Зміст
1.1.Історія виникнення картин, вишитих хрестом
1.2. Генезис орнаментів в картинах, вишитих хрестом
1.3. Колірна гамма вишитих картин
2.1. Вибір вироби
2.2. Виготовлення картини
3. Економічне обгрунтування ефективності виготовлення картини
Введення
Вишивка хрестиком - один з улюблених видів рукоділля.
Виготовлення картин, вишитих хрестом, сприяє розвитку творчої уяви, породжує емоційний відгук, викликає позитивне ставлення до художньої діяльності, що в остаточному підсумку народжує справжнє дієве бажання "Складати".
В процесі цілеспрямованого створення картини виробляється сміливість дій, впевненість, свобода володіння інструментами і матеріалами. Творці набувають технічну легкість, свободу, яка є одним з спонукачів малювання, створення образу предмета чи явища.
Поєднання різних матеріалів в одній картині не може бути випадковим. Всякий раз необхідно пробувати, шукати, щоб вирішити, за допомогою якого матеріалу він може отримати більш виразне зображення.
Навчання техніці виготовлення вишитих картин сприяє розумінню властивостей різних матеріалів, їх виражальних можливостей, формування вміння використовувати при створенні зображень різні матеріали, безсумнівно, збагатить творчу діяльність.
Мета курсової роботи - з'ясувати, в чому полягає сутність створення картини, вишитої хрестом.
Завдання:
- вивчити літературу по темі курсової роботи;
- розглянути теоретичні основи створення картини, вишитої хрестом;
- охарактеризувати процес створення картини, вишитої хрестом.
1. Теоретичні основи виготовлення картин, вишитих хрестом
1.1 Історія виникнення картин, вишитих хрестом
Історія виникнення вишивки йде далеко в глибину століть. Це мистецтво відноситься до епохи первісної культури. Воно тісно пов'язане з появою першого стібка при виготовленні одягу. Матеріалом для вишивки в різні далекі часи служили і жили тварин, і нитки льону, конопель, бавовни, вовни, шовку, також застосовувався і натуральний волосся.
У нашій країні вишивка має древню історію. Нею прикрашали одяг, взуття, кінську збрую, житло, предмети побуту. У музеях нашої країни зібрано багато зразків народної вишивки. Найкраще збереглися вироби XIX століття. В ті часи вишивка умовно поділялась на міську і селянську (народну). Міська вишивка випробовувала на собі вплив західної моди і не мала міцних традицій, тоді як народна була нерозривно пов'язана зі стародавніми звичаями і обрядами російського селянства. До 13 - 15 років селянські дівчатка повинні були приготувати собі придане. Це були вишиті скатертини, облямівки, головні убори, рушники. Перед весіллям влаштовували публічний показ приданого як свідчення працьовитості й майстерності нареченої. Наречена обдаровувала родичів нареченого своїми виробами. В селянських родинах одяг шили з домотканих лляних і вовняних тканин. Її прикрашали не тільки вишивкою, а й мереживами, тасьмою, вставками з кольорового ситцю.
На території Росії археологами виявлені фрагменти одягу, вишитій золотими нитками. Знахідки, що відносяться до IX - XII століттям, підтверджують, що вишивка існувала і розвивалася вже в епоху Стародавній Русі. З язичницьких часів жінки - вишивальниці створювали в своїх вишивках - картинах сцени побутового життя. Найчастіше вишивкою прикрашали Постельніков (простирадла), кінці яких звисали з ліжок, а також рушники, скатертини, штори, весільні та святкові сорочки, полотняні сарафани, головні убори, хустки. Вишитий рушник використовувалося не тільки в побуті. Ритуальні, багато розшиті рушники розвішували на священних деревах, придорожніх і могильних хрестах, прикрашали ними капище ідолів. Пізніше, в християнські часи, з'явився звичай прикрашати вишитими рушниками ікони, дзеркала і вікна. На весіллі, масниці, при народженні або смерті людини вишиті рушники були священним оберегом. Особливу силу оберігати людей від злих сил, хвороб і стихій приписували буденного (В«про один день зробленомуВ») рушникові. Воно створювалося декількома майстринями за один день або добу і вважалося бездоганно чистим.
Виникнувши в давнину, мистецтво вишивки на протязі багатьох століть постійно вдосконалювалося. Людина, що жила постійно серед природи і спостерігав за нею, вже з глибокої давнину навчився створювати нескладні візерунки, умовні знаки-символи, за допомогою яких він висловлював своє сприйняття до навколишнього світу, своє ставлення до незрозумілим явищам природи. Кожна лінія, кожен знак були повні зрозумілого йому сенсу, були одним із засобів спілкування.
1.2 Генезис орнаментів в картинах, вишитих хрестом
З часом окремі фігури видозмінювалися, ускладнювалися, поєднувалися з іншими формами, створюючи візерунки-малюнки. Так виникли орнаменти - послідовне повторення окремих візерунків або їх групи (таке повторення декількох елементів малюнка носить назву раппорт.)
За своїми мотивами орнамент може бути:
Геометричний - складається з різних геометричних елементів;
меандровим - у вигляді безперервних ламаних ліній, широко застосовувався в мистецтві Давньої Греції та який отримав свою назву від звивистої річки Меандр;
Рослинний або фітоморфний - складений з малюнків стилізованих квітів, плодів, листя, гілок і т.п.;
Тваринний - в якому стилізовані фігури звірів і комах;
Пташиний-складений з стилізованих фігур птахів;
людиноподібних-з зображенням людських фігур і напівфігуру;
шрифтових (в'язь) - нагадує стилізовані написи, зустрічається в середньоазіатських вишивках.
Мова кожного орнаменту пов'язаний з історією та культурою народу. Творці орнаментів весь час зверталися до природи, використовуючи побачене. Кожна народність зберігала у вишивках саме характерне, найбільш близьке національному характеру, естетичним смакам, поняттям про красу.
Народні майстрині створювали візерунки, що відрізняються великою різноманітністю окремих мотивів, де спліталися реальні спостереження навколишнього їх природи з казковими уявленнями. Творчо обдумане поєднання окремих компонентів називається композицією і складається з чергування окремих фігур і їх рядів, розташованих по горизонталі, вертикалі і діагоналі.
Орнамент народних вишивок завжди тісно пов'язаний зі структурою тканини домашнього виготовлення. Тому більшість візерунків складається з геометричних фігур. Постійними елементами геометричних орнаментів є окремі фігури у вигляді точок, прямих і ламаних ліній, кіл, хрестів, трикутників, квадратів, розеток.
Геометричний орнамент характеризується не тільки різноманітністю фігур, скільки варіантністю їх виконання. Основним і найбільш типовим є ромб або поставлений на кут квадрат. Ромби-фігури можуть бути пересічені діагоналями, з відростками - продовженими сторонами, з гачками, маленькими ромбиками на кутах, можуть бути укладені в квадрати і ромби більшого розміру, розташовані рядами, накладені один на одного кутами. Досить часто проміжки між окремими фігурами одного орнаменту заповнюються іншими фігурами, які не тільки доповнюють його, але і створюють новий візерунок. Велику роль в різних варіантах геометричного орнаменту відіграють розміри візерунка і пропорційне співвідношення його частин.
Дуже важливу роль у всіх видах творчості відіграє колорит - гармонійне поєднання кольорів та їх відтінків. В більшості своїй колорит є візитною карткою республіки, області, району і навіть окремого села.
1.3 Колірна гамма вишитих картин
Гармонійне поєднання часто полягає в врівноваженості теплих і холодних, світлих і темних тонів. Один і той же орнамент набуває нового звучання від зміни кольору ниток в вишивці, може здаватися яскравим і барвистим або стриманим і бляклим. Потріб...
