уявленням про світ продовжує розвиватися наука про матеріальні законах світобудови. Але вона вже сприймається не як самостійна наука про буття, а як наука про матеріальні закономірностях світу, в законах якого людина знаходить відображення власних законів і вчиться використовувати їх у своїх цілях.

Саме такі глобальні зміни в поглядах людини на Бога, світ і самого відбулися з приходом християнства, що вимагало абсолютно іншого ставлення і до себе, і до дійсності. Важливим двигуном культури західноєвропейського Середньовіччя стало вчення про спасіння душі. Чому було потрібно рятувати людину? Тому що людина помирає, людина страждає. Людина втрачений у світі речей і законів, в Світ власних пристрастей і жорстокості - від усього цього його необхідно врятувати і рятує його Сам Господь. Ідея про спасіння душі, зверненої до Бога з покаянням у власну недосконалість, стала головною в Середньовіччі, на ній будувалася політика багатьох держав середньовічної Західної Європи, політика західній Церкви. [С.117, 10]

II . Аспекти інтелектуальної та художньої культури західноєвропейського Середньовіччя

Філософія

Філософію західноєвропейського Середньовіччя нерідко називали служницею богослов'я, що не применшує її значення в історії культури. Філософія раннього християнства називалася апологетикою. Ця назва...


Страница 1 из 3 | Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Поиск
Товары
загрузка...