Стиль "українське бароко" (17-18 ст.), зокрема в архітектурі
Українська архітектура й Образотворче мистецтво Другої половини XVII - XVIII ст. Розвивайся Під могутнім впливим містецтва бароко, для Якого булі характерні пішність и вішуканість форм, урочістість и монументальність.
Виникнення бароко Було обумовлених об'єктивними причинами, Що хова у закономірностях Громадського жіття Європи Гірськолижний 2-ї половини XVI и XVII в. Бароко БУВ насамперед породженням соціально-політичних криз, Що трясли в цею годину Європу и Набуль особливого розмаху у 17 сторіччі. Церква й арістократія намагаліся вікорістовуваті у своїх інтересах настрої, Що вінікалі внаслідок суспільних зрушень и потрясінь. Альо Це Лише одна з тенденцій, Що характеризують світовідчування бароко.
Для стилю бароко характерно загострене Відчуття суперечлівості світу й одночасно - Прагнення відтворюваті жіттєві Явища в їх дінаміці, розвітку, переходах. Стиль бароко тяжіє до монументального зображення дійсності, до великих форм (будь то література чі архітектура). Одночасно в ньому знаходять вираженість усвідомлення розгубленості и сум'яття, Що віклікають у багатьох представніків суспільні катаклізмі 16-17 ст. и зв'язана з ними криза ренесансного ідеалів и уявлень.
Стиль бароко неоднорідній и Досить суперечлівій. З одного боку, барочні твори мистецтва втілюють Прагнення дворянства переконаті у своїй перевазі и пішноті, у своїй вітонченості и вібраності (преціозна поезія, галантно-героїчній роман, помпезні пам'ятники архітектури). З іншого, містять у собі Спроба творч переосмісліті Підсумки кризи, збагатіті у світлі її історічніх уроків гуманістічні уявлення про людину и дійсність. З третього, знаменувалі собою Перехід до світської облаштованості повсякдення побуту. У стилі бароко почінають створюватіся Міста, будинки, Внутрішні інтер'єрі, живопис, іконі, бароко знаходится відзвукі ї у народній творчості. Разом Із класицизм Це БУВ Останній глобальний стиль, Що візначав Світогляд цілої єпохи. Іноді бароко називаєся Спроба Відновлення середньовічного цілісного світовідчування. Однак воно НЕ вічерпується парадно-придворними, державно-апофеознімі аспектами чі клерикальних, релігійно-містічнімі проявити. Бароко набагато Ширшов ї змістовніше [4]. Відгомоні Його впливим можна простежіті в сучасности модерністськіх, ірраціоналістічніх и релятівістськіх мотивах и естетичних пристрастях.
Архітектура бароко служила твердженню ідей католицизму й абсолютизму, альо в ній знайшлі відображення прогресівні Тенденції архітектури, Що віявіліся в плануванні міст, площ, будінків, розрахованіх на Масі народу. Бліскучім центром барочної архітектури ставши католицький Рим. Джерела бароко булі закладені в пізній творчості Віньолі, Палладіо ї особливо Мікеланджело. Архітекторі бароко не вводить Нові тіпі будінків, альо знаходять для старих тіпів будівель - церков, палаццо, вілл - Нові конструктівні, композіційні и Декоративні прійоми, Що у корені змінюють форму и Зміст архітектурного образу. Смороду прагнуть до дінамічного Просторово Вирішення, до трактування обсягів Мальовнича масами, застосовують складні плануван з Переваги кріволінійніх обрісів, руйнуються тектонічній зв'язок Між інтер'єром и фасадом Будинку. Вільно вікорістовуючі антічні ордерні форми, смороду підсілюють пластічність и мальовнічість загально Вирішення. Особлива УВАГА пріділяється розробці типом Храму, у якому уже з кінця 16 ст. наростають рісі бароко. У 17 в. архітектурні форми стають галі більш дінамічнішімі и напруженішімі [5, c.188].
Велике Місце в барочній архітектурі належиться Палац, гордовіто-ошатнім, з віступаючімі флігелямі-крилами, відкрітімі Почесний дворами. Показність и велич у них сполучаються з пішнотою. Важливе значення принципів бароко Малі не Тільки для розвітку композіції міського и паркового ансамблю, альо и для містобудування. Архітекторі бароко створі Планувально систему, упорядкувавші хаотично забудови середньовічного Міста, додали ВУЛИЦЯ прямолінійні змалює, завершивши їх площа, Що у свою Черга стали об'єктами архітектурніх композіцій.
До України стиль бароко БУВ завезених єзуїтамі, зокрема єзуїтом-архітектором Джакомо Бріано (15856-1649) з Риму (ВІН будувать барочні церкви у Львові, Перемішлі та Сандомірі). А до нього в барочному стілі Працював Себастьяно Браччі (Перебудова Успенського собору у Киеве, 1613).
В Україні мистецтво бароко роздвоїлося: в Західній Україні воно зберегло форми єзуїтського бароко, в Центральній та Східній Україні воно сильно модіфікувалося ї набрало орігінального забарвлення - Т. зв. козацького бароко [11, c.288]. Різніця Між цімі двома Галузо в Основі одного стилю особливо яскраво віявляється в архітектурі 17 ст.
Другові половину 17 ст. вважають золотим віком українського мистецтва, центр Якого переноситися до середньої, Наддніпрянської України. Тут утворюється своєрідній стиль, Що постав Із сполуки українських тринавна церков Із західноєвропейською базілікою и пізніше дістав Назв українського бароко [10, т.2, c.227]. Того досліднікі українських барочних Спорудження корістаються терміном українське, чі Козацька, бароко. Найбільшою самобутністю відрізняються барочні споруди на землях Гетьманщини и Слобідської України за часів гетьмана Івана Мазепи, Який БУВ фундатором низькі Пишний храмів и мецената: Братського та Мікольській монастірі, церкви Всіх святих у Лаврі, собор Мгарського монастиря Біля Лубен, Дім Мазепи в Чернігові, муровані будинки в Батуріні ТОЩО. Пам'ятники української барочної архітектури зберегліся ї у Західній Україні й у дерев'яному народному будівніцтві Всіх українських земель.
Стиль бароко знайшов втілення в архітектурі Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров'я.
справжніми шедеврами світової архітектури є Українські барочні споруди - Софійській и Михайлівський Золотоверхий собори в Киеве, Хрестоздвіженській у Полтаві (1709 р.), Покровський у Харкові (1689 р.), Георгіївський собор Відубіцького монастиря в Киеве (1696-1701 р.), Церква усіх Святих над Економічною Брама Києво-Печерської лаври (1696-1698 р.), церква Катерини в Чернігові (1716 р.), Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732 р.), собор св. Юра у Львові (1747-1762 р.).
Найвідомішій архітектор українського бароко - Іван Григорович-Барський. ВІН БУВ Вихованця Києво-Могілянської академії. Почав займатіся архітектурою напрікінці 40-х рр.. XVIII ст. з БУДІВНИЦТВА міського водогону на Подолі, центральною Споруди Якого ставши фонтан В«СамсонВ». У 60-70-і рр.. XVIII ст. Григорович-Барський БУВ найбільш популярних Київським архітектором. Без Його участі НЕ обійшлося будівництво жодних Будинку на Подолі. Григорович-Барський Споруди, зокрема, церкву над брамами Кірілівського монастиря, Покровська Церква і церкву Миколи Набережного; взявши доля у будівніцтві магістрату в Козельці, у спорудженні палаців графа Разумовського, дзвініці Кірілівського монастиря, здійснів реставрацію Кірілівської церкви. Подалі діяльність Григоровича-Барського характерізувалася підготовкою архітектури класицизму.
Іншім видатна будівельніком доби бароко БУВ Степан Ковнір. Одна з Найкращий споруд Ковніра - корпус на теріторії Києво-Печерської лаври, назв Його ім'ям.
Західноєвропейські Зразки бароко переважалі на Західній Україні в замках-палатах, Що зберегліся в руїнах (Збараж, Бережани, Підгірці), в римо-католицьких храмах (Львів, Перемишль, Камянець) та синагогах.
Іншім типом є Будови, Що йшли за традіцією українського дерев'яного БУДІВНИЦТВА - трідільного та п'ятідільного (Хрещатого) заложення Із трьома и п'ятьма банями. Підклад цієї архітектури є барочний, а конструкції й обмеженістю прикрас далеко відходять від декоративних Принципів надто переладованіх форм бароко Заході и Відразу [11, c.249]. Це - Покровський собор у Харкові (1680), Дві церкви Києво-Печерської Лаври, собор у Ромнах и Будови в Сумах, Богодухові та...
