Міністерство освіти Республіки Білорусь
Мінський державний лінгвістичний університет
Реферат
За дисципліни В«КультурологіяВ»
На тему
Культура індіанців США
Виконала:
Студентка групи 207з
Лапшина Ганна Сергіївна
Мінськ 2008
ПЛАН
1. Витоки індіанської культури ................................................... 4
2. Індіанські Маунд ............................................................... 8
3. Індіанці прерій ..................................................................... 12
4. Індіанські групи від Аляски до Флориди ................................ 16
5. Мови північноамериканських індіанців ........................................... 31
Список використаних джерел та літератури ...................... 29
ВСТУП
Індіанці - загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів). Назва виникла від помилкового представлення перших європейських мореплавців, які вважали відкриті ними заатлантичні землі Індією.
<p> Вчені почали цікавити індіанцями, як тільки вперше прийшли в зіткнення з європейцями. Приблизно з середини XIX сторіччя зароджується нова наукова дисципліна - Американистика - наука про історію, а також про матеріальну і духовну культуру індіанців.
Об'єкт даної роботи - американські індіанці, предмет - їх культура.
Мета даної роботи - вивчити культуру індіанців США. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
- дослідити витоки індіанської культури;
- вивчити такий явище індіанської культури, як Маунд;
- дослідити культуру індіанців прерій;
- вивчити особливості культури індіанських груп від Аляски до Флориди;
- дослідити мови північноамериканських індіанців, а також показати, яку роль вони відіграли в розвитку сучасних мов.
При роботі над темою я зіткнувся з проблемою літератури по даній темі. Російською мовою матеріалу надзвичайно мало. Безумовно, велика частина матеріалу не переведена з англійської мови. Це свідчить про те, що вітчизняна культурологія мало цікавиться культурою індіанців США (значно більше літератури по сучасній культурі США). Найбільшу допомогу при підготовці даної роботи мені надали історико-етнографічний довідник В«Народи світуВ» під редакцією Ю.В. Бромлея, а також книга дослідника індіанської культури Мирослава Стінгла В«Індіанці без томагавків В».
1. Витоки індіанської культури.
Високі культури споконвічних американців і всі їх чудові успіхи, як у матеріальній, так і в духовній області виникли на основі самобутнього розвитку.
Перша склалася вже в Америці культура (існувала приблизно за 15 тисяч років до н. Е..) - Культура фолсомская, названа так за місцем, де були знайдені її сліди, не відрізняється занадто помітним прогресом порівняно з пізньопалеолітичної культурою мешканців печери Сандиа. Центром фолсомской культури був північноамериканський південний захід (штат Нью-Мексико). Втім, сліди цієї культури виявлено майже на всій території нинішніх Сполучених Штатів. Це по перевазі крем'яні наконечники списів, якими фолсомскіе мисливці вбивали бізонів.
Першої хліборобської культурою в Америці була культура кочізі. У цей час три або три з половиною тисячі років тому вперше почали вирощувати кукурудзу. Вона відшкодовувала індіанцям доколумбової Америки відсутність усіх інших видів зернових, якими володів Старий Світ. І в цей же час мешканці іншій частині Північної Америки, краю Великих озер, вперше, поки що холодним способом, пробують обробляти метал. Спочатку це мідь, яку індіанці знаходили в чистому вигляді. Тим часом індіанське населення субарктичних областей Північної Америки (нинішніх Канади й Аляски) все ще залишається на рівні примітивної культури, основу якої становить виключно полювання на великих тварин (тепер це головним чином карібу) і рибальство.
Слідом за першою північноамериканської землеробської культурою - культурою кочізі - на обох узбережжях Північної Америки в історію цієї частини Нового Світу ввійшла культура куп раковин або, скоріше, кухонних куп. Індіанські рибалки, які жили тут багато і багато сотень років тому, кидали на це звалище залишки їжі, кістяні голки, ножі і інші інструменти, часто зроблені з раковин (звідси і друга назва культури). І тепер такі купи раковин для американістів - багате, цінне свідоцтво про життя тодішніх індіанців.
Безпосередньо за кочізі на південно-заході Північної Америки виникає нова землеробська культура, в основі якої також лежало обробіток кукурудзи - культура баскет мейкерз - В«КорзинщикомВ» (приблизно 200 рік до н. Е.. - 400 рік н. Е..). Вона отримала свою назву від особливого виду водонепроникних кошиків, що мали форму горщика, які В«кошикаріВ» плели, щоб варити в них кашоподібну їжу. В«КорзинщикомВ» ще жили в печерах. Але всередині цих печер вони вже будували справжні будинки. Основним місцем проживання цих індіанців була Арізона. Тут, особливо в Каньйоні мертвого людини, в різних печерах були знайдені їхні численні сліди. Дерево споруд В«КорзинщикомВ» поблизу Фолл-Крік в південному Колорадо можна віднести (при допущенні деяких відхилень) до 242, 268, 308 і 330 років н. е..
В епоху, коли на північноамериканському південному заході доживала свій вік культура В«КорзинщикомВ», складається нова культура, культура жителів скельних міст, які зводили свої В«містаВ» під природними стрімкими стінами пісковика або туфу, або в глибоких каньйонах річок північноамериканського південного заходу, або, нарешті, прямо в скелях, Їх будинки, при будівництві яких широко використовувалися печери, створені самою природою, розросталися по горизонталі і по вертикалі, втискувалися в поглиблення скель і громадилися один на одного. Для зведення стін, як правило, застосовувалися адобов - висушені на сонці цеглини. Такі поселення ми знаходимо на північноамериканському південному заході в каньйонах декількох великих річок. У цих індіанських містах поруч з прямокутними житловими приміщеннями ми завжди знаходимо круглі споруди. Це святилища, що носили в індіанців назву пива. Вони ж були і свого роду В«чоловічими клубамиВ». Хоча будували їх виключно жінки, входити в ці капища їм було заборонено.
Будівельники цих поселень в скелях і в глибоких колорадських каньйонах зводили не місто, а один великий будинок. Кожне приміщення лепілось впритул до іншого, осередок до осередку, а всі разом вони представляли собою гігантську споруду, схожу на бджолині стільники і налічувала кілька десятків, а то й сотень житлових приміщень і святилищ. Так, наприклад, будинок-місто Пуебла-Боніто в каньйоні Чака мав 650 житлових приміщень і 20 святилищ, або ків. Цей напівкруглий будинок-місто, в стінах якого можна було б розмістити всіх жителів невеликого чеського містечка, був найбільшою спорудою всій доколумбової Північної Америки.
Велике число святилищ (Ків) в кожному з таких будинків-міст свідчить про важливий факт: розвиток землеробства тут йшло рука об руку з розвитком релігії. Жоден з скельних міст не має власної агори, якогось збірного пункту для вирішення суспільних питань. Однак у кожному з них - десятки храмів.
Через кілька століть ці люди залишають свої дивовижні міста, видовбані в скелях або укриті під кручами південно-західних каньйонів, і переселяються - в буквальному сенсі слова - ближче до сонця. Свої нові поселення (ми тепер називаємо їх пуебло, так само як і будинки-міста в каньйонах рік) вони будують на плоских, круто обриваються височинах, іменованих месамі (mesa - по-іспанськи В«стілВ»). Нові пуебло теж ростуть, як бджолині стільники. Жителів таких пуебло, незалежно від їх мовної приналежності, ми зазвичай називаємо загальним ім'ям індіанці пуебло. Це і є останн...
