РЕФЕРАТ
з культурології
на тему: В«Культурний простір людини в сучасному світі В»
Виконала: Чапліна Галина Володимирівна
Ставрополь, 2005
Зміст
Введення. 3
1. Культурний простір людини в сучасному світі. 5
2. Глобалізація культури: тенденції і протиріччя. 7
3. Динаміка сучасної культури .. 10
Висновок. 14
Література. 15
Введення
15 липня 2004 Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) випустила В«Доповідь про розвиток людини 2004В». Доповіді про розвиток людини готуються щорічно, починаючи з 1990 року, мережею провідних фахівців науки, урядових органів та громадянського суспільства і висвітлюють ключові проблеми людства. Доповідь 2004 року, озаглавлений В«Культурна свобода в сучасному різноманітному світі В», стверджує, що культурна свобода є необхідним елементом розвитку людини.
Аналіз та пропозиції, опубліковані в Доповіді, спираються на дані, ідеї та найкращий досвід глобальної мережі провідних фахівців академічної науки, урядових органів та громадянського суспільства. Концепція людського розвитку передбачає більше, ніж просто вимір доходів на душу населення, розвитку ресурсів і задоволення основних потреб людини в якості заходів для визначення прогресу. У ній враховуються такі чинники, як свобода, гідність і можливість участі в суспільному житті. У Доповіді про розвиток людини 2004 р. затверджується, що розвиток є В«процес розширення вибору для людини В», а не просто збільшення національного доходу.
У Доповіді про розвиток людини 2004: В«Культурна свобода в сучасному різноманітному світі В»підкреслюється, що держави повинні активно проводити в життя політику заохочення мультикультурності, спрямовану на запобігання релігійної, етнічної або мовної дискримінації на грунті культури. Розширення культурних свобод, а не гомогенізація або придушення - ось єдина стійка альтернатива, яка забезпечує стабільність, демократію і розвиток людини як в національному, так і в міжнародному масштабі. Реалізувати такі політичні підходи не просто, але в багатьох країнах вже накопичений позитивний досвід. У доповіді розвінчуються міфи, використовувані для протидії розширенню культурних свобод. У ньому показано, що різноманіття не є загрозою для націй і держав, джерелом неминучих зіткнень або перешкодою на шляху загальнонаціонального розвитку. Навпаки, культурне різноманіття - це базовий елемент людського розвитку, що розуміється як здатність людей вибирати, ким бути і що робити. Поняття культурної свободи передбачає розширення можливості вибору, а не консервацію цінностей і звичаїв і не сліпе слідування традиції. Культура в сучасному світі - це не набір застиглих цінностей і звичаїв, вона не може служити виправданням порушень прав людини і принципу рівності можливостей.
1. Культурний простір людини в сучасному світі
У сучасному світі культурний простір людини в основному формують різні засоби масової інформації. Телебачення і Інтернет витіснили з культурних потреб сучасної людини відвідування театрів, бібліотек, музеїв.
Формуючи культурний простір, людина здійснює свій спосіб бачення світу. У свою чергу культурний простір впливає на людину. І не тільки через створення зовнішніх знакових форм (архітектура, інтер'єр, костюм і т.д.), але і через зміну способу життя, конструювання його нового вигляду.
Формування масової культури безпосередньо пов'язане з розвитком промислових технологій і нових засобів здійснення соціокультурної комунікації. Одночасно в культурі складається зовсім інший рівень інтенсивності культурних контактів (і міжіндивідуальних, і мнежгруппових), обумовлює інші обсяги та інтенсивність комунікативних процесів. Актуалізації проблема подолання міжіндивідуальних і міжгрупових культурних бар'єрів і культурної дистанції між представниками різних спільнот. Вирішення цієї проблеми починає здійснюватися не за парадигмі В«колонізаціїВ» (Насильницького введення певних національних і культурно-технологічних зразків поведінки і соціальних відносин), а по парадигмі поширення і затвердження цих зразків в прийнятній для різних культур формах, переважно у формах художньої творчості, і з орієнтацією на В«Загальнолюдські цінностіВ», тобто на актуальну для будь-якої людини базову сукупність цінностей і уявлень. Впровадження подібних практик в світових масштабах дозволило не тільки зменшити число конфліктів в культурних контактах, але й сформувало основні характеристики сучасної людської культури.
Одночасно, формування масової культури дозволило вирішити ряд внутрісоціальних проблем, пов'язаних, насамперед зі зміною механізмів соціальної стратифікації і форм соціалізації в сучасних суспільствах, а також з профілактикою девіантної поведінки. Однак розвиток комунікативних технологій вивело масову культуру за межі модернізованих товариств і зробило її поширення процесом глобального характеру. Базові форми масової культури стали популярними в більшості сучасних суспільств і на сьогоднішній день є однією з пріоритетних сфер створення і поширення культурних інновацій. Стереотипний характер культурних зразків масової культури, експлуатація тематики, актуальної для більшості людей, високий рівень привабливості форм репрезентації масової культури, її латентність до культурним варіацій (етнокультурним і субкультурних особливостей), її гнучкість і динамічність зробили масову культуру доступною для більшості мешканців глобалізованому світу, і, одночасно, допомогли згладити негативні наслідки цієї глобалізації. Саме через масову культуру людство сьогодні представляє результати свого культурного творчості.
Таким чином, культурний простір сучасного світу, впливає на людину, формується засобами масової інформації. Розвиток сучасних комунікативних технологій зробило поширення масової культури процесом глобального характеру.
2. Глобалізація культури: тенденції і протиріччя
До числа найбільш значимих цивілізаційних тенденцій сучасності слід віднести процеси глобалізації та інформатизації, що знаходяться в діалектичній єдності і взаємозумовленості. Саме їх синтез все більшою мірі визначає генеральний напрямок соціального розвитку людства на найближчу перспективу.
На думку А. А. Пелипенко, глобалізація як явище зовсім не є чимось унікальним і властивим виключно сучасній епосі. Прагнення до необмеженого росту, експансії та нескінченної асиміляції будь-якого інокультурного матеріалу властиво всякої культурній системі, що і було багаторазово явлено в людській історії, починаючи з давньосхідних імперій, кінчаючи зовсім недавнім минулим.
Ми повинні відзначити й ряд абсолютно особливих рис, притаманних сучасним глобалізаційним процесам.
Всі колишні глобалізаційні проекти в історії здійснювалися, образно кажучи, в епоху ідеалів , і, отже, за своїми формами носили ідеократичних характер. Головним засобом реалізації такого проекту було пряме військово-політичної насильство, а його історичним втіленням - Теократична імперія. Тепер же, коли епоха ідеалів змінилася епохою інтересів , пряме військово-політичне насильство виявляється засобом неадекватним. Йому на зміну приходить неоліберальний проект глобалізації.
При аналізі сучасних тенденцій слід враховувати наступні фактори:
1. Глобальні процеси розгортаються на тлі наближення системного кризи всієї людської цивілізації , який за усередненими підрахунками повинен відбутися близько 2025-2030 рр.. (Розрахунок групи С. П. Капіци та ін.)
2. Найважливішим фактором сучасного культурного клімату є постмодернізм, який давно перестав бути вузькою інтелектуальної модою, а є головною формою стихійного світогляду більшої частини утвореного людства.
3. Одним ...
