Найдавнішій одяг на теренах України. Вбрання періоду Київської Русі
План
Найдавнішій одяг на теренах України
Загальні Відомості про одяг
вбрання періоду Київської Русі
Список використаних джерел
Найдавнішій одяг на теренах України
Про найдавнішій одяг на теренах України розповідають археологічні знахідкі. Смороду відносяться до раннього палеоліту, неоліту, єпохи бронзи. У добу пізнього палеоліту вбрання складалося з сорочки, штанів, взуття, короткої накидки-плаща. Головним убором служила шапка-каптур, Яки щільно облягала голову. Вже у ті віддалені від нас часи одяг оздоблювалі намістінамі з бивня мамонта: розшівалі низ шапки, довкола голови, Нагрудний Частину сорочки, штани (ніжче колін), плащ. Відомо, Що люди палеоліту Вже носили прикраси, зокрема намисто, браслети, Різні види застібок, так звані фібулі и Горпини. У віготовленні одягу и прикрас застосовувалі Такі складні технологічні процеси, Як Шітту и свердління намістін, зубів диких тварин.
Знахідкі фрагментів одягу доби неоліту свідчать, Що люди оздоблювалі Його бліскучімі пластинами Із іклів Вепр, різнімі за формою, покриті орнаментом у вігляді насічок, ліній, ямок.
Про одяг Наступний історічніх епох відомостей збереглося Дуже мало. Знайдені веретена, пряслиця свідчать, Що люди доби неоліту (Трипільська культура) Вже вмілі прясти и ткати, а віявлені Залишки одягу, хутра, шкірі вказують на материал, з Якого виготовляємої вбрання. Більш чітке уявлення про одяг дають археологічні матеріали качанів доби заліза, зокрема археологічні пам'ятки скіфів, які заселяли українське Причорномор'я від VII ст. до н. є. и до II ст. н. є. Багатий поховальний інвентар, пов'язаний з вірою скіфів у потойбічне життя, дозволив археологам реконструюваті поховальний Скіфський стрій з усіма Його складовою (Головні убори, сорочка, штани, куртка, пояс, взуття, кожух) i оздоба на них.
Чоловіки носили гостроверхі Головні убори у вігляді Каптур. На малюнку ваз та інших промов бачімо сорочку, опущені ніжче пояса, з довгими рукавами и вірізом для голови, Інколи з коміром, шкіряні штани, Короткі облягаючі куртки. Поверх сорочки одягалі безрукавку. Куртки булі з короткими та довгими рукавами. Смороду облягалі фігуру и малі розріз спереду. Права статі накладалась на ліву и прітіскалась поясом. Краї Тканини обшивали Хутро, оздоблювалі металева тисненими пікамі. Пояснимо одягом служили шкіряні вузькі штани або шірокі шаровари. Зимовий одяг нагадував кожух, накидку, дошіту Із шкірі, скріплену на плечі пряжкою. ВЗУТТЯ скіфів Було м'які невісокі чоботи. Усі складові частин скіфського вбрання, крім сорочки, прікрашаліся тисненими орнаментальні бляшками. Оздоблення мало оберегові и розпізнавальне значення. Тільки Царі й вельможі малі право прікрашаті Свій одяг золотими бляшками, а жерці - срібнімі накладками. Жінки одягалі довгу сорочку з овальні вірізом для голови, з довгими рукавами, прікрашенімі нашивками на плечах. Поверх сорочки вбирали теплу безрукавку з овечого хутра. Пояснимо одягом служила одноплатова обгортка, Якою сорочка прікрівалася від пояса до середини ікор. Таке поясне вбрання Було Поширення в Деяк етнографічніх регіонах України галі в середіні XX ст. Верхнім одягом Було Довгополі розстібне вбрання з довгими вузьких рукавами у вігляді халата. Його назва досі невідома. Горловина, поли, долішня частина цього одягу прікрашаліся Хутрів або металева накладками. Багата булі Головні убори Жінок. Дівчата з Заможне батьківщин носили начільні стрічкі Зі шкірі або Тканини, до якіх пришивали металеві бляшки. Начільна пов'язки, обручика простежуються по всій Україні в Різні історичні періоді. Начільна стрічка чі обручика, Як складового частина весільного головного убору молодої побутують у гуцулок и в Наші Дні.
Жіночі Головні убори скіф'янок булі кількох тіпів. Крім Каптур, жінки носили вісокі або нізькі конічні Головні убори, а кож ціліндрічні шапки з плоским верхом. Ззаді від головного убору спадала тонка тканина, прікрашена по краях. Найрозкішніше оздоблювалі головний убір над чолом.
У І тис.. н. є. теріторію України заселяли слов'яни. Археологічні знахідкі цього періоду допомагають відновіті Головні убори тієї доби. Один з головного уборів, знайденій біля с. Марйівка в басейні р. Рось, подібній до українського очіпка. Рештки іншого головного убору, знайдені у Броварці, на р. Сулі, і Вигляд обручика з прікріпленімі до нього прівіскамі- дзвіночкамі, Що малі б звісаті над чолом, и спіралеподібнімі скронево кільцямі.
Одяг людей черняхівської культури (II-VI ст. н. є.), які розселяліся на півдні Східної Європи Гірськолижний, Дуже схематично позначені на скульптурних збережений божеств, Якиме черняхівщ поклонятися. Можна відзначіті Ліше одяг типу пізнішої світи Який збережений на постаті Святовида, знайденого на Тернопільщіні 1848 p., и головний убір конічної форми, Який Згідно зустрічається у князів та знаті княжих часів.
Деякі Відомості Щодо чоловічого одягу отрімуємо Зі знахідок Мартінівського скарбу (Черкащина), а самє срібніх фігурок у сорочках з довгими рукавами, та дотриманням на грудях. Досліднікі вбачають у них зображення східніх слов'ян VI-VII ст.
Отже, відомостей про одяг найдавнішіх часів Небагато и смороду фрагментарні.
Загальні Відомості про одяг
Одяг народові тісно пов'язаний з Його історією. Відродження народних строїв веде до Воскресіння глибинності пластів пам'яті. Мі пізнаємо, Як жили и працювать Наші предки, Як вбирає в будні и свята, якімі булі їхні Звичаї та обряди.
Що ж таке одяг? На Перший погляд, Відповідь проста: це сукупність предметів, які захіщають людину від впливим зовнішнього середовища - холоду, спеки, негідника. Одначе вон буде неповною, бо в побутуванні неважко помітіті НЕ Тільки практичне призначення предметів ноші, альо ї їх зв'язок з широким колом духовних зрозуміти. Наприклад, одяг свідчів про становище людини в суспільстві; біля Різні часи існувалі чітко візначені вимоги до вбрання на свято, будень, обряд. Тому одяг становіть Важливим складового Частину духовної и матеріальної культури народу.
Крім терміна В«одягВ», часто вжіваємо Термін В«костюмВ». ВІН окреслює однозначно Ширшов за обсягах Поняття, його призначення та вказує на сукупність и співвідношення одягу, власне предметів ноші, прикрас, знаків розпізнавання, зачісок, косметики, головних уборів, взуття, які поєднуються в цілісній комплекс. Костюм є віразніком соціальної та індівідуальної характеристики людини, її віку, статі, характеру, естетичного смаку. Слово В«костюмВ» - французький походження. На Означення цього ж Поняття в українській мові існують відповідні Терміни: В«стрійВ» В«убранняВ», В«шатиВ».
На Формування українського одягу малі Вплив Різні фактори: Природні умів, культурна спадщина попередніх поколінь, культурні взаєміні з іншімі народами, мистецькі здобуткі, Розвиток технікі, технологій виробництва, а кож спосіб життя народу, Його Національні Особливості, Релігія, суспільна мораль.
У найдавніші часи одяг НЕ розподілявся чітко на чоловічий та жіночий. З розвитку продуктивних сил и виробничих відносін відбувалася діференціація строїв: Спочатку на чоловічі та жіночі, згодом - на святкові, обрядові, щоденні, вбрання спеціального призначення, пов'язане з транспортом та кінною їздою.
здавна одяг віконував Різні функції: практичність, захисних, обрядові, оберегову, знакові, соціальну, національну. Дуже Важливим з-поміж них булі практична и захисна. Проти не менше значущих булі ї Інші функції, Наприклад, оберегові. За народними віруваннямі за допомог Певної сімволів, нанесення на одяг способом вишивання, тканини, вібійкі ТОЩО, людину оберігалі від В«поганогоВ» ока, зліх духів. Велике значення мала функція обрядова, Яки Вимагай спеціально виготовлення одягу для Певного ритуалу ч...
