Зміст
Вступ
Розділ І. Розвиток писанкарства на Україні в історічному ракурсі
1.1 Походження Традиції писанкарства
1.2 Пісемні та археологічні джерела розвітку писанкарства
Розділ ІІ. Регіональні Особливості Української писанки
2.1 Розмаїття орнаментики та кольорів у віготовленні писанок в різніх регіонах України
2.2 Писанки Чернігівщини
Розділ ІІІ. Технические та художні Особливості українських писанок
3.1 Техніка виготовлення писанок
3.2 Семантика народніх сімволів, Що вікорістовуються у пісанкарстві
Висновки
Список використаної літератури
додатка
Вступ
Далеко за межами України славитися її самобутнє декоративне мистецтво з Його чи не найбагатшім и у Світі народним розпис. Українське народне мистецтво вінікло в сіву давнини Серед чарівної природи, краса якої наповнювала душу працьовітого народу мрією про щастя, дарувала творчу наснагу.
Український декоративний розпис поряд з іншімі видами народного мистецтва - ції наша Гордість, безцінне духовне надбання народу.
Педагогічна наука візнає ровері виховного значення народного мистецтва, його призначення та зацікавлює ДІТЕЙ, спріяє розвітку естетичних захоплення и суджень. Вивчення творів народного декоративного мистецтва пробуджує у ДІТЕЙ Перші Яскраві образні уявлення про Батьківщину й мистецтво, спріяє вихованя патріотічніх почуттів, заохочує до світу прекрасного, творчості. Народне декоративно мистецтво спріяє формуваня образного мислення, ініціатіві та самостійності, Образотворче здібностей.
Краса писанок - шедеврів народного мистецтва чарує людей Вже, Мабуті, не Одне тисячоліття. Не випадково Т.Г. Шевченко порівнював Мальовнича українське село з Писанка:
" Село на Нашій Україні -
Неначе писанка село,
зелений гаєм поросло. "
Писанкарство - НАДЗВИЧАЙНИХ Цікава І, можливости, одна з найменш вивченості Галузо українського народного мистецтва. Недостатня вівчені и писанки Чернігівщини,
Традиція виготовлення писанок - розпісаніх Пташиний яєць сягає далеко в глибінь століть. Культ Пташиний яйця Як символу життя, Як уособлення Його Зародження и продовження виник на ранніх стадіях розвітку людського суспільства. Звичаї розпісуваті яйця пошірівся задовго до розповсюдження християнства и відомій у багатьох народів світу. В народніх звичаїв и обрядах, особливо Весняного циклу, Яскраві Декоративні писанки відігравалі вельми Важливим роль. У цьому полягає Актуальність даної проблематики.
Метою даного Дослідження є намагання розкрити Особливості українського писанкарства, розглянувші їх в історічному, технологічному та регіональному ракурсі.
Об'єктом даного Дослідження є українська писанка та символіка її орнаменту.
Предметом - Особливості виготовлення писанок на Україні.
До Проблеми походження феномену писанкарства та особливая виготовлення писанок звертає Багато дослідніків, зокрема Н. Сумцов, Воропай О., Бутник С., Біняшескькій Є., Вовчок М., Маркович О., Семенов А., Скорик М.
врахування Всього існуючого Літературного доробки з даної проблематики дозволити якомога Ширшов розкрити тему даного Дослідження.
Розділ І. Розвиток писанкарства на Україні в історічному ракурсі
1.1 Походження Традиції писанкарства
Яйце існувало у повір'ях и побуті багатьох народів Як символ сонця, його призначення та Займан перше Місце в дохрістіянськіх культах. Шанування яйця Було зумовленості уявленнямі про Весняній відродження творчих сил природи. У стародавніх народів булі пошірені оповіді про яйці Як джерело життя и Всесвіту. Металеві зображення яєць зберігалі в храмах, яйця закопувалі на місці Побудова міст. Існує, Наприклад, переказ про ті, Що місто Неаполь в Італії зведено на яйці.
Пташиний яйці, розпісане мініатюрнім орнаментом, назівають писанки. Назва "її походити від. слова "писати", тобто прікрашаті орнаментом. Оздоблюються писанки геометричність, Рослін, зооморфні (риби, птахи, звірі, людина), пейзажні орнаментами, Християнсько символами. Писанка - одна Зі стародавніх форм українського народного розпису, у якому Наші пращури втілювалі Свої Прагнення, віру.
Зрештою, писанка - ції символ весни, сонця, повернення природи до життя.
Писанки характерні Майже Для всіх європейськіх народів, Як и для давніх народів Африки та Азії (Під годину розкопок Знайда розпісані страусіні та гусячі яйця, в тому чіслі й гліняні, а кож золоті яйці страуса, датоване 3300 р. до н. е., Що свідчіть про початок писанкарства галі в далекому доісторічному періоді [9, C. 56].
Багато народів світу шанувать яйці и малі Власний атрибутику Його звеличання, у багатьох стародавніх народів зберегліся перекази, в якіх яйці Виступає джерелом жіття, світла, тепла, навіть зародком Усього Всесвіту.
В антічній Греції и Рімі вважаєтся, Що Всесвіт виник з яйця Казкова птаха Фенікса, Який поклали Його у святилище Геліоса (сонця). Яйці для римлян мало магічну силу, тому смороду вікорістовувалі фарбовані яйця в різноманітніх обрядах и забавах.
Звідки ж пішла Традиція оздоблюваті яйці в Україні?
Досліджуючі матеріали археологічніх експедіцій з Вивчення тріпільської культури (V-II тис.. до н. е.), Вчені побачим на кераміці орнаментальні малюнки, які Дуже нагадують орнамент на Сучасний українських писанках. Так, зображена на малюнку богиня Лада Дуже нагадує образ берегині, їх поєднують благальне піднесені догори руки та Інші характерні елементи.
Біля села Лука Врублівецька Було Знайда декілька керамічніх яєць з так званні торохкальцямі - маленькими камінчікамі, Що Вільно торохтілі всередіні яйця, їх вікорістовувалі Як засоби, Що відлякують зліх духів. Завдякі Цій важлівій знахідці Вчені змоглі візначіті, коли почав розвіватіся Рослін и геометричність орнамент.
У І тісячолітті н. е., коли відбувався Перехід від первіснообщінного ладу до феодалізму, мистецтво східніх слов'ян Було Важливим потребою побуту, Що віявілося в орнаментах, які малі Певний Зміст у сістемі язічніцькіх вірувань. Декоративні візерунки, створені Людиною, малі призначення - оберігаті її від лиха, допомагаті в жітті та праці. Найбільш Поширення ї Улюблене орнаментами давніх слов'ян булі: розетка - символ Сонця, хвіляста лінія - вода, жінка з руками-гілкамі, Яки знаменувала велику богиню земли, праматір Берегиню [15, C. 5].
На теріторії України писанкарство Набуль найбільшого Поширення за часів Киевськой Русі, в X-XIII ст.
Запроваджуючі християнство на Русі, церква вдалині використан язічніцькі вірування и Народні Звичаї, у тому чіслі й святкування Великодня навесні Як пробудження Всього живого на земли, Що збіглося з Християнсько Великодні святами на честь Воскресіння Ісуса Христа.
Через кріхкість матеріалу Давні розпісані пташіні яйця НЕ зберегліся. Від XI-XIII століть до наших днів дійшлі Керамічні писанки, на які нерідко натрапляють археологи Під годину розкопок. Ці писанки робілісь звичайна порожнімі всередіні. У порожніну Майже Завжди вставлялася керамічна кулька. Смороду малі Досить Значне Поширення у Кіївській Русі и зустрічаються Як Під годину розкопок поселень, так и в поховань.
Оздоблювалісь Керамічні писанки узором у вігляді дужок, Який наносівся за допомог трубчасто інструменту - гліняної ллячкі технікою пастілажу. Одна з таких ллячок Була Знайда Під годину розкопок у Киеве. Сплетіння жовтих и зелених смуг зображають "Сосонка" - вічнозелену рослину, Що стелиться по вологій земли. Ще не застигла розпис Із горизонтальних смуг, нанесень на поливу тла, прокреслювався ГОСТР кінцем то вгору, то вниз. Вертікальні Жолобки йшли від полюса до полюса яйця. Того горізонтальні Лінії перетворювалісь на фігурні дужки, а Жолобки вірівнювалісь Під годину нагрівання у печі. Розпис у вігляді фігурніх дужок віконувався непрозорімі...
