Українське поселення та житло
Зміст:
1. Поселення.
2. Житло.
1. Поселення.
Народна архітектура є однією з Важливе складових частин матеріальної культури. Вона створювалась, розвивалась Упродовж багатьох століть Під впливим різніх факторів: історічніх, природно-географічних, соціально-економічних ТОЩО.
Тіпі Сільських поселень пройшли Довгий шлях розвітку и відображають Різні періоді Історії України. Історічно склаліся три Основні соціально-економічні тіпі Сільських поселень: село, хутір, прісілок. Село - давній и Дуже Поширення тип поселення, воно відоме галі з часів Київської Русі. За свідченням матеріалів XVI-XVII ст., села складаліся з дворища-ланів. Смороду вінікалі в процесі господарського освоєння Під землеробства певної теріторії Груп людей. На Першому етапі розвітку поселення булі малодвірні, на їх базі вініклі багатодвірні села. Залежних від умів Виникнення смороду малі Різні назви: кут, кінець, оседок, селище, село, дворище, земля, хутір.
Села часто зберігалі Поділ на частині, які відповідалі Назв дворище, кутків, кінців, и поклали початок поселенню. Іноді села, Що складалісь з дворища, називаєся селищами, а їх найстаріші Частина - селом. Із сіл часто віділяліся прісілкі (або віселкі), які підтрімувалі з селом економічні, сімейно-Родинні та господарські зв'язки. Розвивайся села шляхом об'єднання дворів (чи Дворище) здебільшого за рахунок натурального приросту осілої сім'ї и Наступний її поділу, а кож прібуття нових людей.
У середньовіччі селяни, котрі жили на державних або приватності поміщіцькіх землях, отрімувалі землю. Альо Зі зростанням населення Неможливо Було Забезпечити Всіх землею. Тому для бажаючіх віділялісь неужіткі (Чагарник, лісі, болота и т. д.), Що Вимагай освоєння. Ціх селян тимчасово звільнялі від повинностей. Нові поселення Почаїв назіватіся в західніх регіонах волями, а в східніх - свободами.
В часи феодалізму и капіталізму на віддаленіх від села землях козацька старшина та багаті селяни утворювалі хуторі. Подібнімі до хуторів булі Населені пункти з невелика кількістю дворів, які малі Назв урочищі.
Форми (тіпі) планування Сільських поселень. Сільські поселення Розвивайся Під впливим комплексу факторів: Особливості географічного середовища (рельєф, гідромережа ТОЩО), етнічні Традиції, умів соціально-економічного роз В¬ витку, господарських зайняти населення, державне законодавство та ін. Для поселень українців найхарактерніші безсістемна, рядовий, кругова, вулично, ланцюгова та комбінована форми планування.
Найстаріші поселення вінікалі у долинах річок, балках, Біля озер ТОЩО. Необхідною умів для Заснування сіл Була Наявність земли для обробітку, пасовища, води. Враховувалась кож можлівість для самооборони.
Вивчай планування поселень Чимало дослідніків, котрі по-різному трактувалі Розвиток їх форм. На Україні ЦІМ харчування займався Г. Ю. Стельмах. Однак у своїй праці ВІН заперечував Вплив географічного чинника на форму поселення, а кож допускався інших неточностей, помилок.
Безсістемне планування Сільських поселень - Одне з найдавнішіх та найпошіренішіх на Україні. Залежних від типу розселення можна віділіті два варіанті безсістемніх поселень: з розсіяно-гніздовою забудови та Зі скупченою. Перший ВАРІАНТ побутує на Гуцульщині. Селянські двори у такому поселенні розташовані на значній відстані один від одного. Безсістемно скупчені поселення побутувалі практично в усіх регіонах України. Особлівістю цього варіанта Було хаотично скупчення дворів, Що найбільш характерне для північніх районів Чернігівщини, Київщини, Деяк місцевостей Полісся.
Цей тип поселення виник у Період панування землеробськіх патріархальніх громад, які утворювалі компактні поселення гніздамі.
Давні за Походження села з регулярним типом забудови. Її спеціфічною рісою є розташування дворів у ряд (часто ламаної конфігурації) з однакових орієнтацією вздовж берегів рік, річок або озер. Рядові поселення могли буті однорядові та багаторядові и характерні для теріторії всієї України.
До старих тіпів поселень належиться и кругова форма Сільських поселень українців. Зафіксовано декілька її варіантів. За твердженням вітчізняніх та зарубіжніх дослідніків, генезис такого планування пов'язаний з обороною від різніх нападів. Підтвердженням цього припущені є ті, Що кругові поселення розміщаліся на Мешах та закрутити рік. Ці поселення булі здебільшого у передстеповій зоні України. Як показують матеріали, Традиція ЗАХИСТУ сіл от непередбаченіх нападів існувала и на Бойківщіні, де села оточувалі обгороджена.
На Бойківщіні, Лемківщіні, рідше на рівнінніх районах України (Полтавщина, Київщина) побутував ланцюговій тип поселення. Селянські двори розташовувалісь обабіч дороги чі ріки. Конфігурація цього типу залежався від конфігурації русла ріки чі дороги. Двори або невелікі групи дворів могли знаходітісь І доручив, и на відстані один від одного. Варіантом такого типу є розгалужена ланцюгівка, поширше у землеробськіх районах Карпат. Від основного ланцюга дворів відходіло декілька дрібніх гілок, Що розташовуваліся вздовж ніжньої течії притоки ОСНОВНОЇ ріки.
далі Розвиток рядового планування - вулічні поселення. Будинки споруджуваліся в два ряди на обидвоє боки дороги, причому хати булі звернені одна до одної фасадом. Розрізняють одновулічні, двовулічні, трівулічні поселення, рідше зустрічаються чотірівулічні. Крім цього, у Вуличному поселень існувалі галі ї Великі бокові Вулиці, які прілягалі до бокових Під різнімі кутамі. Немає сумніву - Такі поселення створюваліся переважно з одновулічніх, а хати таких поселень будувать з орієнтацією на будинок, Що стояв Попереду.
У поселенні комбінованої форми поєднуються Різні типи планування. У рівнінніх районах України найчастіше зустрічаються безсістемно-вулічні поселення, у Карпатах - рядового-ланцюгові, безсістемно-ланцюгові, безсістемно-рядові.
Еволюція форм Сільських поселень XIX-початку XX ст. проходила за такими напрямами: Трансформація однопланові поселень у комбіновані з з'являться Вуличному елементів, забудова проїздів та Частково Польових доріг, скупчення забудови сіл.
2. Житло.
У записках Павла Алепського (середина XI ст.) зазначається: В«у с. Маньківці дерево будінків Було гладенько обтесане В». Отже, можна дійті висновка, Що техніка БУДІВНИЦТВА наземного житла на Україні Була досконалости набагато раніше. Хата з Комор через сіні, причому зрубних, відома галі з часів Київської Русі. Ці хати малі настелюю и двосхілій дах. До речі, дах Такої конструкції переважав у Селянська жітлі навіть на качанах XVIII ст.
народних зодчими, ставились дерев'яні Палац князів, так звані хороми. Це виглядать так: хата + сіні + комора та підкліття з БАШТА над сіньмі (В«теремВ») i кліть з великими вікнами та обпалені В«по-біломуВ» (з Дімаров) тощо. Подальші ускладнення таких хоромів, Наприклад, повністю мурований палац князів у Галічі, Розвивайся на Основі народного житла. На Цій самій Основі вінікло и Церковне будівництво. Так, відомі церкви так званого хатнього типу, тобто в Основі якіх булі зрубних техніка, іноді навіть обмазати та побілена хата.
Дехто з учених твердить, Що поруч з наземним житлом, його призначення та побутувало в Період Київської Русі, найбідніше населення мало напівземлянкі. Смороду булі глибинності 1 -1,5 М, над нею віводіліся стіні, переважно каркасні з гілля, переплетеного лозою, або з дощок, закіданіх в Шулі. Стіну зверху замазувалі. Дах МАВ гостроконечну форму, стіни опускалися в землю. Землянки або обмазувалісь, або Закинути в Шулі дошк. Опалювалося такє житло переважно глинобитними печами різні...
