План
1. Способи і прийоми роботи режисера над художнім оформленням спектаклю, театралізованої вистави
2. Основні вимоги техніки безпеки при роботі з освітлювальним обладнанням, проекційним обладнанням, апаратурою на сценічному майданчику
Список літератури
1. Способи і прийоми роботи режисера над художнім оформленням спектаклю, театралізованого представлення
Завдання режисера в відношенні художнього оформлення спектаклю полягає в тому, щоб спрямувати творчість на пошуки такої зовнішньої середовища для гри акторів, яка допомагала б їм розкривати зміст кожної сцени, здійснювати задані їм дії і виявляти через них свої переживання.
Станіславський погоджувався, що В«пишна постановка, багата мізансцена, живопис, танці, народні сцени радують око і вухо В», більше того, він визнавав, щоВ« вони хвилюють і душу В», але вважав при цьому, що вони В«не проникають так глибоко в неї, як переживання артистів В». Він стверджував: В«Не режисерська постановка, а вони (переживання) розкривають серцеві глибини артистів і глядачів для їх взаємного злиття В».
Зрозуміло, зовнішні форми сценічної виразності можуть бути найрізноманітнішими, і міра сценічної умовності в них може бути самою різною. Це залежить від особливостей драматургічного твору та його режисерській інтерпретації.
Однак два закони, яким має підкорятися художнє оформлення спектаклю, здаються обов'язковими у всіх випадках.
перше, режисер повинен прагнути знайти для акторської гри в даному спектаклі таку зовнішню середовище (речову, декоративну, музичну, звукову), яка допомогла б виявленню сенсу п'єси і виникаючих на сцені людських переживань.
друге, зовнішнє оформлення в театрі ніколи не повинно містити в собі все, з чого складається що живе в уяві режисера образ. Завжди слід залишати дещо на частку творчої уяви глядача. Речовинний світ, що знаходиться на сцені, повинен будити фантазію глядача в потрібному напрямку, щоб вона могла створити ціле на підставі ретельно підібраних режисером характерних ознак.
Потрібно з довірою ставитися до творчої фантазії глядача. Викликати у глядача творчий процес шляхом порушення у ньому всякого роду чуттєвих уявлень, спогадів і асоціацій - в цьому завдання театрального режисера на відміну від режисера кіно, який завжди має можливість дати цілком закінчену картину зовнішнього середовища.
Режисер повинен спершу відчути ті уявлення про зовнішній обстановці, які можуть виникнути у глядача під впливом авторського тексту. Потім, старанно відвідуючи репетиції, зрозуміти, якою мірою гра акторів здатна охарактеризувати обстановку і місце дії. І тільки після цього він може вирішити, чим же він повинен доповнити вже виникли у глядача вистави, щоб в уяві глядача народився цілком закінчений цілісний образ.
Так умовний прийом в театральному мистецтві може бути поставлений на службу реалізму. Умовність, про яку йде мова, не має нічого спільного ні зі стилізацією, ні зі схематизацией, ні з конструктивізмом, ні з чим-небудь взагалі, що хоча б в найменшій мірі спрощує або спотворює дійсність. Правда життя - таке призначення, сенс і мета будь-якого сценічного прийому в реалістичному мистецтві, яке хочеться бачити звільненим від усього зайвого, суворим і стриманим у зовнішніх декоративних прийомах, але зате нескінченно багатим, різноманітним і щедрим в проявах життя людського духу. Але носієм цього життя є актор. Тому питання про творчі взаємини між режисером і актором виникає як корінне питання творчого методу в області режисури.
2. Основні вимоги техніки безпеки при роботі з освітлювальним обладнанням, проекційним обладнанням, апаратурою на сценічному майданчику
Згідно з Правилами техніки безпеки для театрів і концертних залів, затвердженим Міністерством культури СРСР 23 травня 1979 р., проектування механічного обладнання сцен і естрад, постановочного освітлення та звуко-кіно-технологічного обладнання нових та реконструйованих будівель театрів і концертних залів повинно виконуватися силами спеціалізованих проектних організацій.
Загальне керівництво роботою з техніки безпеки і виробничої санітарії і відповідальність за дотримання чинного законодавства з охорони праці, виконання правил, норм, інструкцій і рішень вищестоящих організацій з техніки безпеки і виробничої санітарії в театрі, концертному залі покладається на директора та на особу, призначена наказом директора: на директора-розпорядника, заступника директора, на головного інженера. Безпосередня організація роботи з техніки безпеки і виробничої санітарії та здійснення контролю за проведенням заходів щодо створення безпечних умов праці в театрі, концертному залі покладається на старшого інженера (інженера) по техніці безпеки. Старший інженер (інженер) підпорядковується безпосередньо особі, відповідальному за техніку безпеки в театрі, концертному залу.
Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), затверджених Міністерством палива та енергетики Російської Федерації наказом від 6 жовтня 2002р, сценічна майданчик (сцена) - спеціально обладнана частина будинку, призначена для показу спектаклів різних жанрів. До складу сцени входять: основна ігрова частина (планшет сцени), що сполучається з залом портальним прорізом, авансцена, ар'ерсцена і бічні кишені, об'єднані прорізами в стінах з основний ігровий частиною сцени, а також трюм і надколосніковое простір.
Постановочне освітлення - освітлення, призначене для світлового оформлення театральних постановок, концертів, естрадних та циркових вистав.
Технічні апаратні - приміщення, у яких розміщуються освітлювальні й проекційні прилади, пристрої керування постановочним освітленням, апаратура зв'язку, електроакустичні і кінотехнологічні пристрої, електроустановки живлення і керування електроприводами механізмів сцени (естради, манежу).
Таблиця 1. Категорії електроприймачів видовищних підприємств за надійністю електропостачання
Найменування електроприймача
Категорія щодо надійності електропостачання при сумарній місткості залів для глядачів, чол.
менше 800
800 і більше
1. Електродвигуни пожежних насосів, автоматична пожежна сигналізація та пожежогасіння, системи протидимного захисту, оповіщення про пожежу, протипожежної завіси, освітлення безпеки і евакуаційного
I
I
2. Електроприймачі постановочного освітлення
III
II
3. Електроприймачі сценічних механізмів
III
II
4. Електроприймачі технічних апаратних і систем озвучення
III
II
5. Решта електроприймачі, не зазначені в пп. 1-4, а також комплекси електроприймачів будівель із залами місткістю 300 місць і менше
III
III
Згідно загальним вимогам ПУЕ Живлення електроприймачів повинно виконуватися від мережі 380/220 В з системою заземлення ТN-S або ТN-С-S. При реконструкції видовищних підприємств, які мають напругу мережі 220/127 або 3х220 В, слід передбачати переведення мережі на напругу 380/220 В з системою заземлення ТN-S або ТN-С-S.
Вибір нестандартного напруги для електроприймачів постановочного освітлення та електроустановок механізмів сцени, які живляться від окремих трансформаторів, випрямлячів або перетворювачів, повинен здійснюватися при проектуванні.
Живлення електроустановок видовищних підприємств може здійснюватися як від власної ...
