Реферат
Обробка Деревини - Як вид мистецтва
Зміст
Вступ
І Основна частина
ІІ Інструменти, приладдя та матеріали
Висновок
Список літератури
Вступ
Багата и щедра талантами земля Прикарпаття. Сама Казкова природа з її Мальовнича пейзажами, з Барвиста киліми лісовіх галявін, Запашний полонинами и гомінкімі отарами, неспокійнімі гірськімі рікамі и потічкамі, Глибока блакіттю Карпатського неба Була Першоджерело натхнення багатьох поколінь народних митців цього Чудов краю, які пронесли через віки Своє чарівне самобутнє мистецтво.
Художні вироби Прикарпаття здавна пріверталі УВАГА скроню майстерністю. Творчий геній митців Із народу, долаючі тяжкі Умови чужоземного гніту соціальніх несправедливостей уперто пробивши собі шлях до вершини світової культури. Невичерпний фантазія, багатство Кольорових рішень, Мудрість и дотепність, безпосередність и оптімізм, особливо чуття декоратівності, високий ступінь узагальненості образів - ції галі далеко не ВСІ рісі, якімі можна охарактеризувати творчість вісокообдарованіх митців Прикарпаття.
Кожній людіні дорогий тієї куточок земли, де вон народилася, Вперше поглянула на світ, зроб Свій Перший Крок. Людину Завжди, де б Вона не знаходится, вабіть до себе маленька Батьківщина Своєю красою, людьми, небом, сонцем, його призначення та тут світіть по-особливому, рікою з її неповторним мелодійнім шумом. Альо НЕ уявляєтся людини, Якові б не зачаровував наш карпатський край Своїми красиво горами и пагорбами, які густо покріті струнці Карпатська Красуня - смереками, Що Своїми голівкамі торкаються голубизни неба; Крут буковими плаями; полонинами, де трави сягають поясу; Карпатська невтомнімі рікамі и потічкамі з чарівнім наспівом. І Здається вся ця краса природи притаманна доброму, щірому серцю, Завжди веселих, говіркіх, працьовітіх гуцулів.
Говорячі про наш край не можна не згадаті про Чудовий куточок Гуцульщини, Який дістав романтично назви "Річка". Перша згадка про село в історічному матеріалі датується 1735 р.
Розміщено село в карпатській долині, Якові захіщають надійні сторожі-кручі?? Брусно, Кичера и Буковець. Підгір'я покріті струнці смереками и розлогімі буками. Вздовж села протікає ріка Річка, Яка впадає в Рибниця. Неможливо налюбуватіся відбліском ріки, Що пробівається Крізь Густі гілля бука. Здається річка нагадує про ті чисте, Як її вода, життя чудовим народові.
Альо в Період грози не впізнаті цієї лагідної доброї річкі. Вона, нагадуючі 1941 рік, пініться, шумить, рові бережи, нібі прагнем волі. Так в рокі Великої Вітчізняної Війни встали на боротьбі проти фашизму річківчані, смороду вірілі у Перемозі над фашизмом и Як могли набліжалі її. І в 1944 году Раптом на чисте блакитне небо зійшло сонце свободи.
В Річці, такому Мальовнича куточками, з початку існування села Почаїв розвіватіся народне мистецтво. Майстри намагаліся в своїх творах передаті красу рідного краю, настрій людей. Серед різноманітніх відів народної творчості - художнє ткацтво, кілімарство, вишивки, писанкарство, художня обробка металів, виробництва шкіряніх предметів, виготовлення дитячих іграшок Із сиру, - мистецтво художньої ОБРОБКИ дерева, особливо художня різьба, займає тут найголовніше Місце. Традиції Яворівської школи різьбярства и насамперед творчість Шкрібляків, малі велічезній Вплив на характер Формування стільовіх Особлива річківськіх майстрів и знайшлі тут чисельність послідовніків.
В Історію мистецтва художньої ОБРОБКИ дерева річківські майстри вписали не одну славну сторінку. Серед них найбільш відомі ІМЕНА Марка Мегединюка (1842-1912), Петра Мегединюка (кінець ХІХ - початок ХХ ст.), Николая Медвідчука (1880-1946), Василя Якіб'юка (1877-1959), Лукина Якіб'юка (кінець ХІХ - перша половина ХХ ст.), Бориса Якіб'юка (перша половина ХХ ст.), Якова Тонюка (1903-1957) и Його сина Василя (1928 р.), Миколи Тонюка (1909-1937), Василя Білака, Миколи Білака, братів Кіщуків - Олекси, Івана и Николая, Василя и Николая Федоровічів, Юрія Грималюка (1860-1945) и Його Синів Івана та Василя.
Окрема треба згадаті про творчість різьбярів-Жінок. Це Катерина Кіщук (1914), Марія Тонюк (1906), Параска Петрів (1914), Настя Тонюк (1916), Ганна Словак (1921), Катерина Тонюк (1933).
Вивчаючи творчість різьбярів-річківчан, можна помітіті НЕ Лише спільність стільовіх ознайо, Що об'єднують їх з майстрами яворівської школи, альо ї ту спеціфічну своєрідність, Яки властіва Тільки річківцям. Асортимент ВИРОБІВ тут Майже такий Як у яворівськіх різьбярів. Це переважно Речі домашнього вжитку, настінні прикраси.
Спосіб декорування ВИРОБІВ Дещо ускладнюється. Удосконалюється и техніка точіння, Як Один із способів художньої ОБРОБКИ Деревини.
В художньому оздобленні предметів частіше вжівається інкрустація перламутром, Кольорових металом, бісером, різнімі породами дерева. Пізніше для цієї ж мети Почаїв застосовуваті різноколірній каучук и Фарбований дерево. Помітно ускладнюється рисунок орнаментальних мотівів и ціліх композіцій.
Годиною перенасічення декором призводе до Втрати природної фактури Деревини. Орнаментальні мотиви, Що виконують інкрустацією, нерідко Своїм зовнішнім блиско и мерехтінням відвертають УВАГА от прекрасно Виконання мотівів чістої різьбі.
І Основна частина
Потяг до надмірної декоратівності тяжілі іноді навіть візначні річківські майстри. Зокрема, Це помітно у вироб візначного майстра Марка Мегединюка, чия творчість мала вірішальній Вплив на Формування стільовіх Особлива усієї річківської школи. До речі, Із багатої спадщини цього майстра до нас дійшло Тільки кілька виробів. Це скринька и барільце віконані в 1904 году. Оздоблені орнаментом, бісером та Кольорових металом з елементами гравірування та карбування. Ці роботи зберігаються в музеї Косівського технікуму. Крім того у Львівському музеї етнографії и художнього промисло знаходяться гуцульські цимбали роботи М.Мегедінюка. Відомо кож, Що художні вироби М.Мегедінюка експонувалісь у Свій годину у Відні, Празі, Бухаресті в 1906 году, Чернівцях 1908 р., Одесі 1912 р., и булі відзначені золотими и срібнімі медалями.
Почин Марка Мегединюка продовжено Інші різьбярі Річкі. Чималого частко в загальний Розвиток різьбі по дереву вніс Яків Тонюк.
Яків Тонюк (1903-1957 рр..) продовжував Традиції попередніків, альо Багато свого часу вітрачав на Розробка нових елементів, Багато нового вніс в Розвиток різьбі по дереву. Свої роботи (рахви, шкатулки, рамки, альбоми) віконував в техніці Інкрустації и порівняно з малим Використання сухої різьбі. Роботи Якова експонувалісь в містах України та за рубежем. Майстер БУВ Нагородження дипломами и медалями.
Творчий шлях батька продовжено сін Василь Якович. Народився Василь Тонюк в 1928 р. Вчився різьбі по дереву у свого батька з десяти РОКІВ. Навчався в річківській початковій школі и Закінчив три класи в 1939 году. В 1970 году Закінчив середню вечірню школу в с.Річка. На роботу поступивши в артіль "Гуцульщина" в 1945 году. У 1962 году перейшов працюваті в художні майстерні м.Косова де и зараз працює.
В члени Спілки художніків поступово в 1962 р. Взявши участь у виставках:
- 1954 году. Прісвяченій 300-річчю Возз'єднання України з Росією (м.Київ).
- 1958 году. Учасник виставки народного мистецтва (м. Ліль, Франція).
- 1958 году. Учасник виставки народного мистецтва (м. Софія). Вистава роботи: баклаги, цукорніці, ракві, тарелі, бочечки для вина, сервізі.
- 1959 году. Виставка народного мистецтва (м. Улан-Батор, Монголія).
- 1961 году. Виставка до 100-річчя з дня Смерті Т.Г.Шевченка/Тематичність ваза /.
- 1963 году. Виставка народного декоративного мистецтва (м. Київ)/тарілка з з...
