Зміст
Введення
1. Теоретична модель бібліографії
2. Сутність бібліографічної інформації
2.1 Форма бібліографічної інформації
2.2 Функції бібліографічної інформації
2.3 Властивості бібліографічної інформації
2.4 Роль бібліографічної інформації в системі соціальних комунікацій
3. Проблеми і перспективи сучасного теоретичного бібліографознавства
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Історично первинні форми бібліографічної інформації з'явилися в глибокій старовині. Всі вони створювалися людьми. Отже, з бібліографічною інформацією виникла і бібліографічна діяльність. Спочатку бібліографічна діяльність носила непрофесійний, випадковий, епізодичний характер. Нею займалися вчені, письменники, ченці, бібліотекарі, видавці і книготорговці попутно і в зв'язку зі своїми основними заняттями. Нерідко в цих цілях залучалися просто грамотні люди, які й складали В«ІнвентаріВ», В«описуВ», В«реєстриВ» книжкових зібрань. Але з плином часу бібліографія починає відокремлюватися, виробляти власні прийоми і правила бібліографічного опису книг і, нарешті, виділяється в особливу область професійної людської діяльності. Процес цей історично був тривалим і складним. Так, в Росії лише в XIX ст. Бібліографи стають дійсно професіоналами, хоча ще одинаками.
Бібліографія є невід'ємною частиною такого виду суспільної діяльності, як книжкова справа, або з урахуванням сучасних досягнень культури й науково-технічного прогресу - інформаційна діяльність (Комунікація, спілкування). Соціальна сутність інформаційної діяльності обумовлена ​​необхідністю цілеспрямованого виробництва, поширення, зберігання та використання інформації в суспільстві. Значення інформації в сучасному суспільстві різко зростає. Не випадково сучасний етап соціально-економічного та культурного розвитку визначають як інформаційний. Це пов'язано з тим, що інформованість стає невід'ємною характеристикою сучасної людини, його свідомості, активності світогляду і діяльності. Володіння інформацією й всіма методами, формами і засобами її виробництва, поширення, зберігання та використання - це об'єктивна необхідність для кожної людини, тим більше фахівця в області інформації, книжкової справи.
Цим пояснюється та велика увага, яке як і раніше приділяється такої важливої вЂ‹вЂ‹частини інформаційного спілкування (комунікації), як книга й книжкова справа, печатка. Друкована книга - це універсальний засіб інформаційного спілкування. Не випадково книгу називають графічною пам'яттю людства, графічною моделлю культури. Вона і в сучасних умовах відіграє домінуючу роль, особливо в системі масової інформаційної комунікації. Зберігає вона своє значення і в системі спеціальної, або наукової, комунікації, науково-інформаційної діяльності, де особливо активно зараз іде впровадження новітніх засобів електронно-обчислювальної техніки.
Іншими словами, в наш час інформаційна діяльність використовує певну систему засобів, структурної що утворює якої є назване вище їх різноманіття. І це тільки верхівка айсберга. Подальша конкретизація всій системи інформаційних засобів дозволяє говорити про нескінченному різноманітті їх. Але зараз головне - показати їх інформаційну специфіку. Перш за все мова йде про В«інформаціїВ», навколо визначення якої досі точаться дискусії. У нашому випадку мається на увазі вищий її тип - В«соціальна інформаціяВ». У самому простому визначенні її можна розуміти як відбиване в суспільному та індивідуальному свідомості зміст об'єктивного світу. Отже, інформація - це духовна, ідеальна складова суспільної діяльності.
Але, як відомо, зміст не існує поза його відтворення в якій формі матеріалізації. Тому інформація як відображення змісту і наступних результатів людської діяльності в суспільній свідомості об'єктивно може існувати лише в певній формі, в якості якою виступають різного роду знакові (семіотичні) системи. Поза діяльності суспільства і незалежно від неї, поза певної знакової системи соціальна інформація не може ні виникнути, ні існувати. Отже, для об'єктивного існування інформації як відбитого розмаїтості змісту громадської діяльності та об'єктивного світу необхідні як мінімум ще два умови: наявність і використання відповідної знакової системи (або систем) і матеріального носія (конструкції). Таким чином, будь-який засіб інформаційної діяльності реально виступає в органічній єдності змісту (інформації), знакової форми (мова і т.п.) і матеріального носія (папір, екран і т.п.).
До знакових способам відтворення і руху інформації в суспільстві відносяться різного роду системи. В першу чергу такі універсальні, як мови: природний (В«живийВ») - найважливіша і основний засіб людського спілкування - і штучні - математичні, мови мистецтва, машинні. На основі мови виникають потім більш організовані, ємкі і доцільні знакові способи, системи відтворення інформації. В літературі та мистецтві їх називають зазвичай В«жанрамиВ». Такими, наприклад, є казка, роман, дисертація, стаття та ін, в своїй сукупності визначаються поняттям В«літератураВ». У свою чергу, розвиваються і носії, матеріальні конструкції для відтворення знакових систем: колись ними були обпалена глиняна табличка, папірусний сувій, дерев'яна дощечка, береста, пергамені або паперовий кодекс і т.п., а зараз - мікрофільми, магнітна і відеозапис, електронна пам'ять комп'ютера.
Головна особливість інформаційної діяльності полягає в тому, що вона виступає як би своєрідним духовним посередником у суспільстві, між людьми, забезпечуючи всіх і кожного необхідною інформацією. Тому Зараз кошти інформаційної комунікації все частіше називають латинським словом В«mediaВ» (середній, посередник), а стосовно до системи масової комунікації - В«mass mediaВ». Тим самим як би підкреслюється важлива роль інформаційної діяльності, з одного боку, опосредующей в собі через інформацію всі досягнення матеріальної і духовної культури, а з іншого - забезпечує інформацією і, значить, робить більш свідомим і ефективним весь процес соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі інформаційна діяльність носить характер складно структурованої системи. В ідеальному випадку вона В«повинна являти собою модель світу з усіма вже відомими його закономірностями і зв'язками, систему, в якої завжди малося б місце для безперервно надходить нової інформації, систему, яка може дати відповідь на будь-яке питання, що відноситься до будь будь-де будь вивченого явища.
В ході історичного ускладнення бібліографічної діяльності її, завдання, функції, організаційні форми і методика стають все більш різноманітними і в межах самої бібліографічної діяльності неминуче починається процес поділу праці.
Діяльність по створенню бібліографічної інформації починає відділятися від діяльності по доведення бібліографічної інформації до споживачів. Тим самим розмежовуються два основні процеси бібліографічної діяльності: бібліографування та бібліографічне обслуговування. Виникає необхідність узагальнення досвіду, наукової розробки теоретичних основ, конкретної методики бібліографічної роботи, історії бібліографії, потім професійної підготовки (навчання) бібліографічних кадрів і, нарешті, організаційного управління, бібліографічною діяльністю. Так, поряд з безпосередньою або практичної бібліографічної діяльністю (створенням і доведенням до споживачів бібліографічної інформації) формуються похідні від неї, супутні їй різновиди діяльності: науково-дослідна, педагогічна, управлінська.
Метою курсової роботи є розгляд основ теорії та методології бібліографічної інформації. Об'єкт дослідження - теорія бібліографічної інформації. Зазначена вище основна мета і визначає все різноманіття завдань дослідження курсової роботи, спрямованих на формування відповідних знань, умінь і навичок.
У курсовій роботі ми ставимо завданн...
