Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Культура и искусство » Життя і творчість Миколи Самокиш

Реферат Життя і творчість Миколи Самокиш

Кримська філія Національної академії мистецтв і архітектури

РЕФЕРАТ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА

НА ТЕМУ: МИКОЛА САМОКИШ

2009


Микола Самокиш народився 13 (25) листопада 1860 р. в Ніжині. Закінчив Ніжинську класичну гімназію. Перша спроба поступити в Імператорську Академію мистецтв не вдалася, але був прийнятий вільним слухачем в батальну майстерню професора Б.П. Віллевальде (1878). Через рік занять був прийнятий студентом. Навчався в Імператорської Академії художеств (1879-1885), клас Б.П. Віллевальде, інші відомі вчителі - П.П. Чистяков і В.І. Якобі.

Швидко почав добиватися успіхів. Вже в 1881 році отримав малу золоту медаль за картину В«Повернення військ на батьківщину В». У 1882 році видав перший альбом офортів, виконаних під керівництвом Л.Є. Дмитрієва-Кавказького.

У наступному, 1883 отримав премію С.Г. Строганова за картину В«Поміщики на ярмаркуВ». У 1884 році був нагороджений другою малою золоту медаллю за картину В«Епізод з битви при Малому Ярославцев В», а картинуВ« Прогулянка В»придбав для своєї галереї П.М. Третьяков. У 1885 році за дипломну роботу В«Російська кавалерія повертається після атаки на ворога під Аустерліцем в 1805 році В»отримав велику золоту медаль і звання класного художника 1-го ступеня. З 1885 по 1888 рік удосконалювався в Парижі під керівництвом відомого баталіста Едуарда Деталі. У 1890 за роботу В«Табун орловських рисистих матокВ» (Ново-Томніковского конезаводу Тамбовської губернії) удостоєний звання академіка.

У 1888 році їздив на Кавказ для збору матеріалів для картин, замовлених Тифліській військово-історичним музеєм. Створив три полотна: В«Битва при АвліареВ», В«Баталія при річці ІоріВ», В«Захист Наурського станиціВ», які принесли йому популярність як баталісту.

Конференц-секретар Академії мистецтв П.Ф. Ісеев показав малюнки Самокиша великому князеві Володимиру Олександровичу, колишньому президентом Академії. Той представив малюнки спадкоємцю Миколі Олександровичу.

Молодого художника рекомендували до військового відомства для замальовок маневрів. З 1890 р. він приступив до роботи. В«І ось я вступив на шлях ілюстрованої роботи, не підозрюючи, як я втягніть в цю справу і буду віддавати цій роботі більшу частину мого часу, зрідка тільки беручись писати картини для виставок В», - записав він пізніше в своєму щоденнику.

У 1889 році одружився на Олені Петрівні Судковського (дівоче Бенардо). У шлюбі вона прийняла подвійне прізвище Самокиш-Судковського. Олена Петрівна Самокиш-Судковського (1863-1924) - відомий книжковий ілюстратор, учениця В.П. Верещагіна. Багато ілюструвала А. С. Пушкіна. Дуже відомі її ілюстрації до казки Єршова В«Коник-ГорбоконикВ». У 1896 році за малюнки для В«коронаційний збірникаВ» волучіла Найвищу нагороду і медаль на блакитній стрічці. Подружжя часом працювали разом, так вони обоє брали участь у підготовці ілюстрованого видання В«Мертвих душВ» Гоголя (Друкарня А.Ф. Маркса, 1901). В одному із залів Вітебського вокзалу (Первинна назва - Царськосельський), зведеного в 1901-1904 роках, стіни прикрашені панно Н.С. Самокиша і Є.П. Самокиш-Судковського, присвяченими історії Царськосельській ж. д. Померла Олена Петрівна в еміграції, у Парижі.

Разом з С. Васильківським Н.С. Самокиш працював над ілюстраціями до альбомів з історії України (1898-1900). Автор тисяч книжкових і журнальних ілюстрацій. Серед них - ілюстрації до творів А.С. Пушкіна (В«ПолтаваВ»), Л.Н. Толстого (В«ХолстомерВ»), Н.В. Гоголя, Марка Вовчка, Л.А. Мея, І.С. Нечуя-Левицького, М. Горбаня та ін

Серед найбільш відомих робіт - ілюстрації та художнє оформлення нарисів Н.І. Кутепова В«Великокнязівська, царська і імператорське полювання на РуcіВ» в 4 томах (1896-1911). В ілюструванні книги взяли участь Л.С. Бакст, А.К. Беггров, А.Н. Бенуа, А.М. Васнецов, В.М. Васнецов, О.Є. Лансере, К.В. Лебедєв, А.П. Рябушкін, І.Є. Рєпін, В.І. Суріков, Ф.А. Рубо, Л.О. Пастернак, К.А. Савицький, В.А. Сєров, А.С. Степанов.

Використовувалися і літогравюр з творів Дж. Доу, В.Г. Шварца, Ф.Г. Солнцева, А.Д. Литовченко. Але оформлення всього видання в цілому було покладено на Н.С. Самокиша. Зокрема, ним особисто виконані 173 ілюстрації до 4 томам В«ПолюванняВ». Це видання принесло художнику славу анімаліста.

Інша знаменита робота - Малюнки пером, сепією, тушшю і аквареллю до книги Г.І. Раді [3] описує подорож великих князів в Індію. До цього видання ним було зроблено 456 малюнків!

Багато різних ілюстрацій було опубліковано в журналах В«НиваВ» та В«Сонце РосіїВ». За завданням В«НивиВ» у травні 1904 року виїхав на фронт російсько-японської війни і працював там в якості художника до кінця 1904 року Результатом поїздки на фронт став альбом Самокиша «³йна 1904-1905. З щоденника художника В». Окрім альбому малюнків по фронтовим враженнях були створені картини. Найбільш знаменита з них - В«Ляоян. 18 серпня 1904 В».

Полотно, присвячене однією з найжорстокіших битв між російською і японською арміями, в 1910 році помістили у військову галерею Зимового палацу.

У 1912 році Росія відзначала 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року. До цього ювілею Н.С. Самокиш створив серію малюнків для журналу В«НиваВ» - цілий ряд послідовних епізодів, найголовніших битв і походів російської армії: від В«Переходу через Німан 12 червня 1812 р. В»доВ« Наполеон залишає армію в Сморгоні 3 листопада 1812 В»Популярність отримали виконані до ювілею роботи В«Атака Шевардинского редутуВ» [4] та В«Подвиг солдатів Раєвського під Салтанівка В».

У 1915 році, Н.С. Самокиш сформував В«художній загінВ» з п'яти учнів батального класу Академії художеств (Р.Р. Френц, П.І. Котов, П.В. Мітуріч, П.Д. Покаржевскій, К.Д. Трофименко) [5] і виїхав на фронт Першої світової війни. Це унікальний випадок в історії мистецтва: художня практика на фронті. Було зроблено близько 400 робіт. Малюнки Самокиша були (частково) опубліковані в видання Д. Маковського В«Велика війна в образах і картинахВ» (1915) і В«Російським героям Сербії і Чорногорії В»(1915). На думку деяких істориків [6], саме книга Самокиша послужила поширенню назви В«Велика війнаВ» (стосовно до 1й Світової), яке потім, з'єднавшись з «³тчизняною війноюВ» (використовуваної для війни з Наполеоном 1812 року), дало ім'я В«Великій Вітчизняній війніВ».

Коні займають особливе місце в творчості Самокиша. Коні Самокиша всесвітньо відомі. За зображення коней його нагороджували (обрали академіком за В«Табун рисистих матокВ», дали медаль Всесвітньої виставки за В«четверний на поворотіВ»), але не тільки. За любов до малювання коней його і зверхньо лаяли, писали, що він В«халтурникВ» і В«ПовторюєтьсяВ» у своїх малюнках В«на батальні та" кінські "темиВ» [6].

А ось, що пише сам Н.С. Самокиш 24 квітня 1929 своєму майбутньому учневі, червоноармійцю, ветерану Окремою кавалерійською дивізією Марку Домащенко: В«Ваша любов до коня і кавалерійському справі знаходить живий відгук у моїй душі так як я люблю це і як художник і як колишній кавалерист (в Японську війну). У цьому напрямку я й працюю до цього дня, кінь вважаю благородним і красивим створенням і намагаюся зображувати я не тільки із зовнішнього боку, але й передати я психіку, я порив, що найкрасивіше у коня, навіть шкапа на скаку красива і мальовнича. В»[7]

Викладав все життя з 1894 року, коли його запросили в Художню школу, де він вів малюнок і живопис протягом 23 років. За навчальним посібником Н.С. Самокиша В«Малюнок перомВ» до досі вчаться російські художники-ілюстратори. Дійсний член Імператорської Академії мистецтв (1913), де викладав з 1912, професор, керівник батального класу в 1913-1918.

Серед його учнів відомі художники: М.І. Авілов, П.І. Котов, П.В. Мітуріч, Г.К. Савицький, К. Трохименко, Л. Чернов.

В Академії мистецтв викладав до 1918 року, коли Раднарком РРФСР скасував стару...


Страница 1 из 2Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок