МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Установа освіти
"Гомельський державний університет
імені Франциска Скорини "
Садово-паркове мистецтво
Курсова робота
Виконавець: _Садовскій А.Г.
Науковий керівник:
профессор_Максімей І.В.
Гомель 2005
Зміст
ВСТУП
Глава I ІCТОРІОГРАФІЯ. ПРОБЛЕМИ ТА ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ
Глава II НАУКОВО-ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ЕВОЛЮЦІЇ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРИРОДІ У ХVII - XVIII ст
Глава III садово-паркового мистецтва ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В XVII - XVIII ст
Глава IV ПАМ'ЯТНИКИ ЖИВОПИСУ ЯК ІСТОРИЧНИЙ ДЖЕРЕЛО
ВИСНОВОК
СПИСОК ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
Введення
Сучасне суспільство вступило в XXI вік ... Прогрес, досконалий людством за цей період практично у всіх сферах життя - величезний. У той же час світ XX століття виявив перелік глобальних проблем, в тому числі й екологічну.
XX століття особливо гостро поставив проблему людини в його відношенні до самого себе і до навколишнього його дійсності. Вивчення людини як суб'єкта соціокультурної цілісності є однією з цілей історичного пізнання [1, c.54]. Дане дослідження здійснюється через аналіз і реконструкцію картини світу історичної епохи.
Дух епохи включає такі структурні елементи як світогляд, світосприймання і світовідчуття даного часу. Всі ці компоненти утворюють соціокультурний зміст епохи [2, c.52].
Садово-паркове мистецтво як синтез різних мистецтв є яскравим втіленням картини світу. Воно в найбільшій мірою відображає взаємозв'язок природа: людина: культура: історія, а також включає в себе ціннісне ставлення людини до світу, інформацію про способи пізнання дійсності.
Розвиток садово-паркового мистецтва визначається ставленням людини до природи на різних етапах розвитку. Якщо простежити еволюцію картини природи в натурфілософських концепціях різних історичних періодів, то можна побачити, як природа в цих філософських картинах несе на собі відбиток культурно-історичного тла, способу життя, ціннісних орієнтацій людей даної епохи. Тлумачення природи безпосередньо відображає рівень розвитку виробництва і суспільного життя, характер і специфіку культурно історичних форм діяльності людини. Змінювалися форми суспільного устрою, а з ними і способи освоєння природного середовища суспільством.
Естетичні і художні ідеї, вплив моди, економічні та технічні можливості, вимоги певних історичних епох знаходять відображення в палацово-паркових композиціях, асортименті використаних рослин, стилі оформлення і зміст паркових елементів.
Значення садово-паркового мистецтва в системі культури величезне. По-перше, сади і парки - це творіння культури минулого, причому зразок синтезу різних мистецтв. Це місце спілкування людини як з природою, так і з творами мистецтва. По-друге, це продукт цивілізації, відображення рівня досягнень не тільки в галузі ландшафтної архітектури, але й рівня естетичного розвитку людства, способів світогляду і сприйняття самої людини у світі.
Сади і парки є породженням свого часу і тому, говорячи про садово-парковому мистецтві різних епох і народів, ми судимо про їх культурі. Відображення садово-паркового мистецтва в пам'ятниках живопису також один із способів історичного пізнання. Характеризуючи твори мистецтва у взаємозв'язку з епохою, її смаками, потребами суспільства, ми розширюємо уявлення про саму епоху, встановлюємо статистичні зв'язку мистецтва даної епохи з мистецтвом попереднього і наступного часу. В той же час образ природи - це образ художника як представника даного суспільства і епохи з властивими ознаками художнього мислення.
Руйнування старовинних садів і парків - процес природний, так як на них впливають не тільки історичні рівні існування, але і загальні закони біологічного розвитку. Тому збереження як частини надбання всього людства є однією з найбільш актуальних проблем культурного розвитку сучасного суспільства.
Важливість вирішення даної проблеми визначається і тим, що парки - пам'ятники розвиненою садово-паркової культури, поєднують в собі історичні, художні, містобудівні та інші культурні цінності, - служать зразком для проектування і створення сучасних парків. Вони є найважливішою складовою частиною архітектурних комплексів міст.
Старовинні сади і парки відіграють величезну роль у формуванні і підвищенні культурного розвитку суспільства. Розширення та заглиблень знань про духовне багатство минулого сприяє розвитку історичного самопізнання, естетичному, екологічному і моральному вихованню попередніх поколінь.
Мета дипломної роботи - простежити особливості сприйняття і пізнання природи через зображення садів і парків у пам'ятниках живопису XVII - XVIII ст.
Виходячи з мети, основними завданнями є:
1. розкрити особливості громадської думки і художньої культури XVII - XVIII ст. про природу і людину;
2. окреслити основні філософські концепції мислителів XVII - XVIII ст. про природу і людину;
3. показати еволюцію поглядів західноєвропейського суспільства на природу і їх вплив на розвиток садово-паркового мистецтва;
4. показати садово-паркове мистецтво Італії, Франції та Англії XVII - XVIII ст. в стильовому розвитку.
Глава I Історіографія проблеми та огляд джерел
Вивченням садово-паркового мистецтва в основному займалися історики архітектури. Мистецтво паркостроения переважно розглядалося як палацово-паркова композиція, в якій домінує архітектурний елемент, або як історія розвитку того чи іншого художнього стилю. Естетичне і світоглядне значення цього мистецтва довгий час не бралося до уваги.
В даний час інтерес до садово-паркового мистецтва значно зріс, що пояснюється актуалізацією уваги громадськості до екологічних проблем сучасного світу. Інтерес до оточуючого нас світу існував завжди, але в ту чи іншу історичну епоху це виражалося по-різному. Важливо вивчити розуміння навколишньої дійсності людьми даної епохи, що дозволяє поглянути на світ очима його сучасників.
Історіографія з даної проблеми досить різноманітна. Перш за все, це роботи загального характеру, що дозволяють представити основні риси суспільно - політичному житті Західної Європи в XVII - XVIII ст. [3,4,5]. Розвитку наукових знань і суспільної думки Нового часу присвячені роботи В.С.Віргінского [6] і І.В.Круть, І.В.Забеліна [7].
Робота В.С.Віргінского про розвиток науки і техніки в XVI - XIX ст., про найважливіших відкриттях епохи Нового часу та їх впливі на зміну уявлень західноєвропейського суспільства про світ і природі. Автор простежує розвиток метафізичній картини світу аж до XIX століття. Робота містить відомості про розвиток природничих наук в епоху Просвітництва, коли поряд з промисловим прогресом і під впливом ідей розуму з другої половини XVIII ст. виникають елементи нового погляду на природу.
В«Нариси історії ...В» І.В.Круть і І.М.Забеліна присвячені становленню та генезису екологічного знання на різних його рівнях - від філософського до геолого-географічного. У цій роботі проводиться екскурс в історію екологічної думки. Так, в історії стародавнього світу, середньовіччя та Відродження матеріал книги поширюється на всі сфери знання про природу і людину, а аж до XVIII ст. - І на філософію. Ще однією особливістю роботи є те, що автори працювали головним чином з оригінальними текстами мислителів минулого і цитували їх.
Художня культура Західної Європи XVII - XVIII ст. висвітлюється в кількох аспектах: проблема стилів в західноєвропейському мистецтві розглядалася Б.Р.Віппером [8], загальні риси західноєвропейської художньої культури XVIII в. [9,10], взаємозв'язок духовної культури, філософських поглядів і мистецтва [11,12].
Про еволюції ідеї природи від античності до епосі Нов...
