ЗМІСТ
ВСТУП
1. Бібліотека як соціальний інститут
2. Нова роль бібліотек в інформаційній інфраструктурі суспільства
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Бібліотека - один з найдавніших культурних інститутів. За довгий період людської історії її соціальні функції зазнали істотних змін. Призначенням перших бібліотек було зберігання документів. З часу свого виникнення до сьогоднішніх днів бібліотека пройшла перший етап еволюції суспільної місії: від обслуговування потреб правлячої еліти до задоволення суспільних потреб. Бібліотека перетворилася в соціальний інститут, що включає інформаційні та культурні компоненти і забезпечує стійкість зв'язків і відносин в рамках суспільства.
Особливість сучасної епохи полягає в тому, що вона є ареною одразу двох революцій, ментальної та технологічної: перша пов'язана з процесом глобалізації і формуванням нової культурної парадигми, друга - з наслідками техногенного вибуху в сфері комунікацій. Відбуваються суспільні трансформації впливають на бібліотеки настільки рішуче, що змінюють не тільки всю систему бібліотечного праці та бібліотечних ресурсів, але і вперше ставлять питання про "межі" бібліотечного простору і самих основах існування традиційних бібліотек та їх функцій. Зміна ролі, призначення бібліотек позначається на взаєминах бібліотеки з суспільством і окремими соціальними інститутами, веде до трансформації професійних цінностей бібліотечної етики, професійної свідомості бібліотечної спільноти.
Всі ці явища зажадали пошуку нових моделей бібліотечного розвитку, що забезпечують життєздатність бібліотеки як необхідного суспільству соціального інституту в контексті побудови відкритого суспільства знань.
У даній роботі ми розглянемо питання про значущість і ролі бібліотек у сучасному суспільстві.
1. Бібліотека як соціальний інститут
У сучасній соціальній структурі виростає потреба в інституціалізації комунікативної діяльності, яка може спонукати, з одного боку, до особистісного самовизначенню (індивідуальним відношенню до державних і гуманістичним освітянських проблем), з іншого - до формування громадської думки, культурної політики, спрямованої на виявлення справжніх інтересів і потреб людини. Сучасне суспільство потребує вироблення та використанні способів нетехнічних реалізації творчих здібностей людей, їх духовного потенціалу, здійснення В«колективних інтересівВ» і В«колективних уявленьВ» про неминущі людські цінності: свободи, демократії, громадянських і політичні права, суспільний договір, справедливості суспільного пристрої і т.д.
Соціальні інститути повинні забезпечувати розгортання такої культурно-виховної роботи, результати якої в кінцевому підсумку будуть визначати нові моделі соціальної дії.
Бібліотека, будучи відносно стійкою формою організації соціального життя, забезпечує стійкість зв'язків і відносин в рамках суспільства, з повним підставою може бути визначена як соціальний інститут.
Важко уявити собі будь-яку структуру суспільства, яка могла б функціонувати, не спираючись на бібліотеку. Цим пояснюється виключно велика різноманітність видів бібліотек, які обслуговують усі без винятку соціально-демографічні прошарки суспільства - від дошкільнят до пенсіонерів, представників усіх професій і роду занять.
Термін В«БібліотекаВ» походить від грецького слова В«bibliothД“kД“В», де В«BiblionВ» означає В«книгаВ», а В«thД“kД“В» - В«сховищеВ». Його зміст трактувалося представниками різних шкіл та епох далеко не однозначно і змінювалося разом зі зміною уявлень про місце і роль бібліотеки в житті суспільства. У різних мовах це слово позначає одне і те ж: книжковий дім, книжковий склад, книгосховище, будинок для книг і т. п., - і відображає саме древнє уявлення про сутність і соціальне призначення бібліотеки: збереження книг.
Призначенням перших бібліотек і першою їх місією було збереження документованого знання. Перші бібліотеки були сховищами-скарбницями здебільшого закритого типу, так як існуючі в них зібрання книг мали матеріально-ціннісне значення. З XIX століття її місія поповнилася новим призначенням - просвітництво народу. У міру розвитку людського суспільства відбувався процес інституціалізації бібліотеки: до середини XX століття вона перетворилася в інтегративний соціальний інститут, що включає інформаційні та культурні компоненти. Науково-технічні, екологічні, культурні зміни, світові кризові явища XX століття привели до подальшої еволюції бібліотеки.
Застосування феноменологічного підходу дає можливість виявити соціокультурні зміни, відбуваються з бібліотекою в контексті побудови суспільства знань. У самому загальному значенні цей підхід являє собою методологічну позицію, описовий метод, що дозволяє намалювати об'єкт шляхом безпосереднього пізнання, В«прямого розсуду істини в цінностяхВ« конкретного життя В».
Аналіз практики дозволяє зробити висновок, що сучасна місія бібліотек продиктована посиленням значення інформації і знань в якості каталізатора суспільного розвитку. [1] Вона має кілька аспектів:
В· сприяння поводженню і розвитку накопиченого людством знання шляхом забезпечення вільного доступу до нього;
В· збереження документованого знання як суспільного надбання.
Місія бібліотеки реалізується в конкретних соціальних функціях, відповідно її трансформація спричинила зміна соціальних функцій бібліотеки. Соціальні функції бібліотеки являють собою узагальнений перелік обов'язків бібліотеки перед суспільством, які диктуються їм, необхідні йому, прямо або побічно впливають на нього і відповідають сутності бібліотеки як соціального інституту. [2]
Соціальні (Зовнішні) функції, що є реакцією бібліотеки на потреби суспільства, способом взаємодії із зовнішнім середовищем, розглядаються як засіб адаптації елемента до системи більш високого порядку. В«Вони сприяють вирішенню протиріч із середовищем, служать засобом пристосування до неї. В ході цього дозволу будь-яка соціальна система не тільки відтворює себе в Як цілого, але й постійно розвивається, а саме в цьому - суть функціонування бібліотеки як соціального інституту В». [3]
Соціальні функції сучасної бібліотеки обумовлені її сутнісними особливостями як культурної інституції, які проявляються у збереженні та трансляції документованого знання, що забезпечує стійке суспільний розвиток, в тому числі соціальних норм і цінностей культури, стабілізуючих суспільство. Однак вони мають динамічний характер: ступінь їх розвиненості та наповнення конкретним змістом, пріоритет окремих з них в конкретні історичні періоди часу різні. Не змінивши назви, функції змінюють свій зміст в Залежно від того, яку соціальну роль покладає на них суспільство. Такими функціями є меморіальна, комунікаційна, інформаційна, освітня, социализирующая і культурна.
Меморіальна функція є родовою функцією бібліотеки. Збір та зберігання документів, в яких зафіксовані накопичені людством знання, зразки і цінності світової, національної та місцевої культури, було і залишається соціальним призначенням бібліотеки. Бібліотека зберігає суспільне знання, об'єктивувати у конкретних документах як першоелементів інформаційних і знаннєвих ресурсів, які, в свою чергу, є елементами сучасного інформаційного простору.
У фондах багатьох сучасних бібліотек крім книг зберігаються твори мистецтва: картини і гравюри, плакати та листівки, грамплатівки, касети та диски з записами творів літератури, музичного та кіномистецтва. Рідкісні та цінні рукописні та друковані книги, які становлять гордість бібліотечних фондів, - книжкові пам'ятники відносяться до об'єктів культурної спадщини. Унікальні фонди регіональних і національних бібліотек різних країн світу також відносяться до числа об'єктів культурного надбання.
Збираючи і зберігаючи документальні джерела, що зафіксували духовні досягнення людської ...