МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКІЙ Педагогічний УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. К.Д. Ушинського
ХУДОЖНЯ-графічний ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА Живопису ТА ІСТОРІЇ МІСТЕЦВ
курсова РОБОТА
З Історії мистецтв
За темою:
"СТИЛЬ МОДЕРН"
Виконала: студентка ІІІ курсу
Науковий Керівник:
професор Тарасенко О.А.
Одеса-200 8 р.
Зміст
Введення
Глава 1. Стиль і формування нової картини світу та ідеалу особистості
1.1 Загальна характеристика стилю В«модернВ»: поняття і зародження
1.2 Модерн в зарубіжному і російською мистецтві рубежу ХІХ-ХХ століть
Глава 2. Стиль і модерн у творчості Михайла Врубеля
2.1 Казкова тема і її роль в формуванні нового стилю
2.2 Роль сценографії у виробленні умовного мови мистецтва М. Врубеля
2.3 Особливості портретного творчості художника
Висновок
Література
Додаток
Введення
Мистецтво з давніх років є невід'ємною частиною життя людей. У ньому консолідувалися духовні цінності і зусилля людей різних епох і часів.
Твори мистецтва сприймаються не тільки свідомістю, вони роблять великий емоційний вплив на особистість у цілому, пробуджуючи естетичні потреби. Характер художньої культури залежить, насамперед, від соціально-політичного ладу суспільства. Ним визначаються не тільки ідейний зміст художніх творів, а й спрямованість самих художників, а, отже, і долі мистецтва даної суспільної формації.
Мистецтво як форма суспільної свідомості тісно пов'язана з ідеологією. Але оскільки ідейний лад творів мистецтва виражається, як правило, не безпосередньо, а опосередковано, специфічно притаманним мистецтву художньою мовою, то ідейний їх зміст не завжди розкривається одразу.
На рубежі ХІХ-ХХ ст. філософи і художники зруйнували В«Музейні стіниВ», вивели твори мистецтва в реальне життя, наповнили ними оточення. На Заході образотворче мистецтво поступово охопило сферу дизайну, перетворюючи кожну промислову річ в естетично досконалу. Роботи модерністів помітно відрізнялися від творів мистецтва, раніше створених людством: В«чистеВ» творчість проявило себе в творах станкових, які матеріалізували підсвідомі, інтуїтивні рухи, виявляючи ірраціональне в противагу логізірованному створенню речей.
Мистецтво модернізму не створювалося небудь певної групою художників; його напрямки виникали в різні роки, в різних країнах; в рядах модерністів виявлялися художники, письменники, поети, часом не знали один одного і не пов'язані між собою спільними прагненнями та ідеалами. Численні модерністські напрямки не були пов'язані і національними традиціями мистецтва своїх країн. Розкидані по різних країнах, розділені десятиліттями, модерністські течії пов'язані між собою одним: їх об'єднує антиреалістичних метод. Це в свою чергу визначає спільність вирішення естетичних проблем в різних напрямках модернізму. Модерн як стиль проіснував недовго і був забутий на багато років. Останнім часом, протест проти засилля техніцизму, рутинності, практицизму привів до появи нової хвилі інтересу до модерну, що обумовлює актуальність теми роботи.
Основна мета розпочатої роботи - проаналізувати характерні риси стилю В«модернВ» і показати його вплив на всі види художньої діяльності кінця ХІХ - початку ХХ століття на основі творчості М. Врубеля, як найяскравіший представник російського модерну.
- В якості окремих завдань будуть розглянуті наступні питання:
- модерн в зарубіжному і російській мистецтві ХІХ - поч. ХХ ст.;
- роль казкової теми в творчості Врубеля у формуванні нового стилю;
- роль сценографії у творчості М. Врубеля у виробленні умовного мови;
- особливості портретного творчості М. Врубеля.
Вивченню модерну взагалі і творчості М. Врубеля зокрема, присвячена робота І. Куликової, де модерн представлений з позицій радянського реалізму і характеризується як один із видів не зовсім зрозумілого буржуазного мистецтва. Така ж точка зору представлена ​​в книзі Н. Малахова В«Про модернізміВ». Іншу точку зору висловлює про модерні В. Серебровський, який з великим розумінням і любов'ю пише про прекрасне своєрідності модерну і його вплив на всі види мистецтва. Вивчення творчості М. Врубеля, його зв'язку з музичним театром і літературою, і про їх взаємовплив пише свої робіт П. Суздалев. Модерну присвячено ряд статей в періодичних виданнях.
1. Стиль і формування нової картини світу та ідеалу людини
1.1 Загальна характеристика стилю В«модернВ»: поняття і зародження
В«МодернВ» (від французького moderne, новітній, сучасний) в літературі довідкового характеру визначається як В«стильовий напрям в європейському і американському мистецтві кінця 19 - початку 20 століть. В».1
Як зазначає В. Серебровський, - поява цього стилю пояснюють різними причинами: і В«вольовим зусиллям В»кількох художників, і об'єктивними причинами - втомою минає 19 століття, і загальним декадансом європейської культури (В«Занепад ЄвропиВ»), і пов'язаної з цим втратою В«великого стилюВ». Однак самі представники цього напряму і прилягали до них критики називали свій стиль арнуво у Франції, югенд штиль - в Німеччині, тобто - Молодим іскусством.2
У Росії слово В«новийВ» було, з властивим російським повагою до Заходу, переведено на іноземне - модерн - і так і залишилося в історії російського мистецтва.
Характерним для представників цього стилю було їх упевненість, що вони спрямовані в майбутнє і як би поривають з традицією 19 століття і, перш за все, з побутовим реалізмом, салонним класицизмом. Вони сумували за В«стилемВ», і вони створили його. Ці художники мріяли покинути вежу зі слонової кістки В«чистогоВ» мистецтва, зруйнувати стіну, що розділяє мистецтво В«високеВ» і прикладне, навколишній повсякденний побут людини, і зробити останнє красивим і стильним. Вони хотіли вийти на вулиці, побудувати нові будинки, розписати стіни небаченими досі фресками, прикрасити мозаїкою. І це їм вдалося.
Хоча за тривалістю модерн проіснував недовго (всього 20-30 років), вплив його в той час на всі види художньої діяльності величезне. Сліди модерну можна знайти у всьому: в архітектурі, в живописі, в монументальному мистецтві, в книжковій графіці, плакаті, рекламі, дизайні, одязі. Від величезного суспільного будинку до дверної ручки, від монументальної мозаїки до витонченої вази на столі, від живописного полотна до ложки і виделки - все це носило на собі відбиток цього стилю, якщо за справу бралися художники, архітектори, дизайнери модерну. Їм було діло до всього. Для них не існувало нічого низького, що не змогли б вони за допомогою своєї невгамовної фантазії перетворити на витвір мистецтва. Все до чого доторкалася рука художника, повинно було стати прекрасним, яким є природні форми, перед якими ці художники схилялися.
Кінець 19 століття характерний значно зрослим інтересом Заходу до Сходу у відношенні культурних цінностей останнього. Багато східні речі стають предметами колекціонування, вивчення і навіть наслідування. З'являються перші наукові переклади східних філософських та релігійних трактатів, виникають химерні східно-західні релігії. Європейські філософи починають вживати такі поняття як В«нірванаВ», В«кармаВ» і т.д. Загалом, захоплення Сходом носило поверхневий характер. Європейці не до кінця розуміли своєрідність східної культури, її музику, театр. Але були люди, які настільки закохалися в мистецтво Сходу, що їх захоплення перейшло в практику, в справу їх життя. Японські гравюри, які вперше з'явилися в Парижі у вигляді пакувального паперу для різних японських дрібничок, зробили справжній...
