Тема: В«Художні напрямки та стіліВ».
Зміст.
Вступ 1
1. Стиль Як категорія естетики. 3
1.1 Функції стилю. 3
1.2 Структура стилю. 3
1.3 Стиль - "Генна", (ЩО породжує) програма твору. 8
2. Художній напрямок Як інваріант художньої Концепції. 14
Висновок. 18
Список вікорістоної літератури. 19
Вступ.
Література и мистецтво - система, Що розвівається. Розвиток художнього процесу соціально обумовлених и має Внутрішні закономірності.
Взаємодія зовнішніх (Соціальніх) i внутрішніх (художні Традиції, художній розумово материал) чінніків и формує художній процес. Все тече и міняється в Світі. Міняється и сам світ и Його Явища. Світ - процес, мистецтво - художній процес, в якому заломлюються Зміни реальності. Життя пред'являє до мистецтва певні вимоги. Проти Самі по собі Ні нова історична реальність, НІ її вимоги нічого НЕ можут Створити в художній культурі, бо тут Нові Явища витворюючи Тільки на власне художній Основі (Традиції, попередній художній материал). Найважлівіша категорія естетики, допомагаюча зрозуміті художній процес, Його історичні етапи и Ланки, Що узагальнено опісує Його - художній напр. Ця Корінна категорія має інструментально-методологічне значення І В«працюєВ» при аналізі Літературного розвітку и виявленості Його історічніх, національніх и регіональніх особливая.
Виникнення нових напрямів містецтва відбувається на Основі художньо-розумово передумов (художніх традіцій), Що змінюються Під впливим нових історічніх реалій и Під впливим науки, філософії, релігії и інших матеріальних и духовних чінніків.
не менше Важливе категорією естетики є стиль. Поняття В«стильВ» багатозначне, ним корістуються Різні науки. Так само широке поле Функціонування стилю. Віділяють Чотири Основні функції стилю. За своїй структурі стиль твору складаний и багатошаровій. Так, віділяють дев'ять рівнів стілістічної спільності.
Ускладнення структури твору и наростання в ньому стілістічніх шарів, збільшення и відмінностей, и спільнот з іншімі феноменами культури складає закономірність художнього процесу.
Стиль Як категорія естетики
Поняття В«стильВ» багатозначне, ним корістуються Різні науки (Літературознавство, Мистецтвознавство, лінгвістіка, Культурологія, естетика). Широке поле Функціонування стилю.
Функції стилю.
1. Стиль - чинник творчого процесу, здійснення орієнтації художника по відношенню до реальності, до художньої Традиції, до публікі. Стиль діктує художнику вібірковість по відношенню до життєвого матеріалу, культурної (і зокрема до художньої) Традиції, до суспільних цілей мистецтва.
2. Стиль - чинник твору, Його соціального буття. Стиль обумовлює існування твору Як закінченого художнього Явища. Стиль рятує твір від еклектика. Стиль віражає характер, спрямованість и міру естетичного освоєння миру Людина і Виступає носієм істотніх сторін естетичної цінності и художнього Значення твору. Стиль - джерело естетичної Насолода мистецтвом. ВІН представник цілого в Кожній клітці твору. Підпорядковувавші шкірних деталь загально конструктивному задуму, стиль візначає структуру твору и Його пріналежність до Певного типу культури. Стиль - доцентрова сила в творі, забезпечуюча Його монолітність. Стиль - принцип організації художнього світу, Його внутрішня необхідність, Що віявляється в характері В«зчепленняВ» слів.
3. Стиль - чинник художнього процесу, Його Стрижень. Стиль орієнтує художника по відношенню до процесу розвитку мистецтв, забезпечує Розвиток Традиції на новій підставі, спріяє взаємодії мистецтва різніх епох.
4. Стиль - чинник художнього Спілкування (автора и реціпієнта). Стиль візначає характер естетичної дії твору на аудіторію, орієнтуючі художника на Певний тип читача, а последнего - на Певний тип художніх цінностей. У комунікатівному плані стиль - закріплена в художньому тексті програма взаєморозуміння автора и читача. Художній стиль - сфера оператівної дії містецтва на свідомість людей. Процес прочитання и інтерпретації, розуміння и оцінкі протікає в часі. Стиль же моментально, єдінім інформаційнім кидком, без подробіць повідомляє про цілісну Якість твору. Ще прочітані Тільки Перші рядки поеми, проглянута Тільки перша сцена спектаклю, а читач и глядач, спрійнявші стиль твору, Вже Багато ЩО, а нерідко и ті, чі слід смотреть спектакль и дочітуваті поему до кінця. Тут мі стікаємося з інформатівнім аспектом стилю, віступаючого Як Вузловий пункт художньої комунікації, в якому сходяться ВСІ нитки, протягнуті через твір від художника до реціпієнта. Створюючі твори, письменник В«Мислі Своїм читачемВ», Останній присутній в творч процесі Як мета, в Ім'я якої художник творить. Письменник, у свою Черга, Завжди присутній в свідомості читача у вігляді чарівлівості маєток, пріваблівості слави, авторитету, професійного статусу, Що Всесвіт критикою и затвердівся в Громадській думці. Всі Це и Знайомство з колішнімі творіннямі, у якіх світіться особа художника, В«працюєВ» на Його образ. Зустріч письменника и читача в творі здійснюється Тільки тоді, коли смороду явно тягнуться один до одного и є Бажанов метою, коли існує їх духовна В«взаємністьВ». Точка їх зустрічі, Місце Перетин їх обопільніх Прагнення - стиль. Через нього письменник передає Удостоверение свого авторства, знак своєї особи, закладеності в Кожній фразі твору, в ритмі, в інтонації. У стілі здійснюється (або урівається) художня комунікація: дійсність - творець - твір - виконавець - реціпієнт - дійсність. На кінцях цього ланцюжка знаходится реальність; її спріймає художник и на неї ж Під впливим містецтва впліває публіка. У цьому значенні стиль є спосіб вдосконалення реальності за допомог культури.
Структура стилю.
Структура стилю твору Складаний и багатошарова.
Перший (ЩО глибинності В«ПороджуєВ») шар стилю - тематичність и інтонаційна спільність культури. Вірш, Наприклад, народжується рітмічно вираженість інтонацією, передаючої емоційній стан поета и повідомляючої творчий процес ціннісну орієнтацію по відношенню до тими. Тільки потім ця інтонація вдягається в слова. Інакше Кажучи, на рівні тексту, Що В«породжуєВ», знаходится тема и інтонація, а на породженому - значення І Цінність. Так само и в Історії культури Спочатку складаліся тематичні и інтонаційні спільності, обумовлені єдністю історічніх доль народів, схожістю їх життєвого досвіду, які вплівають на ціннісно-смісловій Зміст містецтва того або іншого регіону. Перший стільовій кулю охоплює, Наприклад, ВСІ Явища індоєвропейської художньої культури.
Другий стільовій куля - національна стілістічна спільність. Тут єдиний тематичність и інтонаційній фонд знаходится конкретізацію, Що спірається на життєвий Досвід даного народу. Національно-стільові Особливості культури дозволяють по стільовіх ознайо відрізніті вітвір російського мистецтва від німецького або французькою. Навіть в перекладі віршів відчувається національний стиль орігіналу, Що не зводіться до мови, А що позначається в національній інтонаційній и тематічній своєрідності художньої культури.
Третій стільовій куля - національно-стадіальній стиль (національний стиль народу, Що знаходится на Певної етапі історічно-культурного розвітку). Такий стиль Людовика XIV. На цьому рівні стілістічна спільність Може звужуватися до одного виду мистецтва (Наприклад, російський ампір в архітектурі) i навіть до одного з жанрів (Наприклад, стиль фаюмського портрета). З іншого боку, національно-стадіальній стиль Може розшірятіся и охоплюваті НЕ Тільки мистецтво, альо и культуру в цілому. Так, Бахтін говорити про смехової культуру середньовіччя, про карнавалізаціі Як стілі діяльності середньовічного еловек.
Четвертий куля стилю - стиль художнього напряму (спільність, властіва Всім творити даного напряму). Художній процес історічно ускладнюється: відбувається р...
