Реферат за темою
В«Історична Святиня Києва - Софіївській собор В»
Підготувала Варшавер Анастасія
Учениця 5-Б кл. Єнакіївської гімназії
2008
Історія Створення собору
Софіївській собор БУВ закладеності у 1037р. князем Ярославом Мудрим. За легендою, храм БУВ возведений самє на тому місці, де князь ОТРИМАНО Перемогу над язичник печенігамі. Це БУВ Один з дере (а точніше другий) на Русі храм, спорудження Із каменя. Більше 10 років будувать та прікрашалі Споруди візантійські и Місцеві майстри. Тільки в 1049р. Київський мітрополіт Феопемпт освятивши величносте Споруди. Софія Київська стала головним храмом країни-тут ​​Ярослав заснував дерло на Русі бібліотеку, тут вівся часопис, перепісування та переклад книг, проводилися церемонії сходження князів на Київський престол, прійоми послів, кож тут знаходится усіпальніці великих князів.
Навколо Софіївського собору булі возведені Ірінівська та Георгіївська церкви, кам `яні княжі та боярські Палац, дерев `яні житла простих кіївлян. Важливе Значення зберіг Храм в наступні часи-і після нападу Степове кочівніків в грізному 1240р., Коли, пограбованій, альо уцілілій ВІН БУВ міськім діючім собором; в XVII сторіччі, коли на Його подвір `ї будувать монастірські споруди; та в XVIII сторіччі, коли Навколо нього віріс ансамбль кам `яних барочних споруд, прікрашаючі Київ і в Наші Дні.
З Софією Кіївською зв'язано Багато подій політічного, Громадського та культурного жіття Древньої Русі.
Тут відбуваліся урочісті церемонії В«посадиВ» князів на Київський престол, прийом іноземніх послів, складалісь договори про мир Між князями.
Тут знаходится перша на Русі бібліотека, Яка Була зібрана Ярославом Мудрим, існувала майстерня художніків-мініатюрістів и перепісувачів книг. Під стінамі Собору збирать Київське Віче. Значення Громадського центру зберегла Софія и в наступні віки. У січневій день 1954р. на площі перед Собором Кияни віталі історичне Рішення Переяславської Ради.
Зміна в архітектурніх формах
Архітектурно-художній образ Софійського собору вражає Своєю досконалістю й не поступається перед найвідатнішімі тогочасної Споруди світу.
Цікаво відзначіті одну особлівість Софійського собору. За розмірамі ВІН не такий вже й великий. Проти винятково Вдала композиція різномасштабніх елементів створює враження грандіозності споруди.
Імена будівнічіх Киевськой Софії невідомі. Альо майстри, Що будувать Софійській собор у Новгороді, залиша Своє автографи на стіні башти. Це булі Крол, Ніжко та Якимів. Чи не виключено можлівість, Що смороду пріїхалі в Новгород з групою майстрів, які Щойно закінчілі будуваті Київську Софію.
У XVII - XVIII століттях у Киеве розгорнулось інтенсівне кам'яне будівництво. У 1697 году велика пожежа зніщіла дерев'яні будівлі Софійського монастиря. Через два роки Почаїв за указом Петра І спорудження нових кам'яних будінків Навколо собору. Будівництво чати по 1767 рік. У цею Період споруджено дзвініцю, трапезну, хлібню (пекарню), будинок митрополита, західні ворота (Браму Заборовського), Монастирський мур, південну в'їзну Башта, Братському корпус, бурсу. В архітектурі ціх будівель и в зовнішньому вігляді Софійського собору після поновлень знаходимо характерні рісі української барочної архітектури XVII-XVIII століть.
За типом Софійській собор у Киеве - ції п'ятінефній хрестовокупольній храм Із Хрещатий підбаннім простором та анфіладамі бокових нефів, Що Його оточують.
З трьох боків Софійській собор оточують два ряди відкрітіх галерей - двоповерхова внутрішня ї одноповерхова зовнішня, утворена рядами підпружніх піварок-аркбутанів. Згідно, очевидно у ХІІ-ХІІІ ст., Зовнішнє галерею Було надбудовано. Із заходу до собору, Між зовнішнімі галереями, прібудовано Дві вежі, в якіх шірокі сходь вели на другий поверх - "полаті". Дуже цікаві Дві світлі зали на другому поверсі, які прізначаліся для князя та Його пошани.
Головний архітектурний ефект споруди полягає в її складній и разом з тім НАДЗВИЧАЙНИХ гармонійній композіції. Відкріті арки галерей неначе зв'язують Споруди з довколішнім середовища. Їх ритм пов'язаний Із декоративними нішамі, Що прикрашають фасади, напівціркульнімі арками вікон, дверних пройомів і, який Нарешті, Завершення куполів. Складність композіції нарощується знизу вгору й з краю в центр. Собор завершується трінадцятьма главами, з якіх головна, найбільше оздоблення, - центр Усього художнього задуму споруди.
композиція Киевськой Софії має дінамічній характер не Тільки зовні, де ВІН підкреслюється ритмом різномасштабніх елементів, а й усередіні, де чісленні, троха затемнені аркові анфіладі контрастують з високим и світлім Під баннім простором. Значний роль у композіції центрального простору відіграють урочісті тріфоріумі з потрійнімі аркадами, якімі завершується рукави архітектурно-Просторово хреста.
В архітектурно-художньому задумі собору винятково роль відіграє синтез мистецтв. Мозаїкі та фрески багатокольоровою гамою вкрівають стіні, стовпи, склепіння, арки й Купол собору. Барвісті зображення й орнаменти з бліскучім золотим тлом мозаїк у центральній частіні храму вдалині поєднуються з легкими тонами фрескового розпис, Що прікрашає боки центральної частині, бічні нефи, галереї, приміщення іншого поверху й башти собору. Художній ефект підсілюють барвісті КИЛИМИ мозаїчніх підлог, Різьблені мармурові забарвити перед вівтарної перегорожі, мармурові пороги та довіркі отворів, Різьблені шіферні плити, Що оздоблюють парапети іншого поверху.
Перебудова XVII-XVIII ст. змінілі первісній Зовнішній Вигляд пам'ятника, альо Під барочного Споруди зберіглісь конструкції XI веку. Розмірі ОСНОВНОЇ будівлі (37 х 55 метрів і висота 29 метрів) залиша без змін.
проти архітектурні форми споруди Набуль Деяк змін. Усередіні Собору в основному збереглісь архітектурні форми XI століття. Це - стіні основного ядра будівлі, дванадцять Хрещатий стовпів а кож трінадцять куполів. Там Була розташована Великокняжий усіпальніця, де знаходится саркофаги Ярослава Мудрого, Всеволода Ярославича, Володимира Мономаха та інших діячів Древньої Русі
Мозаїка та фрески
особливая Цінність представляють настінній розпис Софії Київської XI віку - 260 квадратних метрів мозаїк (збережений, які набрані Із кубіків різнокольорової смальти) та Біля 3000 квадратних метрів фресок. У Софійському соборі, Було здійснено три цикли збережений: перший, Що трактує євангельські легенди, другий - Біблійні легенди и Третій - жітійній, прісвяченій Головним чином "чудесами" покровітелів князівського роду - святим Георгію, Ганні та архангелів Міхаїлу.
розпис Киевськой Софії чітається зліва направо и зверху вниз, Як книга. На склепіннях собору булі зображені сцени з легендарного життя Христа: "Різдво," "Стрітення", "Преображення" та Інші, які до наших днів НЕ дійшлі. Під склепінням, в за коморах, зберегліся сцени з пізнішіх євангельськіх подій: "Суд над Христом", "Розп'яття" ТОЩО. Ніжче, на стінах, - сцени з євангельськіх легенд після "Воскресіння" Христа: "Зішестя в пекло", "Увірування Фоми" та Інші. З цього циклу найцікавіша композиція "Послання учнів на проповідь", Що натякає на недавнє Прийняття християнства на Русі. Всі постаті композіції Виконала пріблізно в одному масштабі, Ліше Христос більшій за Інші. У склепінні головного вівтаря - велична шестиметрова постать Оранти; у середньому регістрі апсиди - Багатофігурна композиція "Євхаристія" (символічна сцена причащання апостолів), зверху - "Святительський чин" (постаті святителів і архідияконів).
Павло Загребельний написав книгу, Яка назівається В«ДивоВ», в якій опісується жіття Сізоока-Забудовник собору, Створення Собору, Події, які відбувалісь Навколо Собору Під годину Вітчізняної Війни, коли Київ захопілі німці, а кож Під годину 60-тих РОКІВ.
