Федеральне агентство з утворення
Новосибірський державний університет економіки і управління - В«НІНХВ»
Навчальна дисципліна: Культурологія
Кафедра: Філософії
Контрольная работа:
Варіант 5
В«Епос про ГільгамешаВ»
Номер групи: n МОП91
Найменування спеціальності:
В«Менеджмент організаціїВ»
Студент: ___________________
Номер залікової книжки (Студентського квитка):
Дата реєстрації інститутом:
В«____В» __________ 200__ р.
Дата реєстрації кафедрою:
В«____В» __________ 200__ р.
Перевірив: _____________________
Макарова Н.І.
2009
ЗМІСТ
Введення
Історія В«Епосу про ГільгамешаВ»
Герой епосу
В«Епос про Гільгамеша В»
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Метою даної роботи є ознайомлення з "Епос про Гільгамеша" - найбільшим поетичним твором давньосхідної літератури і, за допомогою поеми, вивчення давньосхідної культури.
Шумери - древній народ, колись населяв територію долини річок Тигру і Євфрату на півдні сучасної держави Ірак (Південна Месопотамія або Південне Дворіччя). На півдні межа їх проживання доходила до берегів Перської затоки, на півночі - до широти сучасного Багдада.
Походження шумерів є предметом дискусії. В якості однієї з передбачуваних В«прабатьківщинВ» висуваються гори Загроса на схід від Межиріччя. Не виключена можливість місцевого походження шумерської цивілізації, як результат розвитку попередньої їй культури Убейд. В епосі шумерів згадується їхня батьківщина, яку вони вважали прабатьківщиною всього людства - острів Дильмун. Спроби ж відшукати їх первісну батьківщину досі закінчувалися невдачею.
Шумерська мова, з його химерної граматикою не споріднених жодному з збереглися до наших днів мов.
Треба сказати, що південна Месопотамія не найкраще місце в світі. Повна відсутність лісу і корисних копалин. Заболоченість, часті повені, супроводжувані зміною русла Євфрату через низькі берегів і, як наслідок, повна відсутність доріг. Єдине чого там було в достатку це очерету, глини і води. Однак, в поєднанні з родючим грунтом, удобреному повенями, цього виявилося досить, щоб близько 4000 до н. е.. там розцвіли перші міста стародавнього Шумеру.
Це були окремі міста-держави, постійно воювали один з одним. Кожне місто мало свого правителя й своє божество. Але їх об'єднували мова, культура, і, можливо, етнічна приналежність. Найбільшими з цих міст були Еріду, Ніппур, Киш, Лагаш, Урук (нині Варка), Ур і Умма.
У другій половині 4-го тис. до н. е.. в Південній Месопотамії з'явилися шумери - народ, який у пізніших письмових документах називає себе В«ЧорноголовимиВ» (шумер. В«Санг-нгігаВ», Аккад. В«Цальмат-каккадіВ»). Це був народ етнічно, по мові і культурі чужий семітських племен, заселили Північну Месопотамію приблизно в той же час або трохи пізніше.
На початку 3-го тис. до н. е.. в Дворіччя існувало близько півтора десятків міст-держав. Навколишні, дрібні селища підпорядковувалися центру, на чолі якого стояв правитель, що був іноді одночасно і воєначальником і верховним жерцем. Ці дрібні держави прийнято в даний час іменувати грецьким терміном В«номиВ».
До середини III тис. до н. е.. на території Шумеру склався ряд протиборчих номових держав доведеного суперетносу шумерів і аккадців. Боротьба між номами була спрямована в першу чергу на встановлення верховної влади, проте жоден центр не міг на довго утримати свою гегемонію.
За древнешумерскому епосу, близько 2600 р. до н. е.. Шумер об'єднується під владою Гільгамеша, урукского царя, пізніше передав владу династії Ура. Потім трон захоплює Лугальаннемунду, правитель Адаба, підпорядкував Шумеру простору від Середземного моря до південно-західного Ірану. В кінці XXIV в. до н. е.. новий завойовник - цар Умми Лугальзагесі розширює ці володіння до Перської затоки.
У XXIV столітті до н. е.. велика частина Шумеру була завойована Аккадським царем Шаррумкеном (Саргон Великий). До середини II тисячоліття до н. е.. Шумер був поглинений набирала силу Вавилонської імперією. Ще раніше, до кінця III тисячоліттях до н. е.., шумерська мова втратив статус розмовного, хоча і зберігався ще протягом двох тисячоліть, як мова літератури і культури.
Протягом цілого тисячоліття шумери були головними діючими особами на стародавньому Близькому Сході. Шумерська астрономія і математика були найточнішими на всьому Близькому Сході. Ми досі ділимо рік на чотири сезони, дванадцять місяців і дванадцять знаків зодіаку, вимірюємо кути, хвилини і секунди в шестидесятку - так, як це вперше стали робити шумери.
Йдучи на прийом до лікаря, ми все ... отримуємо рецепти ліків або пораду психотерапевта, зовсім не замислюючись про те, що і траволікування, і психотерапія вперше розвилися і сягнули високого рівня саме в шумерів.
Отримуючи повістку в суд і розраховуючи на справедливість суддів, ми також нічого не знаємо про засновників судочинства - шумерів, перші законодавчі акти яких сприяли розвитку правових відносин у всіх частинах Древнього світу.
Нарешті, замислюючись про мінливості долі, нарікаючи на те, що при народженні нас обділили, ми повторюємо ті ж самі слова, які вперше занесли на глину философствующие шумерські писарі, - але навряд чи навіть здогадується про це.
Але, мабуть, самим істотним внеском шумерів в історію світової культури є винахід писемності. Писемність стала потужним прискорювачем прогресу у всіх областях діяльності людини: з її допомогою був налагоджений облік майна і контроль за виробництвом, стало можливим планування господарства, з'явилася стійка система освіти, збільшився обсяг культурної пам'яті, в результаті чого виник новий вид традиції, заснований на проходженні канону письмового тексту.
Писали шумери пальцями (паличками) по сирій глині, це заняття вони називали клинопис. Межиріччі бідно матеріальними ресурсами, там мало каменю, дерева і немає високих гір. Рівнини Межиріччя зрідка перериваються невисокими пагорбами з плоскими вершинами. Чого там багато, так це глини. Добре навчений шумер може намесіть за день двадцять кошиків свіжої соковитою глини, з якої інший добре навчений шумер ліпить до сорока глиняних таблиць. Песець, загостривши паличку, бадьоро чиркає по глині вЂ‹вЂ‹криво і навскіс, малюючи різного роду рисочки, які будь-якій розсудливій людині здадуться слідами галок або ворон.
Після шумерів залишилося величезна кількість глиняних клинописних табличок. Можливо, це була перша бюрократія в світі. Найбільш ранні написи відносяться до 2900 року до Р.Х. і містять господарські записи. Дослідники скаржаться, що Шумери залишили після себе величезну кількість "господарських" записів і "Списків богів" але так і не спромоглися записати "філософську основу "своєї системи вірувань. Тому наші знання лише інтерпретація "клинописних" джерел, в більшості своїй перекладених і переписаних жерцями більш пізніх культур, наприклад, розглянутого мною, "Епосу про Гільгамеша" або поеми "Енума Еліша" датуються початком II-го тисячоліття до нашої ери. Так що, можливо, ми читаємо своєрідний дайджест, подібний адаптивному варіанту біблії для сучасних дітей. Особливо враховуючи, що більшість текстів скомпільовані з декількох окремих джерел (через поганий збереження).
ІСТОРІЯ "ЕПОСУ Про Гільгамеш "
Одним з найбільш відомих творів шумерської літератури вважається "Епос про Гільгамеша" - збори шумерських легенд, пізніше переведених на аккадська мова. Таблички з епосом були знайдені в бібліотеці царя Ашшурбанапал. В епосі розповідає...
