Федеральне агентство Російської Федерації з науки і освіти
Державне освітня установа вищої
професійного освіти
Cібірскій федеральний університет
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
Сценографія в музейних і виставкових комплексах. Вистави музейних предметів
Виконала:
студентка гр. ГФ06-01
Шульженко М.Н.
Перевірила:
Т.Н. Анциферова
Красноярськ 2008р.
Зміст
Введення.
I. Сценографія. Від витоків до наших днів.
В§ 1. Теорія сценографії
В§ 2. Сценографія: історія
В§ 3. Сценографія в практиці, візуальне сприйняття
В§ 4. Мистецтво музейної експозиції та художня література
II. Поетика речі:
В§ 1. Вистави музейних предметів на прикладі музею В. Маяковського
В§ 2. Допоміжні експозиційні кошти в діючих музеях
Висновок
Список літератури
Введення
Актуальність роботи полягає в тому, що дана курсова робота примикає до ряду досліджень театрального мистецтва, аналізують закономірності просторового рішення спектаклю, і присвячена колу проблем, вирішення яких має позначити межі теорії сценографії і спектаклів музейних предметів. Потреба у створенні наукової теорії, яка комплексно охоплювала б усі закономірності і структурні особливості просторового рішення експозицій, назріла давно, але безпосереднє становлення такої науки відбувається в наші дні. На сучасній стадій розвитку експозиційного мистецтва та науки про нього стало необхідним досліджене по частинах, усвідомити в єдності, як певну художню цілісність, і відтворити її в науковому еквіваленті.
У результаті складаються основні поняття сценографії, а у сучасних дослідників театрального мистецтва можна вже зустріти теоретичні положеніяhttp ://stage.variety.ru/cms/article_content_add.php? section = 184 & article = 1993 - _ftn1. Теорія просторового рішення сценографії, визначальна візуальну значимість експозиційного образу, на сьогодні існує як сума розроблених приватних положень, окремих проблем, а також як інтуїтивне В«ХудожницькеВ» передбачення законів побудови експозиції. Але відсутність єдиної теорії сценографії є ​​серйозним гальмом не тільки для теоретичної науки, але й для театру, експозиції.
Мета роботи.
Мета роботи полягає в тому, що коли дивишся на експозицію, то бачиш ту саму гру (спектакль) музейних предметів, той прихований і не відразу видимий сенс, спробувати навчитися бачити підтекст в предметах і в їх побудові. Необхідно розібратися до кінця і з терміном В«сценографіяВ», навіть в наш час високих технологій не всі правильно розуміють даний термін, так як відсутня зацікавленість людей.
Також, необхідним явлеется аналіз можливого воздействіея експозицій і предметів на глядача, на його свідомість і підсвідомість. Відстежити історію становлення з моменту виникнення сценографії, і її розвиток аж до наших днів. Вважаючи методи художньої обробки музейної інформації перспективним напрямком у діяльності музеїв, ми в процесі дослідження спробували визначити найбільш ефективні технології в досягненні художньої образності експозиції.
Понятійний апарат, вироблений в курсовій роботі, результат дослідження, повинні сприяти більш поглибленому науковому усвідомленню експозиційного мистецтва в цілому і вивчення сценографії вистави музейних предметів - зокрема. Ця курсова є роботою, що ставить собі за мету виявити коло головних понять, під взаімоопределеніі і становленні яких повинна скластися наукова система композиційної будови сценографії та музейних предметів.
Завдання.
Мета дослідження обумовила і вибір основних завдань:
1. виявлення потреби сучасного суспільства в експозиційних виставках, театралізованих дій музейних предметів, і аналіз вже існуючих проектів;
2. з'ясування внутрішньої організації сценічного творів і особливостей його форми і змісту;
3. визначення прикордонних зон, що відокремлюють спектакль музейних предметів, від творів інших видів мистецтва;
4. вивчення особливостей заломлення експозиційної специфіки в кожної художньої цілісності сценічного твору.
Аналіз театральної творчості в роботі будується через загальне, властиве всьому мистецтву, так як специфіка не може бути виявлена ​​з предмета як такого, необхідний вихід в більш широку систему. Таким загальним, здатним індивідуалізуватися в кожному конкретному творі, є матеріал творчості в найширшому розумінні. Тому визначальним і методологічно важливим поняттям є поняття "матеріал мистецтва", яке відображає конкретне будову художнього твору, на основі якого і з якого воно створюється, як до вся художня культура в цілому.
Об'єкт дослідження : музейні предмети
Предмет дослідження : музейні предмети у експозиції (сценографія) їх вплив на підсвідомому рівні.
Інформація запозичена з російських і зарубіжних сайтів, містить у собі публікацій друкованих та електронних ЗМІ та тези статей, частково використовується інформація з різного роду енциклопедій.
Основна частина курсової роботи складається з двох розділів. У першому розділі розглядається сценографія на Протягом більш ніж двох з половиною тисячоліть існування і її використання у виставковій діяльності (експобізнесе). У другому розділі теоретична частина підкріплюється практичними прикладами вже існуючих музейних експозицій з використанням сценографії.
I . Сценографія. Від витоків до наших днів
В§ 1. Теорія сценографії
Як такий, літератури що має пряме відношення саме до експозиції та її оформлення, виявилося дуже мало, знайшлося неймовірну кількість інформації окремо про сценографії з точки зору театральних дійств, і така ж кількість інформації про музейні предметах, звичайних експозиціях і діючих виставках.
Певною мірою експозиція є певним театром, де відбувається деяке дійство, і акторами в цьому театрі відповідно є музейні, або експозиційні, предмети.
Для того, щоб визначити актуальність дослідження теми моєї курсової роботи хотілося б для початку дізнатися що таке сценографія. Існує кілька тлумачень, один з розповсюджених: сценографія , вид художньої творчості, який займається оформленням спектаклю і створенням його зображально-пластичного образу, існуючого в сценічному часі і просторі. У виставі до мистецтва сценографії відноситься все, що оточує актора (декорація), все, з чим він має справу - грає, діє (це якісь матеріально-речові атрибути) і все, що знаходиться на його фігурі (Костюм, грим, маска, інші елементи перетворення його зовнішності). При цьому в Як виразних засобів сценографія може використовувати: перше це те, що створено природою, друге, предмети та фактури побуту або виробництва, і, третє - те, що народжується в результаті творчої діяльності художника (від масок, костюмів, речового реквізиту до живопису, графіки, сценічного простору, світла, динаміки і пр.)
Витоки сценографії - у предсценографіі дійств ритуально-обрядового предтеатра (як найдавнішого, доісторичного, так і фольклорного, що зберігся лише в своїх залишкових формах до наших днів). Вже тоді в предсценографіі проявився В«генетичний кодВ», подальша реалізація якого визначила основні стадії історичного розвитку мистецтва сценографії від античності до наших днів. У цьому своєрідному В«генетичному коді "закладені всі три головні функції, які сценографія здатна виконувати у виставі: Персонажних, ігрова і позначає місце дії. Персонажних - припускає в собі включення сценографії в сценічну дію в якості самостійно значущого матеріально-речового, пластичного, образотворчого чи якогось іншого (по засобам втілення) персонажа - рівноправного партнера виконавців...
