ДЕРЖАВНА Митний СЛУЖБА УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МІТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Кафедра гуманітарної підготовкі та ідентіфікації культурних цінностей
Реферат
з дісціпліні:
В«Українська та Зарубіжна культура В»
на тему:
В«Культура козацької держави (1648-1781рр.)
Виконала:
слухачами ДП07-2
Орєхова Наталія Павлівна
(м. Керч вул. Будьонного буд.33 кв.98)
Перевірів:
проф. Калашникова О.Л.
Дніпропетровськ 2007
Зміст
Вступ
Розділ 1. Розвиток та напрями козацької культури
Розділ 2. Українське бароко
Розділ 3. Архітектура українського бароко
Розділ 4. Графіка и живопис
Висновки
Список використаних джерел
На Межі ХVI i ХVII століть у Суспільне ї духовне життя України наче увірвався вітер змін. Буквально на очах одного-двох поколінь іншімі ставали полiтічнi реалії, спосіб життя, спосіб мислення. Все, Що торувало собі дорогу у ХVI столiттi, проросло й задіяло. Звичайний, картина українського світу, Якові бачімо, в ці віки формувалася впродовж попередніх часів, однак НАДЗВИЧАЙНИХ Багато заважіла Хмельниччина - Як загальнонаціональне піднесення, пов'язане з Визвольний боротьбою, Що підняло Україну з колін и відроділо смак політічної ї культурної творчості. Вініклі Нові, вiдповiдні часові світовiдчуття. Змінівся менталітет українців, бо ставши відчутнім зв'язок часів: Україна - правонаступницею Киевськой Русі - відновлювала свою Державність, школу, мову, храми. Її художній геній породжував літературу, музику, живопис и архітектуру, в якіх рісі європейського Нового годині поєдналіся з національною спеціфікою и проблематики. І все Це стало можливіть завдякі зрослій вазі ї авторітетові, а відтак i дiяльностi козацтва.
Козацтво Протяг півтора століть вiдiгравало НЕ Тільки зачнемо політічну роль доблесним захисника волі й прав українського народу, а й сили, Що яскраво віявіла собі у культурній розбудові держави. Саме з козацького середовища Вийшла нова провідна верств, нова національна арістократія, нова iнтелiгенцiя, Яка взяла на себе й утвердження власної державності (вся гетьманщина и особливо Богдан Хмельницький), и Розвиток освіти, спорудження та реконструкцію храмів, будівництво Громадський споруд, опікування мистецтвом ТОЩО.
Прагнення надолужіті Втрачений Україною за роки колоніального існування спонукало багатьох дiячiв єпохи до актівності в Галузі культури. Чимало хто з козацької старшини, Наприклад, захопівся органiзацiєю шкіл и майстерень при Монастір. Їх добробут Швидко Зростай завдякі потужній економiчнiй пiдтрімцi козацтва. Почаїв ж з того, Що у 1620 р. до Київського братства запісався уславленій козацький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, а з ним i все Військо Запорізьке. Ставши ктитором (опікуном) Києво-Братського монастиря, гетьман Найперше подбав про Створення при ньому школи. За прикладом гетьмана Коженна козацький воєначальнік ставати ктитором якогось монастиря, церкви i дарував кошти на будівництво іконопісніх та реміснічіх майстерень. У умів боротьбі за незалежність, за розбудову державносi й культура змужнів інтелект нації, зродило когорта видатних діячів: це й Михайло Дорошенко, Кшиштоф Косінській, Іван Сулима, Пилип Орлик, Петро Могила, Іван Мазепа. Булі й iншi особістості ренесансного масштабу за силою прістрасті, розумом, мужністю, освiченiстю, обдарованiстю. Хоча належали смороду Вже iншiй культурній добі - добі Бароко . Саме Козацькі часи в Історії України назівають добою Бароко, маючи на увазі НЕ Ліше мистецький стиль, а однозначно Ширшов духовне Поняття: свiтовiдчуття. Українське Бароко віявілося співзвучнім історічному часові, Що переживав народ, i тому так повно виразі i Його фiлософiю, i псіхологію, ї Естетика. Більш того, національний ВАРІАНТ бароко в Україні прямо назівають В«КозацькаВ». (Зображення 1).
Українське козацтво мало Свої символи, або клейноди. Серед них - хоругв, бунчук, булава и печатка з гербом. З годиною клейнодами стали перначі, литаври, значки, паліці. (1).
Головною СВЯТИНЬ козацтва вважався хоругви - прапор. Його шили з дорогих тканин і прікрашалі вишивка ї Шітту. Найчастіше золотом вишиваю образ Пресвятої Богородиці Діви Марії - заступніці козацтва або козака з шаблею й мушкетом. Трапляліся на бойових козацьких Прапор зображення святих, хрестів, сонця, місяця, зірок, зброї, звірів. Козацькі прапори булі переважно блакитного, жовтого, жовто-блакитного, білого, малинового, червоного и чорного кольорів. Найважлівішім символом влади кошового отамана Була булава - Палиця з Деревини горіха завдовжкі 50-70 см Із срібною або візолоченою кулею на кінці. Булава прікрашалася переважно смарагдами й перлами.
Важливим атрибутом влади БУВ бунчук - держак завдовжкі 2-2,5 м, верхівку Якого прікрашала куля - маківка, від якої донизу звісалі пасма кінського волоса и червоні вірьовкі.
Символом влади судді БУВ Військова печатка. Нею підтверджуваліся ВСІ Офіційні документи Війська Запорізького, відані кошем: універсалі, маніфесті, прівілеї, дипломатично листування. На печатці зображалі герб - фігуру козака, озброєного мушкетом и шаблею. Символом влади військового писаря Була Срібна чорнільніця, відзнакою довбиша - литаври. Без ударів довбиша в литаври не можна Було склікаті Січову раду. Отаманія куренів носили жезли-перначі. Всі Козацькі клейноди, за вінятком Палиця для литавр, які Постійно знаходится у довбиша, зберігаліся в січовій Покровській церкві, в Скарбниці и Вінос Тільки за особливим наказом кошового. (Зображення 2).
1. Розвиток та напрями козацької культури
звичайна, більшість лiтопісiв писав в Монастір, там смороду й перепісуваліся (Зображення 3). Один з таких манускріптів, Що датується 1623-1627 р., Назівається Густинський (писань у Густинський монастірі на Чернiгiвщінi). Вважають, Що душею цієї праці БУВ Захарія Копистенський, Згідно архімандріт Києво-Печерської лаври. Хронологію подій у ньому доведено до 1597 р. Козацькі літопісі залиша Важливим джерелом для Вивчення iсторiї України. Зокрема, в науці: широко знань В«Літопис Самовидця В», назв так свого часу письменником Пантелеймоном Кулішем. Події Літопису охоплюють другу половину ХVII Століття: от качанів Війни проти шляхетської Польщі до подій 1702 року. У ньому згадуються Усі візначні Козацькі поводірі, починаючі від Богдана Хмельницького й закінчуючі Іваном Мазепою, полковники, генеральні пісарі, обозні, сотники, польські шляхтічі, росiйськi вельможі. За В«Літопісом Самовидця В»можна кож вівчаті тодішню географію України - тут сотні назв різніх населених пунктів, де відбуваліся ті чі iншi Події. Смороду напісані невiдсторонено. З болем повідомляв автор про сплюндровані татарським нападаючи Українські села, про кривди людям з боку польських жовнiрiв и російськіх воєвод. Різкому осудові піддає ВІН міжусобіці козацьких ватажків, Спроба воєнніх союзів Із Кримська татарами, Що приводили до Жахлива розорення краю. Автор Літопису - людина незалежна у своїх подивимось, добро обізнана з усіма внутрішнімі и зовнiщнiмі проблемами України. На мнение дослідніків, автором цього Літопису МіГ буті генеральний пiдскарбiй Січі Роман Ракушка-Романовський.
Через кілька РОКІВ після завершення В«Літопису СамовидцяВ» почав писати Iсторiя козацького краю Гадяцький сотник Григорій Граб'янки , Який, безперечно, належав до найосвіченішіх людей свого часу. Свою оповідь автор веде у формі окремого тематичність "Сказаній", які охоплюють ВСІ найголовнiшi битви візвольної боротьбі. Йому цiкавi НЕ Ліше Події, а й мотиви, якімі керувався зокрема, Хмельницьки...