Міжнародне бібліотечне співробітництво. Діяльність ЮНЕСКО в галузі культури і бібліотечної справи
Друга світова війна знищила багато пам'ятників культури Європи. Зазнали втрат Франція, Великобританія, Чехія, Німеччина і багато європейських країн. Зазнало збитків та освіта - були розгромлені школи, вчителі та й учні йшли на фронт. Культурне життя багатьох країн практично припинилася - все крутилося навколо проблеми виживання. Саме в цей час в Англії проходить конференція глав міносвіти європейських країн. І хоча йшов тільки 42-й рік вони вже міркували як відновлювати систему освіти після перемоги над фашизмом. І коли цей час настав, ООН збирається для вирішення заснування Організації з питань освіти і культури. На початку листопада Сорок п'ятого року ЮНЕСКО розпочала своє життя. Однією з цілей нової організації стало запобігання нової війни за допомогою культурних зв'язків. Це було занесено в статут, який прийняла 37 з 40 членів Конференції, набув чинності в1946 році після ратифікації 20-ма країнами. А право на голос отримали 30 держав, чиї представники і з'їхалися на першій Генеральної конференції в цьому ж році.
У 1968 році до складу ЮНЕСКО вступає інша організація, що має подібні цілі - Міжнародне бюро освіти. Створене в Женеві в 1925 році воно і зараз має свій статут.
Взагалі ЮНЕСКО включає в себе три основних структури:
1. Генеральну конференцію;
2. Виконавчий рада;
3. Секретаріат.
Керівний орган генконференції збирається раз на два роки для прийняття програми і бюджету. У чотири рази частіше зустрічаються представники виконавчої ради, які зобов'язані контролювати виконання програми. А Секретаріат займається безпосередньо втіленням програми в життя.
ЮНЕСКО спеціалізоване установа ООН з питань освіти, науки і культури. Статут Організації був підписаний 16 листопада 1945 року в Лондоні і вступив чинності 4 листопада 1946 року, що вважається датою утворення ЮНЕСКО, її штаб-квартира розташовується в Парижі, під Франції. До складу Організації входить 67 бюро і підрозділів, розташованих у різних частинах світу. В даний час в Організації налічується 192 держави-члена і 6 членів-співробітників, 173 держави-члена розташовують постійним представництвом при Організації в Парижі.
Основна Мета ЮНЕСКО - сприяння зміцненню миру і безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури в інтересах забезпечення загальної поваги, справедливості дотримання законності і прав людини, а так само основних свобод, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй для всіх народів, без розрізнення статі, раси, мови чи релігії.
ЮНЕСКО виконує 5 основних функцій:
1. Проводить перспективні дослідження форм освіти, науки, культури та комунікації, необхідних в завтрашньому світі;
2. Проводить просування, передачу і обмін знаннями, спираючись головним чином на наукові дослідження, підготовку і викладання;
3. Здійснює нормативну діяльність: підготовку та прийняття міжнародних актів і обов'язкових до виконання рекомендацій;
4. Надає послуги експертів держави-членів для визначення їх політики в області розвитку і розробки проектів у формі технічного співробітництва;
5. Здійснює обмін спеціалізованою інформацією.
Заявивши що деякі національні цінності можуть бути цікаві для всього світу ЮНЕСКО створила фонд світової спадщини. У нього стали включати найбільш цікаві природні та рукотворні об'єкти.
З метою збереження матеріальної і нематеріальної культури підписані різні конвенції. Вони опрацьовують дії щодо збереження та розвитку цінностей у світовий та воєнний час. Так само регламентуються юридичні аспекти міжнародних переміщень історичних цінностей.
Основний принцип діяльності ЮНЕСКО - сприяти зростанню кількості засобів комунікації між людьми, розвивати і використовувати ці кошти для досягнення взаєморозуміння і більше вірних і досконалих знань про життя один одного.
Хартія про збереження цифрового спадщини. У квітні 2002 року в Парижі Міжурядова рада програми ЮНЕСКО В«Інформація для всіхВ» розглянув питання про підготовку Міжнародної хартії про збереження цифрової спадщини. Документ підготовлений для ЮНЕСКО Європейської комісією з питань збереження та доступу та позначають вузлові питання проблеми.
У Статуті ЮНЕСКО передбачається, що Організація допомагає збереженню, збільшенню та поширенню знань, піклуючись про збереження і охорону світової спадщини людства - книг, творів мистецтва і пам'ятників історичного і наукового значення, що її програма В«Інформація для всіхВ» служить платформою для дискусії і рамками для діяльності з питань інформаційної політики та збереження документованих знань, і що її програма В«Пам'ять світуВ» спрямована на забезпечення схоронності і загального доступу до всесвітнього документального спадщини. Подібні інформаційні ресурси і творчі твори все більшою мірою створюються, поширюються, стають доступними і зберігаються в цифровій формі, утворюючи тим самим новий вид спадщини - цифрове спадщина. Доступ до цієї спадщини створить більш широкі можливості для творчості, спілкування та спільного використання знань усіма народами.
Цифрові матеріали включають в себе текстові документи, бази даних, нерухомі і рушійні зображення, звукові та графічні матеріали, програмне забезпечення та веб-сторінки, представлені в значному і безперервно збільшується кількість форматів. Найчастіше ці матеріали фінансуються на короткий термін і вимагають прийняття цілеспрямованих заходів, спрямованих на їх створення, збереження та управління ними.
Багато з цих ресурсів мають неминущу цінність і значимість і, таким чином, являють собою спадщина, яке необхідно зберегти і зберегти для нинішнього і майбутніх поколінь. Таке безперервно збільшується спадщина може існувати на будь-якій мові, в будь-якій частині світу, і відноситься до будь-якій сфері людських знань і форм вираження.
Метою збереження цифрового спадщини є забезпечення його доступності для населення. Тому доступ до матеріалів цифрової спадщини, особливо які є суспільним надбанням, повинен бути вільним від необгрунтованих обмежень. У теж час має бути забезпечений захист від будь-яких форм посягань на безпеку інформації, конфіденційного та приватного характеру.
Як і щодо всього документальної спадщини принципи відбору можуть змінюватись в залежності від конкретної країни, хоча Глан критеріями при визначенні того, які цифрові матеріали слід зберігати, повинні бути їх значимість і їх неминуща культурна, наукова, документально підтверджена чи інша цінність. Пріоритет, безумовно, слід віддавати матеріалами В«цифрового походженняВ». Рішення стосуються відбору і будь-яких подальших переглядів, приймаються підзвітним чином і на основі певних принципів, політики процедур і стандартів.
Необхідно забезпечити збереження і доступність цифрового спадщини всіх регіонів, країн і співтовариств, щоб поступово полегшити представництво всіх народів, держав, культур і мов.
Збереження цифрового спадщини вимагає постійних зусиль з боку урядів, творців, видавців, відповідних галузей промисловості і установ в області спадщини.
В умовах існуючого цифрового розриву необхідно посилити міжнародне співробітництво та солідарність з метою надання всім країнам можливості забезпечити створення, поширення і збереження свого цифрового спадщини і постійний доступ до нього.
ЮНЕСКО в силу покладених на неї повноважень і функцій належить:
1. Приймати до уваги викладені в цій Хартії принципи при здійсненні її програмної діяльності і сприяти їх застосуванню в рамках системи ООН та міжурядових і неурядових організацій, що займаються питаннями збереження цифрової спадщини;
2. Служити авторитетної інстанцією і форумом де д...
