Зміст
Введення
1. Соціальний статус жінки в Китаї
1.1 Положення китайської жінки в суспільстві
1.2 Трудові відносини жінок Китаю
2. Вплив заходу на становище жінки в Китаї
2.1 Вплив Заходу на молодь Китаю
2.2 Вплив Заходу на китайську жінку
2.3 Роль закону в зміні положення китайської жінки в сім'ї
3. Законодавство про становище жінок в Китаї
Список літератури
Введення
Залишаючись прихильниками старих поглядів на сім'ю - "чим більше дітей, тим більше щастя", селяни нерідко прагнуть позбутися ненародженій дівчинки (процедура визначення статі плода в Китаї, як і в усьому світі, цілком доступна), так як вважається, що лише сини є продовжувачами справи сім'ї. У результаті в деяких китайських селах чоловіче населення стало істотно переважати над жіночим, і з'явилися випадки викрадення та продажу жінок у "рабське заміжжя "(майбутніх жертв работорговці знаходили на біржах праці; обіцяючи надати допомогу в працевлаштуванні, молодих жінок вивозили з рідних місць і продавали селянам віддалених районів). Щоб присікти протиправні дії і вирішити виниклу проблему, в закон про охорону здоров'я матері та дитини був введений пункт, згідно з яким проведення експертизи з визначення статі плоду дозволяється тільки за медичними показаннями.
Дана тема дуже актуальна, тому як довгий час в Китаї становище жінок в суспільстві було набагато нижче, ніж у чоловіків, з жінками взагалі не вважалися, але не так давно вийшов новий закон, повністю міняє положення жінки в китайському суспільстві.
Оцінюючи сучасний становище жінок в країні можна сказати, що, незважаючи на явний прогрес в цій області - підвищення їх суспільно-політичної ролі, суспільного статусу і т.д., процес йде недостатньо динамічно. Щоб вирішити цю проблему, необхідно змінити не тільки ставлення суспільства до жінки, а й ставлення жінки до себе самої, виховуючи в ній почуття самоповаги, віру у власні сили і самостійність.
Мета даної роботи розглянути місце жінки в китайському суспільстві. Завдання роботи розглянути:
1. Соціальний статус жінки в Китаї
2. Положення китайської жінки в родині
Об'єкт даної роботи китайська жінка.
Предмет даної роботи є вивчення зміни положення китайської жінки в сучасному Китаї.
Курсова робота складається з 3 глав.
У першій главі
У другому розділі буде розглянуто вплив Заходу на положення китайської жінки.
1. Соціальний статус жінки в Китаї
1.1 Положення китайської жінки в суспільстві
Суспільний статус жінок у Китаї (а вони складають майже половину населення країни) традиційно був низьким. Підвищення їх ролі в суспільстві, що передбачає поліпшення соціального положення, залучення в рішення загальнодержавних задач, забезпечення рівності з чоловіками, - один із важливих напрямків державної соціальної політики сьогодні.
Конституція КНР формально надала жінкам рівні з чоловіками права у всіх сферах політичного, економічній, культурній, громадській та сімейного життя. Прийняті нормативні акти, що захищають їхні права та інтереси: закони про шлюб, про спадкування майна, про гарантії прав та інтересів жінок, про охорону здоров'я матері та дитини, постанови про охорону праці жінок, про суворе покарання злочинців, займаються викраденням та продажем жінок та дітей, про заборону проституції, а також відповідні статті в Кримінальному кодексі, Загальних положеннях цивільного права КНР, Цивільному процесуальному кодексі та інші нормативні документи. [1]
У 1980 р. Китай підписав Конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок; у 1990 р. ратифікував Конвенцію МОП про рівну оплату за рівну працю чоловіків і жінок.
На початку 1995 р. вперше в історії країни китайський уряд прийняв Програму підвищення статусу жінок на період 1995 - 2000 рр.. Особливу увагу в ній зверталося на вирішення найбільш складних проблем: підвищення їх освітнього та професійного рівня, збільшення числа працюючих жінок і їх частки серед керівного складу, встановлення рівної оплати за рівну працю з чоловіками, щорічне навчання грамоті 3 млн. жінок (у віці 15-40 років), поліпшення охорони їх здоров'я, допомога проживають в бідних районах і ін
Для захисту прав та інтересів жінок в середині 90-х років на місцях почали утворюватися судові палати. В квітні 1995 р. перша з них з'явилася в провінції Шаньсі (сьогодні їх тут вже 87), пізніше такі ж палати були створені в багатьох місцевих судах провінцій Хебей, Цзянсу, Ляонін, Хенань і Шеньсі.
1.2 Трудові відносини жінок Китаю
За роки реформ частка жінок у загальної чисельності зайнятих істотно зросла. Змінилася й галузева структура зайнятості. Жінки сьогодні складають більше 50% працюючих в соціальній сфері, охороні здоров'я, спорті і понад 45% зайнятих у торгівлі, сервісі, консалтингу, майже третина загального числа науково-технічних працівників країни, 60% сільської робочої сили (80% всього населення Китаю живе в селах), близько половини працюючих на волосних-селищних підприємствах.
Однак фактичне положення жінок у трудовій сфері залишається неоднозначним. Як показують результати досліджень, проведених Всекитайської федерацією жінок (ВКФЖ), вони важко пристосовуються до економічних змін. Конкуренція на ринку праці в умовах надлишку робочої сили поставила їх у більш важкі по порівняно з чоловіками умови. Показово, що жінки переважають серед безробітних. Недостатній рівень освіти та професіоналізму, завантаженість домашніми справами, а часто психологія приниженості, вироблялися століттями, не дозволяють їм на рівних конкурувати з чоловіками і зайняти гідне місце в суспільстві. Зберігається дискримінація жінок при прийомі на роботу і навчання, в оплаті праці. При реформуванні держпідприємств в містах їх звільняють в першу чергу. Наприклад, згідно з підсумками вибіркового опитування, проведеного нещодавно ВКФЖ в п'яти великих містах Китаю - Пекіні, Шанхаї, Нанкіні, Даляні та Шеньяні, серед звільнених робітників і службовців їх близько 60%. Майже у чверті з 120 тис. звільнених жінок в провінції Фуцзянь з'явилися нові проблеми з близькими: збільшилося число конфліктів і розлучень і т.п. За деякими даними, близько 1% китайських жінок постійно піддаються насильству в родині, 8,2% - епізодично.
Один з показників мінливого соціального становища жінок - розширення їхньої участі в політичній життя країни. Збільшилася їх представництво у Всекитайських зборах народних представників (у 1998 р. порівняно з 1954 р. майже вдвічі - до 21,8%) і Народної політичної консультативної ради Китаю. В останні роки зростає кількість жінок, що вступають в партію, - до середини 1999 р. їх число перевищило 10 млн. чоловік (16,6%). Китайське керівництво вважає, що на відповідальних постах в партійно-урядових органах різних рівнів повинно бути більше жінок. Однак кандидаток, що відповідають необхідним вимогам, складно підібрати не тільки для роботи у вищих ешелонах влади, але і, як виявляється, для низових управлінських структур. Наприклад, в комітети сільського населення (низові громадські організації самоврядування в селах) в 1998-1999 рр.. було обрано лише 2% жінок.
У КНР жіночі кадри вищої кваліфікації готувалися і раніше. У жовтні 1999 р. відзначалося 50-річчя єдиною в своєму роді спеціалізованої школи, в якій отримали освіту більше 30 тис. жінок. Така ж підготовка здійснюється і поруч навчальних закладів в Пекіні. Однак вони не в змозі кардинально вирішити проблему, пов'язану з підвищенням рівня освіти китайських жінок. [2]
І тим не менше деякі позитивні зрушення відбуваються. В окремих містах (в основному великих) частка дівчат, серед студентів вузів наблизилася до 30%. Багато робиться для ліквідації жіночої неписьменності. Проте до цих пір більше 70% неграмотних у к...