Просвіти
Дипломна робота
ЗМІСТ
Розділ 1. Виникнення Товариства "Просвіта" як української просвітніцької організації
Розділ 2. Діяльність Товариства "Просвіта"
2.1 У Період з 1868 по 1914
2.2 В Період Першої світової Війни, визвольних змагання українського народу та їх поразкі
2.3 У Період з 1929 по 1939
Розділ 3. Характеристика виданє Львівського Товариства "Просвіта"
Список використаних джерел
Додаток
РОЗДІЛ 1. Виникнення ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА" ЯК української ПРОСВІТНІЦЬКОЇ ​​ОРГАНІЗАЦІЇ
"Весна народів "1848 р. НЕ Ліше призвели до скасування панщини и Створення зародків Конституційного ладу в Австрійській імперії, альо и спріяла розбудженню національної свідомості українського люду Галичини, Буковини, Закарпаття. "Головна Руська Рада "та" Собор руських учених "стали дерти форумами української громадськості, які поставили питання про державну самостійність українського народу, злу-ку єдінокровніх братів от "Сяну до Дону" та Розвиток національної культури и освіти.
В ті часи розпочалась побудова у Львові Народного Дому, Який відкріто в 1857 году, утворювалісь культурні осередки в Відні, Перемішлі, Коломії, Станіславові, Чернівцях, інших містах и ​​містечках.
На шкода, більшість діячів українського відродження 40-50-х РОКІВ XIX Століття НЕ вітрімувалі спротиву австрійського поліційно-бюрократичний апарат та польської шляхти и піддалісь слов'янофільськім впливим православної велікодержавної России, розраховуючі на підтрімку Царське Уряду. Живу народну мову у виданнях "Ставропігійського Інституту "," Галицько-Руської Матіці "замінілі на штучних" язічіє ", пояснюючі Це необхідністю боронити від нав'язування тодішнім намісніком Галичини Агенор Глуховськім Латинська абецадла та інших колонізаційніх вплівів.
Ліше декілька випробування патріотів з 1848 р. Іван Гушалевич, Богдан Дідіцькій, Йосип Заячківській, Степан Качала - не піддавалісь московському очаруванню и намагалісь займатісь народною освітою доступною для простого люду мовою. На щастя, їх підтрімала студентська и учнівська молодь, молода патріотічна інтелігенція, пробуджена "Кобзарем" Т. Шевченка.
На протівагу "москвофілам" зароджувався новий суспільно-політичний рух - "Народовці-українофілі". В основу свого мислення и в програму своєї діяльності народовці ставили освітню и організаційну працю в народніх масах, вживатися в мові и в пісьмі чисто народну мову та намагаліся впроваджуваті її в літературний вжіток и товаріське життя, Прес и театр, школу и науку.
Народовецька молодь захоплювалися НЕ Ліше творами пісьменніків з Великої України, вишивання сорочками та гарасівкамі, альо и демократичність Козацька звичаєм.
Після короткого життя дерло періодічніх народовецькіх видань "Вечерниці" (1862 р.), "Мета" (1863 р.), "Нива" (1865 р.) З квітня 1867 року Почаїв Вже Постійно віходіті по кілька разів на Місяць "Правда".
В 1861 году засновалося Товариство "Руська Бесіда", його призначення та стало прістановіщем української думки у Львові, при ньому в 1864 году утворили театр.
В 1867 году заснувалі чеські просвітітелі в Празі освітнє товариство "Матиця люду ", а в Кракові утворили" Товариство пріятелів освіти люду " з філією у Львові. Назрівала необхідність утворення української освітньої встанови, ініціатором якої й ставши. о. Степан Качала. Його Заклик підтрімала народовецька молодь. На качанах 1868 року Було утворили організаційній комітет, до Якого увійшлі професоров гімназії ї учітельської семінарії Анатоль Вахнянин, Юліян Романчук, Омелян Партіцькій, Олександр Борков-ський, урядники Корнило Сушкевич, Михайло Коссак, студенти Андрій Січінській, Олександр Огоновській.
Ще в березні 1868 року Створено статут майбутнього Товариства, альо Галицьке намісніцтво Його НЕ затвердівши. На щастя, в годину перебудови Австрійської монархії, вікліканої поразкою Під садів від "пруського шкільного вчителя", влада в століці Була більш поступовою, Ніж на місцях, і 2 вересня 1868 року розпорядженням № 3491 віденське МІНІСТЕРСТВО освіти прийнять статут до відома и дозволило заснуваті Товариство "Просвіта".
8 грудня 1868 року у Львові скликала Перший Загальний Збір Товариства "Просвіта", на якому Було Фактично започатковано діяльність цієї заслуженої для України Громадської організації. За грігоріанськім календарем, Якиме галі тоді, на відміну від Російської імперії, послуговувалісь на державному рівні в Австро-Угорщині, 8 грудня 1868 року БУВ вівторок, альо одночасно и День Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці у римо-католицькій церкві. Це БУВ вихідний день для державних урядовців, учнів и студентів віщіх шкіл та гімназій. Одночасно для греко-католицьких священіків Це БУВ день, Вільний від обов'язкової недільної служби. Отож, надіяліся на ті, Що прийде Багато учасніків з-поза меж Львова.
На шкода, сподівання НЕ віправдалось, бо крім 64 львів'ян Серед засновніків БУВ Ліше один представник з провінції - о. Й. Заячківській, парох з села Лопянкі коло Долині.
"Москвофілі", які Фактично розпоряджалісь тоді Народним домом, не нада приміщення для проведення установчіх зборів Товариства, и того Перший загальний Збір "Просвіти" відбувся в залі польської міщанської Стрільніці у Львові при Курковій Вулиці (Тепер вулиця М. Лисенка).
Серед 65 засновніків найбільше Було молодих людей - студентів, урядовців, вчителів, журналістів, до якіх звертався представник старшого Покоління українських діячів про. Й. Заячківській: "Бідна Україна-мати, бідні и ві, сині її. Праця -Це ваш капітал, з котрого маєте сплатіті Довгий народові. Так, ві Знаєте, и нарід того свідомий, Що ваша нінішня наука оплачується по найбільшій частині тім мізернім гріш, на котрой нарід Кривава працює. А як доробітеся шматка хліба, Щоби вас Бог охороняється від тої сьогочасної чуми, від огидний космополітизму, Котре є погібеллю всякій народності, - то держіться свойого народу, ... хоч Як високо піднесла бі вас частка, не дайтесь відорваті від вашої Матері - от народові! Тоді Ліше ві будете сільні в народі, а нарід вами славний! Про те просити вас нарід моїмі вустами ".
Студент Андрій Січінській говорів у своїй промові на зборах: "Кожній нарід, Що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про ті, Щоби ніжчі верств суспільності, Народні Масі піднесті до тої степені просвіти, Щоби ця народна маса почула себе членом національного організму, відчула Своє Громадянська и національне достоїнство й дізналася потребу існування нації, Як окремішної народної індівідуальності, бо Ніхто Інший, а маса народу є підставою Усього ".
На голову новоствореного Товариства пропонувалі щирого народовці, енергійного діяча, професора академічної гімназії отця доктора Омеляна Огоновського, однак ВІН відпросівся від вибор з оглянувши на шлюб годині, а на Своє Місце запропонував молодого, альо загально відомого музиканта, диригентом та письменника, теж професора академічної гімназії Анатоля Вахнянина, голову організаційного комітету. До речі, Омелян Огоновській очолював "Просвіту" від 1877 до 1894 року.
До керівного органу Товариства, так званого виділу, звертаючись професорів академічної гімназії Олександра Борковського, Омеляна Огоновського та Юліяна Романчука, професора учітельської семінарії Омеляна Партацького, студента універсітету Івана Комарніцького, урядніків Михайла Коссака та Корнила Сушкевича, докторанта прав Максима Міхаляк, художника и письменника Корнила Устияновича. Майже ВСІ смороду відігралі Важливим роль не Ліше в самій "Просвіті" (троє булі в різній годину головами Товариства), альо ї в Українському суспільному жітті взагалі.
РОЗДІЛ 2. ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА "ПРОСВІТА"
2.1 У Період з 1868 по 1914 рр.
