У період переходу до інформаційного суспільства крім рішення описаних вище проблем необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття і обробці великих обсягів інформації, оволодінню їм сучасними засобами, методами і технологією роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, придбаної іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати певний рівень культури по поводженню з інформацією. Для відображення цього факту був введений термін інформаційна культура.
Інформаційна культура - вміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для її отримання, обробки і передачі комп'ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби і методи.
Наведемо визначення інформаційної культури, дане в [16]: "Інформаційна культура у вузькому сенсі - це рівень досягнутого в розвитку інформаційного спілкування людей, а також характеристика інформаційної сфери життєдіяльності людей, в якій ми можемо відзначити ступінь досягнутого, кількість і якість створеного, тенденції розвитку, ступінь прогнозування майбутнього ".
Для вільної орієнтації в інформаційному потоці людина повинен володіти інформаційною культурою як однієї з складових загальної культури. Інформаційна культура пов'язана із соціальною природою людини. Вона є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється в таких аспектах:
• у конкретних навичках по використанню технічних пристроїв (від телефону до персонального комп'ютера і комп'ютерних мереж);
• у здатності використовувати у своїй діяльності комп'ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти;
• в умінні витягати інформацію з різних джерел: як з періодичної преси, так і з електронних комунікацій, представляти її в зрозумілому вигляді та вміти її ефективно використовувати;
• у володінні основами аналітичної переробки інформації;
• в умінні працювати з різною інформацією;
• у знанні особливостей інформаційних потоків у своїй області діяльності.
Інформаційна культура вбирає в себе знання з тих наук, які сприяють її розвитку і пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних і ряд інших дисциплін). Невід'ємною частиною інформаційної культури є знання нової інформаційної технології та вміння її застосовувати як для автоматизації рутинних операцій, так і в неординарних ситуаціях, що вимагають нетрадиційного творчого підходу.
В інформаційному суспільстві необхідно почати опановувати інформаційною культурою з дитинства, спочатку за допомогою електронних іграшок, а потім залучаючи персональний комп'ютер. Для вищих навчальних закладів соціальним замовленням інформаційного суспільства слід рахувати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідної для роботи в конкретній сфері діяльності. У процесі прищеплення інформаційної культури студенту у вузі поряд з вивченням теоретичних дисциплін інформаційного напряму багато часу необхідно приділити комп'ютерним інформаційним технологіям, що є базовими складовими майбутньої сфери діяльності. Причому якість навчання має визначатися ступенем закріплених стійких навичок роботи в середовищі базових інформаційних технологій при вирішенні типових завдань сфери діяльності.
В інформаційному суспільстві центр ваги припадає на суспільне виробництво, де істотно підвищуються вимоги до рівня підготовки всіх його учасників. Тому в програмі інформатизації слід особливу увагу приділити інформатизації освіти як напряму, пов'язаного з придбанням і розвитком інформаційної культури людини. Це, в свою чергу, ставить освіту в положення "об'єкта" інформації, де потрібно так змінити зміст підготовки, щоб забезпечити майбутньому фахівцю не тільки загальноосвітні і професійні знання в області інформатики, але і необхідний рівень інформаційної культури. Повсюдне впровадження персонального комп'ютера в усі сфери народного господарства, нові його можливості по організації "дружньої" програмного середовища, орієнтованої на користувача, використання телекомунікаційного зв'язку, забезпечує нові умови для спільної роботи фахівців, застосування інформаційних технологій для найрізноманітнішої діяльності, постійно зростаюча потреба у фахівцях, здатних її здійснювати, ставлять перед державою проблему по перегляду всієї системи підготовки на сучасних технологічних принципах. У нашій країні рішення цієї проблеми знаходиться на початковій стадії, тому доцільно врахувати досвід найбільш розвинених країн, до числа яких відносяться США, Японія, Англія, Німеччина, Франція, де цей процес вже отримав значний розвиток.
Сьогодні є всі підстави говорити про формування нової інформаційної культури (ІК) [7], яка може стати елементом загальної культури людства. Її основою можуть стати знання про інформаційну середовищі, законах її функціонування, уміння орієнтуватися в інформаційних потоках. На думку російських вчених [8], інформаційна культура поки ще є показником не загальної, а, скоріше, професійної культури, але з часом стане важливим фактором розвитку кожної особистості.
Розвиток інформаційної культури формує в усіх країнах групи людей, які духовно об'єднані спільністю розуміння тих проблем, в вирішенні яких вони включені. Інформаційна культура органічно входить в реальну тканину суспільного життя, надаючи їй нову якість. Вона призводить до зміни багатьох соціально-економічних, політичних і духовних уявлень, вносить якісно нові риси в спосіб життя людини.
В даний час існує велика кількість визначень інформаційної культури. В даному випадку доцільно розглянути визначення [7], дане в двох аспектах.
Інформаційна культура в широкому сенсі - це сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивне взаємодія етнічних і національних культур, їх з'єднання в загальний досвід людства.
У вузькому сенсі слова це: оптимальні способи звернення зі знаками, даними, інформацією та подання їх зацікавленому споживачу для вирішення теоретичних і практичних завдань; механізми вдосконалення технічних середовищ виробництва, зберігання і передачі інформації; розвиток системи навчання, підготовки людини до ефективного використання інформаційних засобів і інформації.
Оволодіння інформаційною культурою - це шлях універсалізації якостей людини, який сприяє реальному розумінню людиною самої себе, свого місця і своєї ролі. Велику роль у формуванні інформаційної культури грає освіта, яка має формувати нового фахівця інформаційного співтовариства. У цього фахівця необхідно виробляти наступні навички та вміння: диференціації інформації; виділення значущої інформації; вироблення критеріїв оцінки інформації; виробляти інформацію та використовувати її.
Історія інформаційної культури налічує тисячоліття [9]. Точкою відліку її історії логічно визнати момент зміни формального відносини до сигналу ситуації, яка була властива тваринному світу, на змістовне, властиве винятково людині. Обмін змістовними одиницями послужив основою розвитку мови. До появи писемності становлення мови викликало до життя велику гаму вербальних методик, породило культуру поводження зі змістом і текстом. Письмовий етап концентрувався навколо тексту, що увібрав в себе все різноманіття усної інформаційної культури.
Інформаційну культуру людства в різний час потрясали інформаційні кризи. Один з найбільш значних кількісних інформаційних криз призвів до появи писемності. Усні методики збереження знання не забезпечували повного збереження зростаючих обсягів інформації та фіксації інформації на матеріальному носії, що породило новий період інформ...
