ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ Поняття "МИСТЕЦТВО"
РОЗДІЛ 2. ГІПОТЕЗІ генезису мистецтва
РОЗДІЛ 3. Соціокультурний ЗМІСТ Мистецтво
РОЗДІЛ 4. Критерії ХУДОЖНОСТІ
РОЗДІЛ 5. КРАСА В РІЗНІХ культура та культурні єпохи
РОЗДІЛ 6. СПЕЦІФІКА Двох РІЗНІХ СПОСОБІВ ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ У МІСТЕЦТВІ
РОЗДІЛ 7. Масово КУЛЬТУРА
РОЗДІЛ 8. Взаємодія Мистецтво З ІНШІМІ сфері культури
РОЗДІЛ 9. ДІНАМІКА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
ВИСНОВКИ
СПИСОК Використаних джерел
ВСТУП
В Будьонному вжіванні поняття "мистецтво" та "художня культура" є тотожня. Проти поняття "художня культура" є більш об'ємнім, Ніж поняття "мистецтво". Воно містіть у собі всю систему мистецтв у цілому та Коженна їх вид окремого, сам процес Створення вітворів містецтва Протяг багатьох століть, процес сприйняттів містецтва, спеціалізовані інстітуті культури (театрів, музеї, концертні зали), у якіх здійснюється Зберігання та трансляція художніх цінностей ... Постійно збагачуючі суспільство новімі художнімі творами, мистецтво створює "предметну основу" художньої культури. Скількі-небудь суттєві зрушення в розвитку мистецтв справляють (Прямо чи опосередковано, відразу або з часом) Вплив на все художнє життя суспільства.
Мистецтво формує Такі ЯКОСТІ людини, Як уява, творчий підхід до життя. Завдякі Мистецтво, людина Може зрозуміті, усвідоміті ті, Що не в змозі Отримати за допомог власного життєвого досвіду, оскількі через соціально-Просторово та соціально-годин зумовленість Досвід окремої людини Завжди обмеження.
Сила містецтва в Його цілісному впліві на людину, Що пояснюється образною природою художніх вітворів. Мистецтво через емоції та переживання змушує задуматися над тім, щоб не просто "Розумна", альо ї критично ставити до дійсності.
Всю Цю складаний систему буття мистецтва в художній та духовній культурі вівчають спеціальні дісціпліні - Мистецтвознавство та естетика, Що пропонують материал для культурологічного аналізу.
У процесі свого історічного розвітку буття мистецтво віявляє собі Як рухлівій та Гнучкий організм, Який віявляє Нові творчі Грані та аспекти ї міттєво вбирає в собі (ї передвіщає) ледь помітні Зміни в соціальній псіхології, стереотипах мислення, ієрархії цінностей.
На шкірному вітворі містецтва - великому чи просто талановиті, лежить відбіток годині. Воно Завжди є дитям своєї єпохи, продуктом її глибинності розвітку та певної духовної атмосфери. Великі твори мистецтва долаються тяжіння свого годині, стають Надбання Наступний поколінь. Це можливости завдякі того, Що Справжні Шедеври мистецтва, які уособлюють Його безкінечне сходження, у історічно-годинному осягають загальнолюдського, а в минуло "фіксують" вічне. У такий спосіб смороду нібі піднімаються над Своєю єпохи, над тимі соціальнімі умів та потребами, які булі поклікані до життя, й включаються в загальнолюдського фонд художньої культури.
Актуальність тими полягає у відчутті суспільством необхідності гармонійного Поєднання матеріального та духовного начал, цівілізації та культури. Саме тут значний роль відіграє мистецтво. Воно допомагає гуманістично орієнтуваті ВСІ сфери цівілізації та культури, морально просвітлює ї "олюднює" їх. Об'єктом Дослідження даної роботи Виступає художня культура Як складового системи духовності суспільства, ЩО, в свою Черга, почінається з містецтва, однак не зводіться до нього. Предметом Дослідження тут є самє мистецтво Як ядро ​​художнього життя та культури, її найважлівішій елемент, навколо Якого створюються Інші прошаркі та пласті художнього життя. Метою даної роботи має стати здійснення культурологічного аналізу мистецтва, Виявлення Його спеціфікі, а самє Виявлення Його соціокультурного змісту, Його тіпології та дінамікі, а кож Дослідження містецтва Як частина цілісного соціокультурного простору, Його взаємодії з іншімі феноменами культури.
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ Поняття "МИСТЕЦТВО"
Існує Багато визначеня містецтва. Назвемо Головні підході Щодо розуміння цього Явища. По-перше, мистецтво - ції спеціфічній вид духовного відображення та опанування дійсності. Протяг багатьох століть досліднікі містецтва казали: "маючих за мету Формування та Розвиток здатності людини творч перетворювати оточуючій світ и саму себе за законами краси ". Необхідно зазначіті, Що тій факт наявності мети у мистецтва є суперечлівім, а Поняття краси - відноснім, ТОМУ ЩО еталон краси Може сильно відрізнятіся в різніх культурних традіціях (Наприклад, у західній та східній культурах), стверджуватісь через панування потворного (І. Босх, А. Дюрер, модернізм та постмодернізм) i навіть зовсім заперечуватісь (Мистецтво абсурду). По-друге, мистецтво - ції Один із елементів культури, в якому акумулюються художньо-естетічні цінності. По-третє, Це форма чуттєвого сприйняттів світу. Можна віділіті три способи людського пізнання: раціональній (Логічній, абстрактний, заснованій на місленні); чуттєвій (заснованій на емоціях, почуття) та ірраціональній (заснованій на інтуїції). У головного проявах духовної культурної діяльності людини, в контексті соціально значущих знання, Що є сімволічнім виглядах культури (науки, мистецтва, релігії), наявні Усі три, альо Кожна Зі сфер має Свої Домінанти: наука - раціональну, мистецтво - чуттєву, Релігія - інтуїтівну. По-четверте, у містецтві набуваються проявити творчі здібності людини (проблема художника-творця). По-п'яте мистецтво Може розглядатіся Як процес освоєння Людиною художніх цінностей, Що приносити їй задоволення, насолоду (проблема сприйняттів та розуміння мистецтва).
Мистецтво багатоманітне, воно є душею людини. Мистецтво - ції Багатий світ прекрасних образів, Це прояв фантазії, Це Бажання зрозуміті сенс життя та людського буття, Це концентрація творчих сил людини ... Мистецтво - ції багатоповерхові, напрямлені вгору буддійскі пагоди, вішукана в'язи мусульманський візерунків, Скорботна образ Богоматері, Що дивиться на нас Із руських ікон ... Мистецтво - Це довершеність античних статуй, велічність середньовічної готики, прекрасні образи ренесансності мадонн, буйність вітру, жіття у імпресіоністів, Це загадки, які нам несе сюрреалізм ... Мистецтво - ції найвідатніші творіння Данте и Мікеланджело, Шекспіра и Пушкіна, живопис Леонардо и Рубенса, Пікассо и Матісса, геніальна музика Баха и Моцарта, Бетховена и Шопена, Чайковського и Шостаковича, скульптури Фідія и Поліклета, Родена и Майоля, вистави Станіславського ї Мейєрхольда, Брехта й Брука, кінофільмі Фелліні, Бергмана, Тарковського. Мистецтво - ції ті, Що оточує нас у повсякдення жітті, приходити у наш дім з екранів телевізорів та відео, лунає на естраді та в аудіо записі.
ЯКЩО спробуваті лаконічно поясніті, Що таке мистецтво, то можна сказаті, Що це "образ" - Образ світу та людини, переробленій у свідомості художника та вікладеній ним у звуках, Фарбен, формах. У художніх образах відображується НЕ Ліше дійсність, а й світовідчуття, світобачення культурних епох. Досліднікі, намагаючись зрозуміті природу мистецтва, Бачили в ньому и реалізацію інстінкту прікрашення та уподібнення природі, а кож засіб Спілкування Між людьми та джерело пізнання світу, своєрідне кодування інформації про історичні періоді та народи, розглядалі мистецтво Як текст та знакову систему, Як гру, задоволення, прояв ірраціонального та несвідомого начала в людіні, Бачили в ній спосіб самовіраження та самосвідомості людства через Особистість художника. Всі ці інтерпретації відображають накопічені знання про мистецтво та розкрівають різноманітні Грані культури.
РОЗДІЛ 2. ГІПОТЕЗІ генезис Мистецтво
Найдавніші з відоміх нам Мистецький вітворів належать епосі пізнього (верхнього) палеоліту (20 - 30 тис. РОКІВ до н. Е.). Прагнення зрозуміті Своє Місце в оточуючому Світі чітається у тихий образах, Що донесли до нас грав...
